« 2023. № 6 (174)

Народознавчі зошити.  2023. № 5 (173).  С. 1348—1353

УДК [391.4:687.241-037](477.8+474.5)”18/19″:001.891

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.06.1348

УЗОРНОТКАНІ ЖІНОЧІ СОРОЧКИ ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ УКРАЇНИ ТА ЛИТВИ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АСПЕКТ

НИКОРАК Олена

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0887-8929
  • докторка мистецтвознавства, професорка,
  • провідна наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва.
  • проспект Свободи 15, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: olenanykorak@gmail.com

КУЦИР Тетяна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6522-0640
  • кандидатка мистецтвознавства,
  • наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: sonechko_29@ukr.net

Анотація. Стаття присвячена вивченню особливостей узорнотканих жіночих сорочок західної частини України та Литви на основі результатів українсько-литовських міждисциплінарних науково-дослідних проєктів «Орнаментика етнографічного текстилю Західної України та Литви: універсальні й унікальні параметри» (2018—2019) та «Унікальні технології етнографічного текстилю: досвід збереження в Західній Україні та Литві» (2022).

Актуальність та новизна обраної теми зумовлена недостатнім її висвітленням у мистецтвознавчій та етнологічній літературі обох країн.

Використання ткацтва як основного декору жіночих сорочок було поширеним у всіх історико-етнографічних районах Литви упродовж ХІХ — початку ХХ століття. В Україні узорноткані жіночі сорочки були поширені у західній частині Полісся, на Волині, в окремих осередках Лемківщини, Холмщини, Підляшшя, Покуття, Підгір’я. Для українських виробів притаманне поєднання декількох ткацьких технік, часто полотняного, саржевого, репсового переплетення та перебору, для Литви — полотняного переплетення із перебором.

Ключові слова: Україна, Литва, ткацтво, сорочка, узорнотканий, декор, орнамент, композиція, колорит.

Надійшла 10.11.2023

Список використаних джерел

  • 1. Kumpikaitė E., Nykorak O., Nenartavičiūtė E., Herus L., Kutsyr T., Milašienė D., Kozakevych O., Rukuižienė Ž. Comparative Analysis of Western Ukrainian and Lithuanian Folk Towels. Fiber & Textile in Eastern Europe. 2023. 2 (31). P. 26—38.
  • 2. Білецька В. Українські сорочки, їх типи, еволюція й орнаментація. Матеріали до етнології й антропології. Том ХХІ — ХХІІ. Частина 1. Львів: Друкарня Наукового товариства імені Шевченка. 1929. С. 43—109.
  • 3. Матейко К. Український народний одяг. Київ: Наукова думка, 1977. 224 с.
  • 4. Кара-Васильєва Т.В. Історія української вишивки. Київ: Мистецтво, 2008. 463 с.
  • 5. Буковинські жіночі сорочки. Альбом. Упоряд. Л. Булгакова-Ситник, Т. Лозинський. Київ: Майстер книги, 2018. 232 с.
  • 6. Сидорович С. Художня тканина західних областей УРСР. Київ: Наукова думка, 1979. 156 с.
  • 7. Никорак О. Тканини для узорнотканих жіночих сорочок західної частини Українського Полісся й Волині. Народознавчі зошити. 2009. No 3—4. С. 345—365.
  • 8. Українець А.М. Традиційний одяг Рівненщини. Книга 1. Рівне: У фарватері істин, 2019. 208 с.
  • 9. Bernotienė S. Lietuvių liaudies moterų drabužiai XVIII a. — XX a. pr. Vilnius: Mintis, 1974. 277 р.
  • 10.Jurkuvienė T. Lietuvių tautinis kostiumas. Vilnius: Baltos lankos, 2006. 246 p.
  • 11. Lietuvių tradiciniai ir tautiniai drabužiai: tekstilė, grafika, tapyba. Sudarytojos Dalia Bernotaitė-Beliauskienė, Rima Rutkauskienė. Vilnius: Lietuvos dailės muziejus, 2017. 511 р.
  • 12. Savi marškiniai arčiau kūno. Sudarytojos: E. Nenartavičoutė, R. Noreikytė, D. Tomkuvienė, A Vandytė. Lietuvos liaudies buities muziejus, 2021. 160 p.
  • 13. Никорак О., Куцир Т., Юсипчук Ю., Білий В. Підгірські жіночі взористі сорочки. Народознавчі зошити. 2022. No 6 (168). С. 1419—1431.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »