« 2024. № 1 (175)

Народознавчі зошити.  2024. № 1 (175).  С. 211—219

УДК [821.161.2-13/-14.09:398.87]:001.891М.Возняк

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.01.211

АКАДЕМІК МИХАЙЛО ВОЗНЯК ЯК ДОСЛІДНИК ДУМ

ШУМЕЙКО Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6706-6440
  • аспірантка, ЛНУ ім. Івана Франка,
  • кафедра української фольклористики
  • імені академіка Філарета Колесси,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oksankakobasar@gmail.com

Анотація. У статті проаналізовано праці Михайла Возняка про думову традицію, його погляди на природу жанру думи, висвітлено внесок науковця в українське думознавство. Мета розвідки полягає у тому, щоб оцінити внесок історика літератури, фольклориста М. Возняка у дослідження народних дум. Об’єкт дослідження — думи, а предмет — особливості їхнього аналізу у науковій спадщині цього вченого. Завдання статті — розглянути дослідження Михайла Возняка про думи, зокрема з’ясувати їхні дефініції та місця у жанровій палітрі українського фольклору, його аналіз думових текстів.

Оскільки наукова діяльність Михайла Возняка у галузі фольклористики висвітлена не достатньо добре, відтак існує потреба дослідити одне із піль зацікавлень академіка — ґрунтовне та всебічне вивчення оригінального жанру української усної словесності — дум. У цьому й полягає актуальність статті.

Зосереджено увагу на позиції науковця, що думи — виключно український жанр усної словесності, який він відносив до епосу. Акцентовано, що під час детального дослідження думи про козака-нетягу (у пізніших варіантах «нетягу» замінено на «Голоту») академік довів: з плином часу вона варіювалася, а найближчий текст до неї — запис П. Куліша від Архипа Никоненка. Також М. Возняк непокоївся і про побутування жанру, стверджував, що він, на жаль, активно вимирає, оскільки на це впливали тогочасні політичні обставини.

Методологічну основу статті складають бібліографічний та описовий методи.

Ключові слова: Михайло Возняк, «Збірник Кондрацького», «Історія української літератури», дума, козак-нетяга, козацький епос.

Надійшла 15.12.2023

Список використаних джерел

  • 1. Срезневский И. Запорожская старина. Харьков: Унив. тип., 1834—1838.
  • 2. Костомаров Н. Об историческом значении русской народной поэзии. Харьков: Печ. в Унив. тип., 1843. 214 с.
  • 3. Максимович М.А. Украинские народные думы. Москва: В Унив. тип., 1834. Кн. 1—3. 136 с.
  • 4. Украинские народные песни, изданные Михайлом Максимовичем. Москва: В Университетской типографии, 1834. Ч. 1. Кн. 1—3: Украинские Думы. Песни козацкие былевые. Песни козацкие бытовые. XI, [1], 180 c.
  • 5. Куліш П. Повне зібрання творів. Наукові праці. Публіцистика. Київ: Критика, 2015. Т. 3. Записки о Южной Руси: у 2 кн. Кн. 1. Упоряд., підгот. текстів, стаття, комент. В. Івашків. 416 с.
  • 6. Исторические песни малоруського народа с объяс­нениями В. Антоновича и М. Драгоманова. Киев: Тип. М.П. Фрица, 1874. Т. 1. XXIV. 336 c.
  • 7. Грушевська К. На бічних стежках кобзарського епосу. Первісне громадянство. 1929. № 2. С. 13—50.
  • 8. Грушевська К. Українські народні думи. Київ: Державне видавництво України, 1927. Том 1. Тексти № 1—13. 1927. CCXX + 176 с.
  • 9. Грушевська К. Українські народні думи. Київ; Харків: Пролетар, 1931. Т. 2. ХХХ + 304 с.
  • 10. Колесса Ф. Українські народні думи: перше повне вид. з розвідкою, поясненнями, нотами і знімками кобзарів. Львів: Просвіта, 1920. 160, VIII с., [7] арк. фот.: ноти.
  • 11. Беценко Т. Питання походження жанру і мови народних дум (підсумки досліджень). Рідний край. 2013. № 1. С. 53—59.
  • 12. Нудьга Г. Пародія в українській літературі. Київ, 1961. 175 с.
  • 13. Нудьга Г.А. Українська дума і пісня в світі: у 2 кн. Львів: Інститут народознавства НАН України. Кн. 1. 1997. 421 с.; Кн. 2. 1998. 509 с.
  • 14. Плісецький М. Українські народні думи: сюжети і образи. Київ: Кобза, 1994. 364 с.
  • 15. Грица С. Українські думи в міжетнічному діалозі. Родовід. 1995. № 11. С. 68—81.
  • 16. Мишанич С. Українські народні думи. Фольклористичні та літературознавчі праці: у 2 т. Донецьк: Донецький національний університет, 2003. Т. 2. С. 398—414.
  • 17. Мишанич С. Принципи наукового видання повного зібрання українських народних дум. Проблеми текстології. Фольклористичні та літературознавчі праці: у 2 т. Донецьк: Донецький національний університет, 2003. Т. 1. С. 110—142.
  • 18. Пилипчук С. Думознавство Івана Франка. Українське літературознавство. 2011. № 74. С. 215—225.
  • 19. Гарасим Я. Іван Франко як дослідник дум. Українське літературознавство. 2001. № 64. С. 103—110.
  • 20. Возняк М. Історія української літератури. Том 3: Віки XVI—XVIII. Ч. 2 (з 54 ілюстраціями). Львів: Просвіта, 1924. 564 с.
  • 21. Возняк М. Старе українське письменство: вибір текстів з історично-літературним оглядом, поясненнями та словничком. Львів, 1922. 512 с.: іл.
  • 22. Возняк М. Дума про козака-нетягу в записі кінця XVII в. Збірник історико-філологічного відділу Всеукраїнської Академії наук. Київ, 1928. № 76 б. 33 с.
  • 23. Кирдан Б. Украинские народные думы. Москва: Наука, 1962. 288 с.
  • 24. Набок М. Українські народні думи: типологія героя і особливості національного характеру: автореф. дис. … канд. філол. наук. Львів, 2010. 18 с.
  • 25. Каманін І. Українські богатирі козацької доби. Записки українського наукового товариства в Києві. 1913. Кн. 11. С. 53—74.
  • 26. Сборник украинских песен издаваемый Михаилом Максимовичем. Киев: в Тип. Феофила Глюксберга, 1849. 129 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »