« 2023. № 5 (173)

Народознавчі зошити. 2023. № 5 (173). С. 1247—1255

УДК 339.16.012.32:636.2(477.83)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.05.1247

«ЯК ВІЗЬМЕ ЧОРТ ВІРЬОВКУ, ТО ЗАБЕРЕ Й КОРОВКУ»: ЛОКАЛЬНА ЗВИЧАЄВІСТЬ СКОТАРСЬКОГО ТОРГУ

ПОЖОДЖУК Дмитро

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1207-9388
  • доктор філософії, асистент,
  • Львівський національний університет ветеринарної
  • медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького,
  • кафедра історії України та економічної теорії,
  • вул. Пекарська, 50, 79010, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: pozhodzhuk@lvet.edu.ua

Анотація. Звичаї та обряди скотарської торгівлі залишаються маловивченими до сих пір, адже об’єктом уваги вітчизняних дослідників ставали лише спорадично. Водночас пропонована тема перегукується з багатьма іншими ділянками традиційної звичаєво-обрядової культури українців. Актуальність цієї розвідки також полягає в тому, що вона побудована на тематичних польових матеріалах з історико-етнографічної Волині, які автор зібрав особисто. Мета статті — описати пов’язані з торгівлею скотарські звичаї та обряди, виявлені в селах Дубрівка, Закриниччя, Кожушки, Красуля, Ми­рославль, Середня, Тернівка Звягельського району Жито­мирської області. Об’єкт наукових студій — звичаєвість, пов’язана з купівлею та продажем худоби (зокрема, великої рогатої). Предметом дослідження є: звичай давати гроші «на щастя»; звичай «могоричів» у контексті купівлі-продажу свійських тварин; обряди з налигачем або мішком; магічні практики, проведені над придбаною худобиною в новому господарстві; питання добору масті; ритуальні способи купівлі скотини, до яких вдавалися в разі, якщо худоба «не велася». Хронологічні межі дослідження охоплюють другу половину ХІХ — початок ХХІ ст., територіальні межі  — населені пункти історико-етнографічної Волині. Заразом автор залучив значно ширший порівняльний матеріал. Відповідно, методологія дослідження базується на описовому та порівняльно-історичному методах, а попередньо — на етнографічному компоненті, суть якого полягала в усному опитуванні респондентів за допомогою укладеного заздалегідь тематичного запитальника.

Ключові слова: етнологія, скотарство, історико-етнографічна Волинь, Звягельський район, купівля-продаж худоби, гроші «на щастя», налигач, масть.

Надійшла 1.08.2023

Список використаних джерел

  • 1. Зубрицький М. Годівля, купно і продаж овець у Мшанци старосамбірського повіту. Материяли до українсько-руської етнольоґії. Львів, 1905. Т. VІ. С. 1—40.
  • 2. Красиков М. Українські народні звичаї, пов’язані з купівлею корови: сучасна магічна практика. Народна творчість та етнографія. 2010. № 6. С. 62—67.
  • 3. Пожоджук Д. Торгівля домашньою худобою у волинян: звичаї та повір’я. Народна творчість та етнологія. 2018. № 2. С. 88—95.
  • 4. Архів ЛНУ ім. І. Франка. Ф. Р-119. Оп. 17. Спр. 700-Е. 160 арк.
  • 5. Глушко М. Історико-етнографічне районування Укра­їни: сучасний стан і наукові перспективи. Народна творчість та етнологія. 2018. № 3. С. 9—20.
  • 6. Глушко М. Весілля у селі Дубрівці Баранівського району Житомирської області. Зап. Михайло Глушко. Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2012. Вип. 47. С. 268—343.
  • 7. Глушко М.С. Жниварський обряд дібровчан. Народна творчість та етнографія. 1985. № 5. С. 69.
  • 8. Глушко М. Народна медицина волинян (із записів у с. Дубрівці Баранівського району Житомирської обл.). Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2015. Вип. 51. С. 549—580.
  • 9. Глушко М. Купальські пісні Східної Волині з села Дубрівки Баранівського району Житомирської області. Міфологія і фольклор. 2009. № 1. С. 75—84.
  • 10. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 7. Господарські заняття, промисли та ремесла. Голов. ред. Г. Скрипник. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2017. Т. 7 (Господарські заняття, промисли та ремесла). 496 с.
  • 11. Falťanová Ľ. Zvyky pri predaji a kúpe domácich hospodárskych zvierat. Slovenský národopis. 1996. R. 44. № 2. S. 168—187.
  • 12. Милорадович В.П. Житье-бытье лубенского крестьянина. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. Київ: Либідь, 1991. С. 170—341.
  • 13. Majewski E., Jarecki W. Bydło (Pecus, Bos, Vacca, Vitulus) w mowie, pojęciach i praktykach ludu polskiego. Warszawa: Skład główny w księgarni Gebethnera i Wolffa, 1903. 76 s.
  • 14. Сироткин В.М. Звичаєве право. Енциклопедія історії України. Том Україна — Українці. Книга 1. Київ: Наукова думка, 2018. Т. Україна — Українці. Кн. 1. С. 442—456.
  • 15. [Архівний матеріал] Скотарство. Архівні наукові фонди рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України. Ф. 1—2. Од. зб. 268. Арк. 255—262 зв. Народна творчість та етнологія. 2019. № 1. С. 63—71.
  • 16. Mačiekus V. Turgūs ir prekymečiai: prekiavimo papročiai. Liaudies kultūra. 2016. № 6. P. 74—78. URL: https://www.lituanistika.lt/content/67418 (Last accessed: 07.06.2023).
  • 17. Гримич М. Звичаї обміну в українській шлюбній обрядовості. Етнічна історія народів Європи. 2004. Вип. 17. С. 5—11.
  • 18. Вовк Ф.К. Шлюбний ритуал та обряди на Україні. Студії з української етнографії та антропології: нова редакція. Передм. О.Г. Таран; прим. О.Г. Таран, С.Л. Маховської, Ю.С. Буйських; упо­рядн. О.О. Сав­чук. Харків: Видавець Савчук О.О., 2015. С. 221—348.
  • 19. Г[рушевський] Мр. Дитина в звичаях і віруваннях українського народа. Матеріяли з полудневої Київщини. Матеріяли до українсько-руської етнольоґії. Львів, 1906. Т. VІII. С. 1—221.
  • 20. Ястребов В.Н. Матеріалы по этнографіи Новороссійскаго края, собранные в елисаветградском и александрійском уѣздах херсонской губерніи. Одесса: Типографія Окружнаго Штаба, 1894. 202 c.
  • 21. Müller-Bergström W. Kauf, Verkauf (Handel). Handwörterbuch des deutschen Aberglaubens. 10 Bände. Band 4. Hieb- und stichfest — Knistern. Hrsg. von Hanns Bächtold-Stäubli unter Mitw. von Eduard Hoffmann-Krayer. Mit e. Vorw. Von Christoph Daxelmüller. Unveränd. photomechan. Nachdr. Berlin; New York: Walter de Gruyter, 1987. Bd. 4. Hiebfest — Knistern. S. 1134 —1187.
  • 22. Дзендзелевский И.А. Запреты в практике карпатских овцеводов. Славянский и балканский фольклор. Этногенетическая общность и типологические параллели. Москва: Наука, 1984. С. 256—277.
  • 23. Кухаренко С. Худоба в повір’ях і магії селян сучасної України. Етнічна історія народів Європи. 2008. Вип. 27. С. 13—24.
  • 24. Галайчук В. Вибір масті худоби у традиційному господарстві українців крізь призму духовної культури. Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. Львів, 2021. Вип. 22. С. 28—50.
  • 25. Kolberg O. Pokucie. Obraz etnograficzny. Kraków: W drukarni Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1888. T. III. 240 s.
  • 26. Гринченко Б.Д. Из уст народа. Малорусскіе разказы, сказки и пр. Приложеніе к № ХІІ «Земскаго Сборника» 1900 г. Чернигов, 1900. 488 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »