Архів
Народознавчі зошити. 2024. № 4 (178). С. 729-984 DOI... переглянути»
2013 рік, випуск 6 переглянути»
2015 рік, випуск 5 переглянути»
2009 рік, випуск 5-6 переглянути»
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2024. № 5 (179)

Народознавчі зошити.  2024. № 5 (179).  С. 999—1006

УДК 39(477)(092):729-035.3(477+478)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.05.999

«НАУКОВА ПРАЦЯ МЕНЕ МОТИВУЄ!…» (ДО 80-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВЧЕНОГО ЯРОСЛАВА ТАРАСА)       

БАЛАГУТРАК Микола

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2041-8773
  • кандидат історичних наук,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна     
  • Контакти: e-mail: balahutrak@ukr.net

Анотація. Публікація присвячена 80-річному ювілею від дня народження відомого українського вченого — етнолога, архітектора і педагога Вищої школи проф. Ярослава Тараса, що обумовлює її актуальність. Об’єкт дослідження — найвизначніші періоди наукової діяльності вченого. Предмет дослідження — науково-організаційна діяльність Я. Тараса на посаді завідувача відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України, наукова спадщина дослідника: в галузі традиційної матеріальної і духовної культури українців; сакральної дерев’яної архітектури України й Молдови; традиційно-побутової культури українців на радіоактивно забруднених територіях Чорнобильського Полісся 1994—2003 років. Мета статті  — висвітлення наукової діяльності відомого архітектора, етнолога, Лауреата Національної премії в галузі архітектури, члена-кореспондента Української Академії архітектури, професора НУ «Львівська Політехніка», доктора історичних наук, завідувача відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України Ярослава Тараса, який присвятив своє життя дослідженню української культури у її найширших проявах.

У висновках подаються вагомі результати науково-теоретичних і практичних досліджень вченого, що дають можливість розв’язати низку складних архітектурних і етнологічних проблем з питань етногенези української сакральної дерев’яної архітектури.

Ключові слова: етнологія, сакральна архітектура, народна архітектура, Ярослав Тарас, Інститут народознавства НАН України, Національний університет «Львівська Політехніка».

Надійшла 5.10.2024

читати публікацію»

Наші автори
Никорак Олена Іванівна. Старший науковий... ознайомитись»
Тарас Ярослав Миколайович. Завідувач... ознайомитись»
Кісь Оксана Романівна. Старша наукова... ознайомитись»
Павлюк Степан Петрович. Доктор історичних... ознайомитись»
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »