« 2025. № 2 (182)

Народознавчі зошити. 2025. № 2 (182). С. 360—374

УДК [39:728.6](477.83/.84+86)”19/20″:930.2

DOI https://doi.org/10.15407/

ТОЛОКА (КОЛЕКТИВНА ДОПОМОГА) ПІД ЧАС БУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ НА ТЕРЕНАХ ГАЛИЧИНИ: ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ТА ОБРЯДОВО-ЗВИЧАЄВИЙ АСПЕКТИ (за матеріалами Покуття, Західного Поділля та Опілля)

РАДОВИЧ Роман

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1900-8948
  • доктор історичних наук, старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: radovychroman@gmail.com

Анотація. Трудова взаємодопомога під час будівельних робіт на теренах України у спеціальній етнографічній літературі до сьогодні розглядалася доволі поверхово, тому докладніший аналіз цього питання є доволі важливим, що й визначає актуальність пропонованої розвідки. 

У роботі автор ставить перед собою мету з’ясувати особливості колективної допомоги під час спорудження сільських осель на теренах Покуття, Західного Поділля та Опілля. Об’єктом дослідження є традиційне будівництво, а предметом — специфічні риси колективної допомоги («толоки») у процесі будівельних робіт. Методологічну основу становлять принцип історизму та методи польового етнографічного дослідження, а також загальнонаукові (аналіз і синтез, індукція та дедукція) та спеціально наукові (ретроспективний, порівняльно-історичний, статистичний методи, метод типологічного аналізу та інші). Територія дослідження охоплює терени Покуття, Опілля та Західного Поділля. Хронологічні межі дослідження визначені джерельним матеріалом, який охоплює ХХ — початок ХXI століття. 

Окремі особливості колективної взаємодопомоги під час будівельних робіт розглянуті у роботах І. Гребеня, Я. Тараса, Р. Тарнавського, проте джерельною базою нашої розвідки, в основному, є польові матеріали автора. 

Ключові слова: Покуття, Опілля, Західне Поділля, будівництво, толока, глиносолома, вальки.

Надійшла 1.04.2025

Список використаних джерел

  • 1. Гребінь І. Обряди, пов’язані з будівництвом сільського житла. Поділля: історико-етнографічне дослідження. Київ: Видавництво незалежного культурного центру «Доля», 1994. С. 243—250.
  • 2. Гребінь І. Домівка в системі звичаїв та уявлень. Українці: історико-етнографічна монографія в двох книгах. Опішне: Українське народознавство, 1999. Кн. 2. С. 57—64. 
  • 3. Тарас Я. Колективна допомога в будівництві українців Молдови. Записка НТШ. Том CCCLІХ: Праці секції етнографії і фольклористики. Львів, 2010. С. 265—272. 
  • 4. Тарнавський Р. Толока та супряга в громадському побуті селян Південно-західного етнографічного регіону України: культурно-генетична проблема. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. Спеціальність 07.00.05 — етнологія. Львів, 2012. 252 с.
  • 5. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 9. Народна житлобудівна культура. Екологія та організація середовища проживання. Голов. ред. Г. Скрипник; НАН України; ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. Київ, 2020. 94 с.: іл. 
  • 6. Якимович А. Традиційне народне житло Покуття кінця ХІХ — початку ХХ ст. Наукові записки. Музей народної архітектури та побуту у Львові. Львів, 1998. Вип. І. С. 58—63.
  • 7. Kolberg O. Pokucie: Obraz etnograficzny. Kraków: W drukarni uniwersytetu jagellońskiego, 1882. Т. 1. 360 s.: il.
  • 8. Радович Р. Традиційне сільське житло на Опіллі другої половини XIX — початку XX століть. Записки НТШ. Львів: НТШ, 1995. Т. ССХХХ. С. 79—106. 
  • 9. Бодревич-Буць О. Подільська експедиція по народному будівництву (Звіт). Музей народної архітектури та побуту у Львові. 1976 р. 98 с. (Рукопис).
  • 10. Радович Р. Традиційне житло українців південного Поділля другої половини ХІХ — початку ХХ століття: конструктивно-технологічний аспект (за матеріалами Хмельницької області). Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2010. Вип. 45. С. 437—462. 
  • 11. Милорадович В.П. Житье-бытье лубенского крестьянина. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. Київ: Либідь, 1991. С. 170—341.
  • 12. Иванов П. Народные обычаи, поверья, приметы, пословицы и загадки, относящиесы к малорусской хате (Материалы для характеристики миросозерцания крестьянского населения Купянского уезда. Поле. Збірник наукових праць з історії, теорії та методології польових досліджень. Київ: Дуліби, 2014. Т. 1. С. 223—236.
  • 13. Радович Р. Сільське житло кінця ХІХ — початку ХХ ст. на півдні Поділля (за матеріалами Борщівського р-ну). Літопис Борщівщини: історико-краєзнавчий збірник. Борщів: Джерело, 1996. Вип. VІІІ. С. 58—66.
  • 14. Свирида Р. Традиційне житло Шевченкової Звенигородщини. На сторожі української народної культури. Матеріали міжнародної наукової конференції. Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України; Національний музей народної архітектури та побуту України, 2008. С. 207—211.
  • 15. Грушевський М.З життя селян на Чигиринщинію Прим. М. Кучеренка. Пам’ятки України: історія і культура. 2002. № 2. С. 127—135. 
  • 16. Шевченко Л. Звичаї, зв’язані з закладинами будівлі. Первісне громадянство тв. Його пережитки на Україні. Київ, 1926. Вип. 1—2. С. 87—95.
Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »