« 2024. № 2 (176)

Народознавчі зошити.  2024. № 2 (176).  С. 369—376

УДК 730.071.1(477.83-25)”17/18″Г.Вітвер:378(436.1):930.253

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.02.369

АКАДЕМІЧНА ОСВІТА ГАРТМАНА ВІТВЕРА: У СВІТЛІ АРХІВНИХ ДЖЕРЕЛ

БОНДАР Павло

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3407-3043
  • старший викладач,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • кафедра монументально-декоративної скульптури,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: p.bondar@lnam.edu.ua

Анотація. Гартман Вітвер (H. Witwer) — львівський скульптор, один з визначних представників класицизму на західноукраїнських землях. Його творча особистість до цього часу залишається малодослідженою, особливо період навчання у Віденській академії мистецтв, що зумовлює актуальність обраної теми. У статті окреслюються особливості освітнього процесу цього навчального закладу на зламі XVIII—XIX століть.

Значна увага приділяється педагогічним методам та художнім навикам, які засвоював Г. Вітвер у когорті студентів того часу. Розглянуто мистецькі постаті видатних скульпторів-педагогів, які мали визначальний вплив на формування творчої особистості Г. Вітвера у Відні.

Мета статті — оприлюднити невідомі документи про навчання Г. Вітвера у Віденській академії мистецтв. Розглянути чинники, які впливали на формування Г. Вітвера під час його студій у Відні.

Об’єкт дослідження — середовище Віденської академії мистецтв наприкінці XVIII — початку ХІХ ст. Предмет дослідження — професійний вишкіл Г. Вітвера у цьому навчальному закладі.

При роботі з архівними джереламизастосовувався метод наукового пошуку. Історико-описовий та компаративний методи використовувались для вивчення впливу художньо-педагогічного середовища Віденської академії мистецтв на формування творчої особистості митця.

Ключові слова: Гартман Вітвер, Віденська академія мистецтв, класицизм, античність, еклектичний метод, нагорода «Gundel Prais».

Надійшла 26.02.2024

Список використаних джерел

  • 1. Бірюльов Ю. Львівська скульптура від раннього кла­сицизму до авангардизму (середина ХVІІІ — середина ХХ ст.). Львів: Апріорі, 2015. 528 с.
  • 2. Купчинська Л. Віденська академія образотворчих мис­тецтв і навчання у ній української та польської мо­лоді Галичини. Кінець ХVІІ—ХІХ століття. Записки Наукового Товариства імені Шевченка. 1998. Т. ССХХХVІ. С. 155—173.
  • 3. Купчинська Л. Внесок Яна Тисевича у вивчення діяльності Віденської академії мистецтв. Народознавчі зошити. 2015. № 4. С. 805—812: іл.
  • 4. Universitätsarchiv der Akademie der bildenden Künste Wien (UAAbKW), Verwaltungsakten fol.181/182 ex 1802 (Preisthema), Verwaltungsakten fol. 187/188, 194 ex 1802 (Preise).
  • 5. Universitätsarchiv der Akademie der bildenden Künste Wien (UAAbKW), Verwaltungsakten fol. 181 ex 1802. Protokoll der Sitzung vom 1802 fol. 38 (Preis). Preisbuch:35.
  • 6. Universitätsarchiv der Akademie der bildenden Künste Wien (UAAbKW), Namen Verzeichniß. Deren die Accademie bildender Künste in der Mahler-Bildhauer und Landschafts-Schukefrequentirenden Schülern 1810—1812 (Matr. Bd. 3), fol. 128.
  • 7. Burg H. Der Bildhauer Franz Anton Zauner und seine Zeit. Inktank publishing, 2018. 236 s.
  • 8. Poch-Kalous M. Johann Martin Fischer Wiens bildhauerischer repräsentant des Josefinismus. Wien: Erwin Müller verlag, 1949. 100 s.
  • 9. Бондар П. Львівський скульптор Гартман Вітвер та його мистецька родина з Імста. Нові архівні знахідки та дослідження. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2023. Вип. 50. С. 23—29.
  • 10. Thieme U., Becker F. Allgemeines Lexikon der bildenden Künstler von der Antike bis zur Gedenwart. B. XXXVI. Leipzig: W. Engelmann, 1947. S. 145.
  • 11. Die k[aizerliche]-k[önigliche] Akademie der bildenden Künste in Wien in den Jahren 1892—1917. Wien, 1917. 327 s.
  • 12. Pevsner N. Academies of Art: Past and Present. Cambridge, 1940. 323 s.
  • 13. Fontaine A. Les doctrines d ̓art en France: Peintres, amateurs, critiques de Poussin à Diderot. Parice, 1909. 316 s.
  • 14. Scheu Mariana. Dissertation «Johann Baptist Hagenauer (1732—1810) und sein Schülerkreis. Wege der Bildhauerei im 18 und 19 Jahrhundert». Wien, 2014. URL: https://docplayer.org/113801552-Dissertation-titel-der-dissertation-johann-baptist-hagenauer-und-sein-schuelerkreis-wege-der-bildhauerei-im-18-und-19.html (дата звернення: 08.02.2024).
  • 15. Вінкельман Й.Й. Про художній ідеал прекрасного: збірник. Пер. з нім. Упоряд., вступ. ст. та приміт. Ф.С. Уманцева. Київ: Мистецтво, 1990. 307 с.
  • 16. D’ Este A. Memorie di Antonio Canova, scrite da Antonio D’ Este e pubblicate, a cura di Alessandro D’ Este. Firenze. F. Le Monnier, 1864. URL:
  • https://archive.org/stream/memoriediantonio00este/memoriediantonio00este_djvu.txt (дата звернення: 09.02.2024).
  • 17. Toman Rolf (Hrsg.) Klassizismus und Romantik — Architektur, Skulptur, Malerei, Zeichnungen — 1750—1848. Photographien von Markus Bassler, Achim Bednorz, Markus Bollen und Florian Monheim. Köln: Könemann Verlag, 2000. 520 s.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »