« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1610—1615

УДК 738.3(477.44-24Бар)”186/192″:069.8](477)(045)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.06.1610

ПРОЄКТ «ВІДРОДЖЕННЯ ТРАДИЦІЙ БАРСЬКОЇ КЕРАМІКИ»: ГОЛОВНІ НАУКОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

ЩЕРБАНЬ Анатолій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9530-6453
  • доктор культурології, кандидат історичних наук,професор,
  • завідувач кафедри музейно-туристичної діяльності,
  • Харківська державна академія культури,
  • Бурсацький узвіз 4, 61057, м. Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: kozaks_1978@ukr.net

ГРИГОР’ЄВ Роман

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0003-5039-452X
  • аспірант кафедри історії України, Кам’янець-Подільський
  • національний університет імені Івана Огієнка; директор
  • ГО «Барський міський художній аматорський театр»,
  • ГО «Народний музей Барської кераміки»,
  • вул. Врублевського, 39/33, 23000, м. Бар,
  • Контакти: e-mail: barcult_otg@ukr.net

Анотація. Подано короткий огляд результатів, отриманих внаслідок реалізації проєкту «Відродження традицій Барської кераміки» за підтримки Українського культурного фонду (2018—2024 рр). Мета статті: узагальнююча характеристика основних наукових здобутків щодо вивчення кераміки м. Бар (Вінницька область) ХІХ — першої третини ХХ ст. та відродження виготовлення виробів у межах барської стилістики.

Методологія дослідження ґрунтується на комплексному залученні різних методів, принципів і концепцій.

Ключові слова: гончарство, кераміка, м. Бар, відродження, колекції.

Надійшла 3.12.2024

Список використаних джерел

  • 1. Сецинский Е. Приходы и церкви Подольской епархии. Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. Вып. 9. Каменец-Подольский: Типография С.П. Киржанского, 1901.
  • 2. Місце барської кераміки в гончарній спадщині України: матеріали всеукр. наук.-практ. конф. з міжнародною участю в м. Бар 12 вересня 2021 р. Кам’янець-Подільський: Рута, 2021. 264 с.
  • 3. Пошивайло О. Титаренко Володимир. Миски Поділля: Альбом. Київ: Народні джерела, 2007. 152 с.: іл.; Бібліографія українського гончарства. 2007: На-ціональний науковий щорічник. Опішне: Українське народознавство, 2011. Вип. 9. С. 233—242.
  • 4. Косаківський В.А. Гончарне горно кінця ХІХ — початку ХХ століття з м. Бара (за результатами дослідження 1989 року). Місце барської кераміки в гончарній спадщині України: матеріали всеукр. наук.-практ. конф. з міжнародною участю в м. Бар 12 вересня 2021 р. Кам’янець-Подільський: Рута, 2021. С. 95—104.
  • 5. Прусевич А. Кустарные промыслы Подольской губернии: гончарный промысел. Каменец-Подольский: Тип. Подол. губерн. правления, 1916. С. 10—116.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »