« 2025. № 6 (186)

Народознавчі зошити. 2025. № 6 (186). С. 1574—1579

УДК 7.071.2:611:378.147(477.411)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.06.1574

ЗНАЧЕННЯ ПЛАСТИЧНОЇ АНАТОМІЇ У ФОРМУВАННІ ФАХОВОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ХУДОЖНИКІВ ТА ДИЗАЙНЕРІВ НАОМА

ЯКОВЕНКО Андрій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0008-2574-9727
  • викладач пластичної анатомії, Національна академія
  • образотворчого мистецтва і архітектури,
  • Вознесенський узвіз, 20, Київ, 04053, Україна,
  • Контакти: e-mail: andriy.yakovenko@naoma.edu.ua

Анотація. Стаття присвячена дослідженню значення пластичної анатомії у професійній підготовці художників та дизайнерів на прикладі Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА). Визначено, що сьогодні формування професійних компетентностей митця вимагає ґрунтовного володіння пластичною анатомією у поєднанні з цифровими технологіями та міждисциплінарними підходами. Актуальність теми зумовлена необхідністю формування у студентів цілісного художнього мислення, просторового сприйняття, розуміння пропорцій, ритму та динаміки тіла для створення його художніх образів у різних видах мистецтва. Мета роботи полягає у виявленні методологічної ролі пластичної анатомії у формуванні творчої компетентності та художньої ідентичності студента.

Використано методи аналізу наукових публікацій, порівняння досвіду НАОМА з європейськими академіями, систематизацію та синтез даних із практики викладання. Результати показали, що поєднання академічної підготовки з цифровими технологіями та міждисциплінарним підходом дає змогу студентам ефективно розвивати просторове мислення, аналітичні та творчі навички, формувати цілісну художню компетентність і здатність до експериментальних практик. Висновки підтверджують, що пластична анатомія є ключовим компонентом у формуванні професійної майстерності сучасного митця, перебуваючи мостом між науковим знанням, художнім мисленням та інноваційними медіа.

Ключові слова: пластична анатомія, анатомія, художня освіта, НАОМА, професійна компетентність, цифрове мистецтво, просторове мислення, форма і рух.

Надійшла 3.11.2025

Список використаних джерел

  • 1. Bammes G. Die Gestalt des Menschen: Anatomie für Künstler. Leipzig: E.A. Seemann Verlag, 2010.
  • 2. Мельничук А. Сучасні інноваційні методи у викладанні пластичної анатомії в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури та перспективи подальшого її розвитку. Fine Art and Culture Studies. 2024. Вип. 6. С. 143—161.
  • 3. Commar F. Figures du corps: une leçon d’anatomie à l’École des beaux-arts. Paris: Beaux-arts de Paris, 2008. 509 с.
  • 4. Піскунов Є. Викладання пластичної анатомії в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури: інноваційні методи та мультимедійна форма навчання. Вісник образотворчого мистецтва. 2023. № 30. С. 210—216.
  • 5. Thompson R. The Art and Science of Human Form: Lessons from European Art Academies. Paris: Éditions Beaux-Arts, 2015.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »