Архів
2016 рік, випуск 2 переглянути»
2016 рік, випуск 5 переглянути»
2015 рік, випуск 3 переглянути»
2019 рік, випуск 5 переглянути»
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2024. № 1 (175)

Народознавчі зошити.  2024. № 1 (175).  С. 16—29

УДК 398.3(477.74):930.25

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.01.016

ГЛИНЯНИЙ ПОСУД В ОБРЯДАХ ВИКЛИКАННЯ ДОЩУ УКРАЇНЦІВ І БІЛОРУСІВ ТА ЧЕРЕПИЧНИЦЬКА МАГІЯ ПІВДЕННИХ СЛОВ’ЯН

РАХНО Костянтин

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0973-3919
  • доктор історичних наук, старший дослідник, провідний науковий співробітник,
  • Національний музей-заповідник українського гончарства
  • в Опішному, вул. Партизанська, 102, 38164,
  • Опішне, Полтавська обл., Україна,
  • Контакти: e-mail: krakhno@ukr.net

Анотація. Найважливіші весняно-літні народні обряди тісно пов’язувалися з забезпеченням небесної вологи, від якої залежали ріст рослин і врожай. При цьому використовувалися предмети гончарного виробництва.Мета статті — дослідитипевні символічні дії з глиняним посудом, виконуючи які, за народним повір’ям, можна викликати або ж зупинити опади.

Об’єктом дослідження є вкидання в колодязь горщиків, що було поширеним елементом обряду викликання дощу в Україні та суміжних регіонах Білорусі. Відомо, що в магічній практиці вимагалося користуватися здебільшого краденим посудом. Необхідний для обряду горщик або глечик треба було спершу вкрасти у сусіда, вдови або гончаря. В Україні етнографами відзначені випадки вкидання в колодязь горщиків, наповнених борщем, що мало характер жертвоприношення. Натомість предметом виступає спорідненість таких обрядів із протидією магії гончарів, цеглярів і черепичників у Болгарії, Македонії, Сербії та Боснії другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Ці майстри, що працювали переважно влітку, були особливо зацікавлені в ясній сухій погоді, а тому вдавалися до магічних дій з метою викликати посуху. Суть їхня полягала у закопуванні в землю живої тварини, що нібито провокувало припинення дощів. Способом нейтралізації цього було викрадання знарядь праці чи виробів цеглярів і черепичників та вкидання їх у воду.

Методологічною основою дослідження є структуралістський методологічний інструментарій.

Ключові слова: викликання дощу, глиняний посуд, гончарство, черепичництво, цеглярство, легенди, обряди, звичаї, міфологія слов’ян.

Надійшла 23.11.2023

Список використаних джерел

  • 1. Свирида Р. Дай, Боже, нам дощ! Українська родина: Родинний і громадський побут. Київ: видавництво ім. Олени Теліги, 2000. С. 286—289.
  • 2. Sartori P. Diebstahl als Zauber. Schweizerisches Archiv für Volkskunde. Basel; Strassburg, 1916. Band 20. S. 380—384.
  • 3. Селиванов А.И. Этнографические очерки Воронежской губернии. Воронежский юбилейный сборник в память трехсотлетия г. Воронежа. Воронеж: типо-литография Губернск. правления, 1886. Том второй. С. 69—116.
  • 4. Романов Е.Р. Белорусский сборник. Вильна: типография А.Г. Сыркина, 1912. Выпуск восьмой: Быт белорусса. VIII, 594 с.
  • 5. Толстой Н.И., Толстая С.М. Заметки по славянскому язычеству. 2. Вызывание дождя в Полесье. Славянский и балканский фольклор: Генезис. Архаика. Традиции. Москва: Наука, 1978. С. 95—130.
  • 6. Антропов Н.П. Белорусские этнолингвистические этю­ды: 2. Вызывание дождя (акциональный код). Язык культуры: Семантика и грамматика. К 80-летию со дня рождения академика Никиты Ильича Толстого (1923—1996). Москва: Индрик, 2004. С. 190—216.
  • 7. Мазейко Л.М. Аграрная магия вызывания дождя (по материалам экспедиции «Па шляхах старажытных ра­доў» вдоль реки Беседь от истоков до впадения в реку Сож). Этнаграфія Беларускага Падняпроўя: матэ­рыялы навуковай канферэнцыі 30 лістопада — 1 снежня 1999 г. Магілёў: Выдавецтва МДУ імя А.А. Куляшова, 1999. С. 76—80.
  • 8. Гура А.В., Терновская О.А., Толстая С.М. Материалы к полесскому этнолингвистическому атласу. Полесский этнолингвистический сборник: Материалы и исследования. Москва: Наука, 1983. С. 49—153.
  • 9. Белова О. Народная магия в регионах этнокультурных контактов славян и евреев. Народная медицина и магия в славянской и еврейской культурной традиции: Сборник статей. Москва: Центр «Сэфер», 2007. С. 110—136.
  • 10. Толстой Н.И., Толстая С.М. Заметки по славянскому язычеству. 1. Вызывание дождя у колодца. Русский фольклор. Москва: Наука, 1981. Т. ХХІ. С. 87—98.
  • 11. Скуратівський В. З духовної скарбниці народу. Берегиня. 2000. № 1. С. 87—92.
  • 12. Колотило Т. Про засуху в етнобаченні подолян. Берегиня. Київ, 2006. № 3. С. 31—48.
  • 13. Воротняк І. Семантика обрядів метеорологічної магії у сільського населення Буковини XIX — початку XX ст. Питання стародавньої та середньовічної історії, археології та етнології: Збірник наукових праць. Чернівці: Прут, 2006. Том 1 (21). С. 136—147.
  • 14. Лысенко О.В., Островский А.Б. Логические схемы окказиональных обрядов вызывания дождя Белорусского Полесья. Язычество восточных славян. Сборник научных трудов. Ленинград: Государственный ордена Дружбы народов музей этнографии народов СССР, 1990. С. 108—119.
  • 15. Тищенко К. Мовні контакти: Свідки формування українців. Київ: Аквілон-Плюс, 2006. 426 с.
  • 16. Карпов Ю.Ю. Женское пространство в культуре народов Кавказа. Санкт-Петербург: Петербургское Востоковедение, 2001. 416 с.
  • 17. Бонева Т. Към характеристиката на народната професионална култура (Мирогледни основи). Втори международен конгрес по българистика. Доклади. Т. 10. Етнография. София: Издателство на Българска академия на науките, 1987. С. 256—268.
  • 18. Арнаудов М. Български календарни праздници, обичаи, верования, песни и забави през целата година. София: Хемус; печатница Книпеграф, 1943. 164 с.
  • 19. Шапкарев К. Сборник от български народни умотворения: в 4 т. София: Български писател, 1968. Т. 1: Обредни песни. Народни обичаи. 761 с.
  • 20. Кепов И.П. Народописни, животописни и езикови ма­териали от с. Бобошево-Дупнишко. Сборник за народни умотворения, наука и книжнина. София: Дър­жавна печатница, 1936. Кн. XLII. C. 1—288.
  • 21. Арнаудов М. Студии върху българските обреди и легенди. София: издателство на Българска академия на науките, 1971. Том 1. 351 с.
  • 22. Маринов Д. Народна вяра и религиозни народни обичаи. София: Издателство на Българската академия на науките, 1994. 815 с.
  • 23. Тановић С. Српски народни обичаји у Ђевђелијској кази. Српски етнографски зборник. Београд-Земун: Графички завод «Макарије», 1927. Књ. ХL (16). 483 с.
  • 24. Гинчев Ц. По няколко думи за занаятите, билкарството и поверията на българския народ. София: Земиздат, 1988. 368 с.
  • 25. Попов Р., Мицева Е. Народен светоглед. Сакар: Етнографско, фолклорно и езиково изследване. София: академично издателство «проф. Марин Дринов», 2002. С. 231—254.
  • 26. Стаменова Ж. Календарни празници и обичаи. Пловдивски край: Етнографски и езикови проучвания. София: Издателство на Българската Академия на науките, 1986. С. 244—283.
  • 27. Генчев С. Обичаи и обреди за дъжд. Добруджа. Етнографски, фолклорни и езикови проучвания. София: Издателство на Българска академия на науките, 1974. С. 345—351.
  • 28. Попов Р. Народен светоглед. Странджа. Материална и духовна култура. София: академично издателство «проф. Марин Дринов», 1996. С. 216—236.
  • 29. Тодоров Д. Народен мироглед. Капанци: бит и култура на старото българско население в Североизточна България. София: Издателство на Българската академия на науките, 1985. С. 259—278.
  • 30. Тенева Н. Родопски занаяти. София: Етнографски институт с музей — БАН, 2003. 208 с.
  • 31. Бонева Т. Народен светоглед. Родопи. Традиционна народна духовна и соционормативна култура. София: Етнографски институт с музей при БАН, 1994. С. 7—50.
  • 32. Ковачев Й.Д. Народна астрономия и метеорология. Сборник за народни умотворения и народопис. София: държавна печатница, 1914. Книга ХХХ. С. 1—85.
  • 33. Бончев Н. Сборник от български народни песни. Варна: печатница на Х. Х-джи Ралева, 1884. 192 с.
  • 34. Георгиева И. Българска народна митология. София: Наука и изкуство, 1983. 210 с.
  • 35.  Шарланова В. Народна метеорология (народни представи и вярвания за атмосферните явления). София: Издателска агенция за научна литература ФДК, 1999. 165 с.
  • 36. Тројановић С. Главни српски жртвени обичаји. Српски етнографски зборник. Етнолошка грађа и расправе. Београд: штампано у државној штампарији Краљевине Србије, 1911. Књига седамнаеста. С. 1—239.
  • 37. Ђорђевић Т.Р. Природа у веровању и предању нашега народа. Књ. 1 Српски етнографски зборник. Београд: издавачка установа Српске Академије наука, 1958. Књ. LХХІ. 319 с.
  • 38. Милосављевић С.М. Обичаји српског народа из среза Хомольског. Српски етнографски зборник. Београд: нова штампарија — Давидовић Љуб. М. Давидовића, 1913. Књ. ХІХ. 483 с.
  • 39. Ђорђевић Д.М. Живот и обичаји народни у Лесковачком крају. Лесковац: Библиотека народног музеја у Лесковцу, 1985. 247 с.
  • 40. Васиљевић А. Из народних празноверица у Сврљигу. Босанска вила: Лист за забаву, поуку и књижевност. Сараево: штампарија Шпиндлера и Лешнера, 1897. Година 12. С. 189.
  • 41. Державин Н. Очерки быта южнорусских болгар. ІІ. Поверья (Текст и перевод). Этнографическое обозрение. Москва, 1898. № 4. С. 113—125.
  • 42. Дмитрук Н. Голод на Україні р. 1921. Етнографічний вісник. Київ, 1927. Кн. 4. С. 79—87.
  • 43. Sokalski B. Powiat sokalski pod względem geograficznym, etnograficznym, historycznym i ekonomicznym. Lwów: nakładem Wł. Dzieduszyckiego, z drukarni ludowej pod zarz. St. Baylego, 1899. XVI, 496 s., [1] k.
  • 44. Гиппиус А.А. Надпись на плинфе из Переяславля Русского и «магия черепичников». Слово и человек: к 100-летию со дня рождения академика Никиты Ильича Толстого. Москва: Индрик, 2023. С. 82—86.
  • 45. Гринченко Б.Д. Этнографические материалы, со­бран­ные в Черниговской и соседних с ней губерниях. Чернигов: типография Губернского земства, 1895. Вы­пуск 1. 308 с.
  • 46. Попов Р. Светци и демони на Балканите. София: Летера, 2008. 368 с.
  • 47. Muşlea I., Bărlea O. Tipologia folclorului din răspunsurile la chestionarele lui B.P. Haєdeu. Bucureşti: Minerva, 1970. 634 p.
  • 48. Gorovei A. Credinţi şi superstiţii ale poporului român. Bucureşti: Librăriile Socec&comp., Pavel Suru, C. Stefea, 1915. 465 p.
  • 49. Мойсей А.А. Магія і мантика у народному календарі східнороманського населення Буковини. Чернівці:   Друк Арт, 2008. 320 с.
  • 50. Цивьян Т.В. Лингвистические основы балканской модели мира. Москва: Наука, 1990. 207 с.
  • 51. Халилов Х.М. Отражение языческих представлений в обрядах и фольклоре лакцев. Мифология народов Дагестана. Махачкала: Типография Дагестанского фи­лиала АН СССР, 1984. С. 63—81.
  • 52. Булатова А.Г. Традиционные праздники и обряды на­родов горного Дагестана в ХІХ — начале ХХ века. Ленинград: Наука, 1988. 198 с.
  • 53. Дарчиев А.В. К вопросу о мифологической основе осетинского предания о Самели. Известия СОИГСИ. Владикавказ, 2014. Выпуск 14 (53). С. 73—78.
  • 54. Фрейденберг О.М. Миф и литература древности. Москва: Восточная литература, 1998. 800 с.
  • 55. Пиндар. Вакхилид. Оды. Фрагменты. Москва: Наука, 1980. 504 с.
  • 56. Антонин Либерал. Метаморфозы. Вестник древней истории. Москва, 1997. № 4. С. 218—231.
  • 57. Лосев А. Мифология греков и римлян. Москва: Мысль, 1996. 975 с.
  • 58. Gubernatis A.de. Die Thiere in der indogermanischen Mythologie. Leipzig: Verlag von F.W. Grunow, 1874. XXIV, 669 s.
  • 59. Аничков Е.В. Весенняя обрядовая песня на Западе и у славян. Санкт-Петербург: типография Императорской Академии наук, 1903. Часть I. От обряда к песне. VII, 392 с.
  • 60. Свешникова Т.Н., Цивьян Т.В. К функциям посуды в восточнороманском фольклоре. Этническая история восточных романцев: Древность и средние века. Москва: Наука, 1979. С. 147—190.
  • 61. Рахно К. Семантика вогню гончарного горна в білоруській культурі. Studia mythologica slavica. Ljubljana: Znanstvenoraziskovani center Slovenske akademije znanosti in umetnosti; Inљtitut za slovensko narodopisje, Ljubljana, Slovenija; Universitа degli Studi di Udine, Dipartamento di Lingue e Civiltа dell’ Europa Centro-Orientale, Udine, Italia, 2011. T. XIV. С. 229—250.
  • 62. Бобринский А. Постраничные замечания по книге А.Н. Пошивайло «Этнография украинского гончарства: Левобережная Украина». Українське Гончарство: Національний культурологічний щорічник. За рік 1994. Опішне: Українське Народознавство, 1995. Кн. 2. С. 513—521.
  • 63. Зайкоўскі Э.М., Дучыц Л.У. Жыватворныя крыніцы Беларусі. Мінск: Ураджай, 2001. 111 с.
  • 64. Węgrzynowicz T. Szczątki zwierzęce jako wyraz wierzeń w czasach ciałopalenia zwłok. Warszawa: Państwowe Museum Archeologiczne, 1982. 334 s.
  • 65. Siciński W. Wstępne wyniki badań osady ludności kultury przeworskiej w Zadowicach na stan. 1A, woj. Kaliskie. Sprawozdania archeologiczne. Kraków: Instytut archeo­logii i etnologii Polskiej Akademii nauk, 1996. T. XLVIII. S. 135—151.
  • 66. Rajewski Z., Maciejewski F. Badania wykopaliskowe zródeł krynicznej wody w Biskupinie, pow. Żnin. Wiadomosci Archeologiczne. 1957. T. XXIV. S. 232—243.
  • 67. Полное собрание русских летописей. Т. ІІІ. Новгородские летописи. Санкт-Петербург: типография Эдуарда Праца, 1841. 308 с.
  • 68. Полное собрание русских летописей. Т. V. Псковские и Софийские летописи. Санкт-Петербург: типография Эдуарда Праца, 1851. 280 с.
  • 69. Полное собрание русских летописей. Т. ХV (выпуск 1). Рогожский летописец. Т. ХV. Тверской сборник. Москва: Наука, 1965. 186, 503, 2 с.
  • 70. Полное собрание русских летописей. Т. ХХV. Московский летописный свод конца ХV века. Москва; Ленинград: издательство АН СССР, 1949. 464 с.
  • 71. Полное собрание русских летописей. Т. ХХХІІІ. Холмогорская летопись. Двинской летописец. Ленинград: Наука, 1977. 252 с.
  • 72. Жирар Р. Насилие и священное. Москва: Новое литературное обозрение, 2000. 400 c.
  • 73. Кайуа Р. Миф и человек. Человек и сакральное. Москва: ОГИ, 2003. 296 с.
  • 74. Saraswati B. Pottery-Making Cultures and Indian Civilization. New Delhi: Abhinav Publications, 1979. 178 p.

читати публікацію»

Наші автори
Кузьменко Оксана Мирославівна старший... ознайомитись»
Сапеляк Оксана Адамівна. Старший науковий... ознайомитись»
Радович Роман Богданович. Науковий... ознайомитись»
Никорак Олена Іванівна. Старший науковий... ознайомитись»
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »