« 2024. № 5 (179)

Народознавчі зошити.  2024. № 5 (179).  С. 1249—1257

УДК 7.031.4: 75.052: 7.077(477)”19″Гоменюк

DOI https://doi.org/10.15407/

ПСЕВДОМОРФОЗИ МОТИВІВ ТРАДИЦІЙНИХ РОЗПИСІВ У НАЇВНОМУ МИСТЕЦТВІ ЯРИНИ ТА СОФІЇ ГОМЕНЮК

ШВИДЮК-БОГДАН Анастасія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0003-8242-6725
  • аспірантка,
  • Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури,
  • кафедра теорії та історії мистецтва,
  • Вознесенський узвіз, 20, 04053, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: Anastasiia.Shvydiuk@naoma.edu.ua

Анотація. Досліджується творчість двох наївних художниць з Уманщини — Ярини (1913—1989) та Софії Гоменюк (1921—2001) через призму традиції стінописів уманського регіону. Розписи, що існували на більшості території України протягом кінця ХІХ — середини ХХ ст. вийшли з ужитку і сьогодні ми маємо уявлення про їхній зовнішній вигляд лише завдяки натурним дослідженням тогочасних учених. До певної міри традиція продовжила своє життя в станкових творах сестер Гоменюк.

Метою дослідження є висвітлення взаємозв’язку між но­ваторським підходом в їхній творчості й тим традиційним середовищем, з якого вона з’явилася.

Об’єктами дослідження є специфіка хатніх розписів Уман­щини та Поділля і станкових творів Я. і С. Гоменюк, їхні основні сюжети, композиційні схеми, засоби виразності.

Предметом дослідження є видозміни, що відбулися з традицією на картинах наївних художниць другої пол. ХХ сто­ліття.

У дослідженні застосовано методи емпіричного (опис на підставі джерел та наукової літератури) та теоретичного дослідження, зокрема порівняльний аналіз.

Ключові слова: народне мистецтво, декоративно-ужит­кове мистецтво, хатні розписи, настінні розписи, стінописи, наївне мистецтво, Ярина і Софія Гуменюк.

Надійшла 11.09.2024

Список використаних джерел

  • 1. Шероцкий К. Очерки по истории декоративного искусства Украины. Киев: Тип. «С.В. Кульженко», 1914. 141 с.
  • 2. Кржемінський К. Стінні розписи Уманщини: мотиви орнаменту. Камянець-Подільський: Вид. Камя­нець-Подільської худ.-промислової профшколи, 1926. 96 c.
  • 3. Левитська Л. Селянський розпис на Поділлі. Київ, 1928. 46 с.
  • 4. Зарембский А. Народное искусство подольских ук­раинцев. Ленинград: Издание государственного Русского музея, 1928. 48 с.
  • 5. Берченко Є. Настінне мальовання українських хат та господарських будівель при них. Зошит 1. Дніпропетровщина. Харків; Київ: Держ. вид-во України, 1930. 41 с.
  • 6. Бутник-Сіверський Б. Українське радянське народне мистецтво. Київ: Наукова думка, 1966. 220 с.
  • 7. Найден О. Орнамент українського народного розпису. Київ: Наукова думка, 1989. 134 с.
  • 8. Косміна Т. Сільське житло Поділля кінця ХІХ—ХХ ст. Київ: Наукова думка, 1980. 189 с.
  • 9. Студенець Н. Традиційний стінопис Поділля кінця ХІХ — першої половини ХХ ст. Київ: Інститут мис­тец­твознавст­ва, фольклористики та етнології ім. М.Т. Риль­сь­ко­го, 2010. 224 с.
  • 10. Кочережко Н. Сонячні барви. Київ: Веселка, 1978. С. 7—24.
  • 11. Селівачов М. Лексикон української орнаментики. 3-є вид. Київ: Ант; Фенікс, 2013. 416 с.
Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »