Архів
Народознавчі зошити. 2021. № 4 (160). С. 763–1032 DOI... переглянути»
Народознавчі зошити. 2023. № 4 (172). С. 825-1150 DOI... переглянути»
2014 рік, випуск 6 переглянути»
2020 рік, випуск 1 переглянути»
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2024. № 2 (176)

Народознавчі зошити.  2024. № 2 (176).  С. 390—397

УДК 2-526.62:159.935]069.4/.5-048.67

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.02.390

ТАКТИЛЬНИЙ ІКОНОПИС — ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ В ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ МУЗЕЙНИХ КОЛЕКЦІЙ

БАБІЙ Надія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9572-791X
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка, Прикарпатський
  • національний університет імені Василя Стефаника,
  • вул. Шевченка, 57, 76000, м. Івано-Франківськ, Україна,
  • Контакти: e-mail: nadiia.babii@pnu.edu.ua

Анотація. Публікація є частиною програмної роботи Центру дослід­ження стратегій універсального дизайну Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Пред­метом дослідження є тифлографічний іконопис — різновид спеціалізованої дотикової графіки на основі мальо­ваного іконопису, присвячений людям з вадами зору. Проаналізовано когнітивні та естетичні функції тифлограм. Описано взаємозалежність оригінальної ікони «Коронування Богородиці» й тифлографічного твору, виходячи з функціональності й репрезентації. На основі здобутого досвіду, джерельної бази, консультацій фахівців з тифлографії, музейників та прямих користувачів практики визначено рівень адаптації візуального твору до можливостей розуміння незрячою людиною.

Мета публікації полягає у представленні специфіки цього виду графіки в музейній експозиції. Актуальність дослідження визначається важливістю подолання проблем візіоцентричності музейних комплексів та планування їх доступності для людей зі сліпотою.

Застосовано наукові методи мистецтвознавчого й проектного аналізу.

Висновки. Результатом дослідження стало практичне створення колекції п’яти ікон та її репрезентація у виставковому проекті «Побачити скарби разом!». Дослідження доводить широку корисність і соціальну цінність тактильного іконопису й пріоритети його подальшого розвитку у таких напрямках як: доступність музейних та виставкових просторів; загально-пізнавальна сфера; спеціальний туризм; дизайн сувенірної продукції.

Ключові слова: іконопис, тифлографіка, вади зору, доступність, музейний простір, універсальний дизайн.

Надійшла 6.03.2024

Список використаних джерел

  • 1. Міністерство культури України. Участь осіб із інвалідністю в культурному житті, проведенні дозвілля й відпочинку: Національна доповідь. Київ, 2015.
  • 2. Демчук А. Основні прийоми і способи тифлокоментування. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Інформаційні системи та мережі. 2014. № 783. С. 329—335.
  • 3. Гулевич С. Тактильна книга з рельєфно-графічними ілюстраціями: особливості формування художнього образу та передачі інформації дітям з вадами зору. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2021. Вип. № 46. С. 123—128.
  • 4. Christidou D., Pierroux P. Art, touch and meaning making: an analysis of multisensory interpretation in the museum. Museum Management and Curatorship. 2018. № 34 (2). P. 1—20. DOI:10.1080/09647775.2018.1516561
  • 5. Svankmajer J., Dalby S. Touching and Imagining. An Introduction to Tactile Art. 2014. 208 p.
  • 6. Martillano D.A. The Perceived Aesthetic Experience in the Context of Tactile Art among Visually Impaired Individuals in The Philippines. RSU International Research Conference. 2019. С. 543—553. URL: https://www.researchgate.net/publication/338865623_The_Perceived_Aesthetic_Experience_in_the_context_of_Tactile_Art_among_Visually_Impaired_Individuals_in_The_Philippines
  • 7. Więckowski R. Audiodeskrypcja piękna. Przekładaniec. 2014. No 28. S. 109—123.
  • 8. Więckowska E. Polska szkoła tyflografiki. Niepełnosprawność. 2012. No 7. S. 55—80.
  • 9. Стасенко В. Христос і Богородиця у дереворізах ки­риличних книг Галичини XVII століття. Київ: Поліграфкнига, 2003. 336 с.
  • 10. Knapek А. Muzeum na wyciągnięcie ręki. Kultura Współczesna. 2021. No 3 (115). С. 39—50. Doi.org/10.26112/kw.2021.115.04
  • 11. Романська О. Побачити дотиком. Як у Прикарпатському університеті долучають незрячих людей до мистецтва. Репортер. 14.01.2024. URL: https://report.if.ua/statti/pobachyty-dotykom-yak-u-prykarpatskomu-universyteti-doluchayut-nezryachyh-lyudej-do-mystectva/?fbclid=IwAR00qOVFYLFuhUAotqGVh9Ksma3xvo_JuiI2mzSUBXXSz3ep6osEBeFmCTg

читати публікацію»

Наші автори
Федорчук Олена Степанівна. Старший... ознайомитись»
Кісь Оксана Романівна. Старша наукова... ознайомитись»
Тарас Ярослав Миколайович. Завідувач... ознайомитись»
Кузьменко Оксана Мирославівна старший... ознайомитись»
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »