« 2024. № 4 (178)

Народознавчі зошити.  2024. № 4 (178).  С. 901—925

УДК [[745.51+730]:[726:271-526.2]](477.8)”165/185″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.04.901

РЕЛЬЄФНЕ РІЗЬБЛЕННЯ ТА КРУГЛА СКУЛЬПТУРА У ПРИВІВТАРНИХ ВІДГОРОДАХ ЦЕРКОВ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVII —  СЕРЕДИНИ ХІХ СТОЛІТТЯ          

ЖИШКОВИЧ Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2699-4907
  • кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України, відділ мистецтвознавства,
  •  проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: zhyshko@i.ua

Анотація. Розглядаються архітектонічні, конструктивні, художньо-пластичні та образно-тематичні особливості формування привівтарних відгород у церквах Західної України періоду другої половини XVII — середини ХІХ ст. Метою статті є детальніше розглянути питання симбіозу наповнення традиційного для східного християнства іконостаса круглою скульптурою та горельєфним різьбленням. Окреслити основні теми, стилістичні особливості, образно-іконографічне наповнення привівтарних відгород скульптурою. Визначити роль тогочасних відомих скульпторів, сформованих на засадах західноєвропейської католицько-латинської храмової вівтарної скульптури, у привнесенні нових тенденцій в облаштування привівтарних відгород у західноукраїнських храмах східного обряду.

Об’єктом дослідження є рельєфне різьблення та скульптура у привівтарних відгородах західноукраїнських храмів східного обряду другої половини ХVII — середини ХІХ ст.; предметом дослідження є особливості архітектоніки, стильового, художньо-пластичного та образно-тематичного наповнення привівтарних відгород західноукраїнських церков рельєфним різьбленням і скульптурою, створених у контексті тенденцій розвитку тогочасного європейського релігійного мистецтва.

Використані мистецтвознавчі методи іконографічного, іконологічного та формального аналізу, а також методи семіотичного аналізу та метод історико-культурологічного дослідження.

Ключові слова: церква, іконостас, привівтарна відгорода, стиль, скульптура, рельєфне різьблення.

Надійшла 17.06.2024

Список використаних джерел

  • 1. Возницький Б.Г. Микола Потоцький староста Канівський та його митці архітектор Бернард Меретин і сницар Іоан Георгій Пінзель. Львів, 2005.
  • 2. Стецько В. Відображення творчості Іоанна-Георгія Пінзеля у збірці Тернопільського обласного краєзнавчого музею. Збірник праць ТО Наукового товариства імені Шевченка. Тернопіль, 2013. Т. 8: Музеї Тернопільщини. С. 476—495.
  • 3. Царські врата українських іконостасів. Альбом. Серія «Українське народне мистецтво». Упорядник Юрій Юркевич. Львів, 2012.
  • 4. Вуйцик В. Скульптор Іван Щуровський. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. Львів, 1998. Т. CCXXXVI. С. 305—319.
  • 5. Сидор О.Ф. Еволюція українського барокового іконостасу. Мистецькі студії. Львів, 1991. Ч. 1. С. 28—34.
  • 6. Вуйцик В. Краснопущанський іконостас Василя Петрановича. Записки Наукового товариства імені Шев­ченка. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. Львів, 1998. Т. CCXXXVI. С. 408—416.
  • 7. Вуйцик В. Монастир Св. Миколи ЧСВВ у Крехові. Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». Ч. 14. Львів, 2004. С. 194—227.
  • 8. Драган М. Українська декоративна різьба XVI—XVIII століть. Київ, 1970.
  • 9. Александрович В.С., Ричков П.А. Собор Святого Юра у Львові. Київ, 2008.
  • 10. Вуйцик В.С. Львівський державний історико-архітектурний заповідник. Львів, 1979.
  • 11. Вуйцик В. Архітектурний ансамбль Успенського братства. Реставрація та обнови. Володимир Вуйцик. Вибрані праці. До 70-річчя від дня народження. Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». Львів, 2004. Ч. 14. С. 36—42.
  • 12. Woźnicki B. Ikonostas cerkvi bazylianóv w Podhorcach. Sztuka kresów wschodnich: Materiały sesji naukowej, Kraków, maj 1995. Kraków, 1996. T. 2. S. 366—367.
  • 13. Сидор О. Визначна віха українського граверства. Галицька брама. № 1—2 (49—50). 1999. С. 18.
  • 14. Слободян В. Церква Успення Пресвятої Богородиці. Пам’ятки України. № 2—3 (172—173). 2012. С. 16—23.
  • 15. Національний художній музей України: альбом. Наук. керівник та упоряд. О. Лагутенко. Київ, 2003.
  • 16. Жишкович В. Іконостас церкви Св. Миколая в Золочеві. Українська Греко-Католицька церква і релігійне мистецтво (історичний досвід та проблеми сучасності). Наук. збірник. Вип. 4. Львів, 2006. С. 120—126.
  • 17. Логвин Г.Н. По Україні. Стародавні мистецькі пам’ятки. Київ, 1968.
  • 18. Єлісєєва Т. Декоративне оздоблення та іконографія царських врат у збірці Волинського краєзнавчого музею. Бюлетень. Інформаційне видання Львівського філіалу Національного науково-дослідного реставраційного центру України. № 11. 2010. С. 57—61.
  • 19.  Одрехівський Р.B. Сюжет Єссеєвого дерева у декора­тивній різьбі інтер’єрів церкви Галичини. Науковий вісник НЛТУ України: Символ дерева у світовій куль­турі та художній творчості. Вип. 16.4. Львів, 2006. С. 114—119.
  • 20. Косів Р. Ікони на полотні «Дерево Єсеєве» другої по­ловини XVIІ ст. зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького в контексті роз­вит­ку сюжету. Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1379—1392.
  • 21. Откович Т. Мистецтвознавчі дослідження іконостаса із церкви Собору Архангела Михаїла в с. Гумнисько (XVIІ—ХІХ ст.) та спроби його атрибуції. Бюлетень. Інформаційне видання Львівського філіалу Націо­наль­ного науково-дослідного реставраційного цент­ру України. № 11. 2010. С. 129—138.
  • 22. Свєнціцька В. Словник жовківських майстрів живо­пису та різьби. Українське мистецтвознавство. Ки­їв, 1967. Вип. 1. С. 135—149.
  • 23. Откович Т. Іконостас церкви Святої Трійці в Жовкві (дослідження та реставрація). Бюлетень. Інформацій­не видання Львівського філіалу Національного нау­ково-дослідного реставраційного центру Украї­ни. № 2 (8). 2006. С. 128—135.
  • 24. Тихий Б. Церква св. Миколая на Адамівці. Бережани. Місто Раю. Пам’ятки України. Київ, 2013. Спецвипуск № 2 (191). С. 40—43.
  • 25. Сидор О. Іконостас. Церковне мистецтво України: у 3-х т. Т. ІІІ. Декоративне мистецтво. Відп. ред. С.П. Павлюк; наук. ред. тому Л.М. Герус. Харків, 2019. С. 11—138.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »