« 2024. № 2 (176)

Народознавчі зошити.  2024. № 2 (176).  С. 369—376

УДК 730.071.1(477.83-25)”17/18″Г.Вітвер:378(436.1):930.253

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.02.369

АКАДЕМІЧНА ОСВІТА ГАРТМАНА ВІТВЕРА: У СВІТЛІ АРХІВНИХ ДЖЕРЕЛ

БОНДАР Павло

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3407-3043
  • старший викладач,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • кафедра монументально-декоративної скульптури,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: p.bondar@lnam.edu.ua

Анотація. Гартман Вітвер (H. Witwer) — львівський скульптор, один з визначних представників класицизму на західноукраїнських землях. Його творча особистість до цього часу залишається малодослідженою, особливо період навчання у Віденській академії мистецтв, що зумовлює актуальність обраної теми. У статті окреслюються особливості освітнього процесу цього навчального закладу на зламі XVIII—XIX століть.

Значна увага приділяється педагогічним методам та художнім навикам, які засвоював Г. Вітвер у когорті студентів того часу. Розглянуто мистецькі постаті видатних скульпторів-педагогів, які мали визначальний вплив на формування творчої особистості Г. Вітвера у Відні.

Мета статті — оприлюднити невідомі документи про навчання Г. Вітвера у Віденській академії мистецтв. Розглянути чинники, які впливали на формування Г. Вітвера під час його студій у Відні.

Об’єкт дослідження — середовище Віденської академії мистецтв наприкінці XVIII — початку ХІХ ст. Предмет дослідження — професійний вишкіл Г. Вітвера у цьому навчальному закладі.

При роботі з архівними джереламизастосовувався метод наукового пошуку. Історико-описовий та компаративний методи використовувались для вивчення впливу художньо-педагогічного середовища Віденської академії мистецтв на формування творчої особистості митця.

Ключові слова: Гартман Вітвер, Віденська академія мистецтв, класицизм, античність, еклектичний метод, нагорода «Gundel Prais».

Надійшла 26.02.2024

Список використаних джерел

  • 1. Бірюльов Ю. Львівська скульптура від раннього кла­сицизму до авангардизму (середина ХVІІІ — середина ХХ ст.). Львів: Апріорі, 2015. 528 с.
  • 2. Купчинська Л. Віденська академія образотворчих мис­тецтв і навчання у ній української та польської мо­лоді Галичини. Кінець ХVІІ—ХІХ століття. Записки Наукового Товариства імені Шевченка. 1998. Т. ССХХХVІ. С. 155—173.
  • 3. Купчинська Л. Внесок Яна Тисевича у вивчення діяльності Віденської академії мистецтв. Народознавчі зошити. 2015. № 4. С. 805—812: іл.
  • 4. Universitätsarchiv der Akademie der bildenden Künste Wien (UAAbKW), Verwaltungsakten fol.181/182 ex 1802 (Preisthema), Verwaltungsakten fol. 187/188, 194 ex 1802 (Preise).
  • 5. Universitätsarchiv der Akademie der bildenden Künste Wien (UAAbKW), Verwaltungsakten fol. 181 ex 1802. Protokoll der Sitzung vom 1802 fol. 38 (Preis). Preisbuch:35.
  • 6. Universitätsarchiv der Akademie der bildenden Künste Wien (UAAbKW), Namen Verzeichniß. Deren die Accademie bildender Künste in der Mahler-Bildhauer und Landschafts-Schukefrequentirenden Schülern 1810—1812 (Matr. Bd. 3), fol. 128.
  • 7. Burg H. Der Bildhauer Franz Anton Zauner und seine Zeit. Inktank publishing, 2018. 236 s.
  • 8. Poch-Kalous M. Johann Martin Fischer Wiens bildhauerischer repräsentant des Josefinismus. Wien: Erwin Müller verlag, 1949. 100 s.
  • 9. Бондар П. Львівський скульптор Гартман Вітвер та його мистецька родина з Імста. Нові архівні знахідки та дослідження. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2023. Вип. 50. С. 23—29.
  • 10. Thieme U., Becker F. Allgemeines Lexikon der bildenden Künstler von der Antike bis zur Gedenwart. B. XXXVI. Leipzig: W. Engelmann, 1947. S. 145.
  • 11. Die k[aizerliche]-k[önigliche] Akademie der bildenden Künste in Wien in den Jahren 1892—1917. Wien, 1917. 327 s.
  • 12. Pevsner N. Academies of Art: Past and Present. Cambridge, 1940. 323 s.
  • 13. Fontaine A. Les doctrines d ̓art en France: Peintres, amateurs, critiques de Poussin à Diderot. Parice, 1909. 316 s.
  • 14. Scheu Mariana. Dissertation «Johann Baptist Hagenauer (1732—1810) und sein Schülerkreis. Wege der Bildhauerei im 18 und 19 Jahrhundert». Wien, 2014. URL: https://docplayer.org/113801552-Dissertation-titel-der-dissertation-johann-baptist-hagenauer-und-sein-schuelerkreis-wege-der-bildhauerei-im-18-und-19.html (дата звернення: 08.02.2024).
  • 15. Вінкельман Й.Й. Про художній ідеал прекрасного: збірник. Пер. з нім. Упоряд., вступ. ст. та приміт. Ф.С. Уманцева. Київ: Мистецтво, 1990. 307 с.
  • 16. D’ Este A. Memorie di Antonio Canova, scrite da Antonio D’ Este e pubblicate, a cura di Alessandro D’ Este. Firenze. F. Le Monnier, 1864. URL:
  • https://archive.org/stream/memoriediantonio00este/memoriediantonio00este_djvu.txt (дата звернення: 09.02.2024).
  • 17. Toman Rolf (Hrsg.) Klassizismus und Romantik — Architektur, Skulptur, Malerei, Zeichnungen — 1750—1848. Photographien von Markus Bassler, Achim Bednorz, Markus Bollen und Florian Monheim. Köln: Könemann Verlag, 2000. 520 s.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »