« 2025. № 4 (184)

Народознавчі зошити. 2025. № 4 (184). С. 1004—1010

УДК 929:398(091) М. Коцюбинський, Б. Грінченко

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.04.1004

НАЧЕРК ПРО НАУКОВУ СПІВПРАЦЮ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО І БОРИСА ГРІНЧЕНКА

ШАЛАК Оксана

  • ORCID ІD: https://orcid.org/0000-0002-8275-6703
  • кандидатка філологічних наук,
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут біографічних досліджень
  • Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського,
  • відділ теорії та методики біобібліографії,
  • вул. Володимирська, 62, кімн. 125, 01033, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: shalak@ukr.net

Анотація. Актуальність статті зумовлена потребою осмислити значення співпраці Михайла Коцюбинського (1864—1913) та Бориса Грінченка (1863—1910) в царині фольклористики, проаналізувати їхні наукові принципи записування та видання фольклору. Наукові взаємини письменників охоплюють кілька періодів у їхній діяльності, вони мають значення не тільки для докладнішої реконструкції їхніх біографій, а й для історії української фольклористики, формування її наукових засад. Мета дослідження — розкрити особливості збирацької практики М. Коцюбинського та процес підготовки його фольклорної колекції до публікації, проаналізувати едиційні принципи Б. Грінченка та його внесок у становлення наукових засад української науки про народну творчість. Наукова новизна полягає в спробі визначити методи роботи двох письменників, які не тільки використовували фольклорні сюжети, переосмислювали їх, а й самі збирали і публікували науково надійний першоджерельний фольклорний матеріал. Порушено проблему жанрового зібрання фольклору М. Коцюбинського (народних оповідань, пісень, прислів’їв і приказок), розгянуто принципи Б. Грінченка під час систематизації, упорядкування фольклорних колекцій різних збирачів, його засади відтворення не тільки говіркових особливостей мови, а й риси мовлення носіїв фольклору. Методологічною основою дослідження стали порівняльно-історичний та метод комплексного типологічного аналізу явищ і постатей в історії української фольклористики. 

Ключові слова: Михайло Коцюбинський, Борис Грінченко, принципи фіксації, едиційні засади, паспорт, виконавець.

Надійшла 18.07.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Букатевич Н. Український фольклор у творчості Коцюбинського. Коцюбинський. Збірка статтів. За ред. Ол. Дорошевича. Т. 1. Харків: Література і мистецтво, 1931. С. 191—223.
  • 2.         Козуб С. Фольклорні записи Коцюбинського. Коцюбинський. Збірка статтів. За ред. Ол. Дорошевича. Т. І. Харків: Література і мистецтво, 1931. С. 272—285.
  • 3.         Грицюта М.С. М. Коцюбинський і народна творчість. Київ: Вид-во АН УРСР, 1958. 55 с.
  • 4.         Бучко Н.О. З інтересів М.М. Коцюбинського до фольклору та етнографії. Народна творчість та етнографія. 1959. № 3. С. 74—77.
  • 5.         Козар Л. Збирачі подільського фольклору — кореспонденти Бориса Грінченка. Подільський фольклор у збиранні та дослідженні: тези міжнародної нау ково-практичної конференції, присвяченої 105-й річ ниці з дня народження Г. Танцюри. (Вінниця, 9 черв. 2006 р.). М-во культури і туризму України; Держ. теат.-видовищна агенція [та ін.] Вінниця: Нова книга, 2006. С. 21—29.
  • 6.         Єсипенко Д. Колеги, опоненти: декілька зауваг про особисті та творчі контакти Бориса Грінченка і Михайла Коцюбинського. Studia ukrainica posnaniensia. Vol. III. 2015. Р. 381—386.
  • 7.         Інститут рукопису Національної бібліотеки Ук ра їни ім. В.І. Вернадського (ІР НБУВ). Ф. 10. Од. зб. 17485. 28 арк. Ковердинський Всеволод Омелянович. М. Коцюбинський в Шаргородській школі. Спогади про М.М. Коцюбинського. З передмовою Івана Лютого (поч. ХХ ст.).
  • 8.         Державний архів Вінницької області (ДАВО). Ф. Д-220. Оп. № 7. Спр. 95. Отношение Ямпольского исправника от 3 октября 1891 г. О прибытии М. Коцюбинского 11 сентября в с. Лопатинцы.
  • 9.         Из уст народа: Малорусские рассказы, сказки и пр. Б.Д. Гринченко. Чернигов, 1901. VІІІ, 488 с.
  • 10.       ІР НБУВ. Ф. 170. Од. зб. 634. Звідки узялась панщина (оповідання). Записав Коцюбинський М.М. в с. Стадниці Подільської губ. в 1890 р. 1 арк.
  • 11.       Наукові архівні фонди рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського (НАФРФ ІМФЕ). Ф. 1-дод. 5/507. Записи А. Димінського на Поділлі в середині ХІХ ст. (фольклорна проза).
  • 12.       НАФРФ ІМФЕ. Ф. 1-К 2/47. 236 арк. Грінченко Б.Д. Прислів’я та приказки, записані різними збирачами. Копії. 
  • 13.       Этнографические материалы, собранные в Чернигов ской и соседних с ней губерниях. Собр. Б.Д. Гринченко. Т. 3. Песни. Чернигов, 1899. ХХІV, 767 с.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »