« 2025. № 6 (186)

Народознавчі зошити. 2025. № 6 (186). С. 1574—1579

УДК 7.071.2:611:378.147(477.411)

DOI https://doi.org/10.15407/

ЗНАЧЕННЯ ПЛАСТИЧНОЇ АНАТОМІЇ У ФОРМУВАННІ ФАХОВОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ХУДОЖНИКІВ ТА ДИЗАЙНЕРІВ НАОМА

ЯКОВЕНКО Андрій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0008-2574-9727
  • викладач пластичної анатомії, Національна академія
  • образотворчого мистецтва і архітектури,
  • Вознесенський узвіз, 20, Київ, 04053, Україна,
  • Контакти: e-mail: andriy.yakovenko@naoma.edu.ua

Анотація. Стаття присвячена дослідженню значення пластичної анатомії у професійній підготовці художників та дизайнерів на прикладі Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА). Визначено, що сьогодні формування професійних компетентностей митця вимагає ґрунтовного володіння пластичною анатомією у поєднанні з цифровими технологіями та міждисциплінарними підходами. Актуальність теми зумовлена необхідністю формування у студентів цілісного художнього мислення, просторового сприйняття, розуміння пропорцій, ритму та динаміки тіла для створення його художніх образів у різних видах мистецтва. Мета роботи полягає у виявленні методологічної ролі пластичної анатомії у формуванні творчої компетентності та художньої ідентичності студента.

Використано методи аналізу наукових публікацій, порівняння досвіду НАОМА з європейськими академіями, систематизацію та синтез даних із практики викладання. Результати показали, що поєднання академічної підготовки з цифровими технологіями та міждисциплінарним підходом дає змогу студентам ефективно розвивати просторове мислення, аналітичні та творчі навички, формувати цілісну художню компетентність і здатність до експериментальних практик. Висновки підтверджують, що пластична анатомія є ключовим компонентом у формуванні професійної майстерності сучасного митця, перебуваючи мостом між науковим знанням, художнім мисленням та інноваційними медіа.

Ключові слова: пластична анатомія, анатомія, художня освіта, НАОМА, професійна компетентність, цифрове мистецтво, просторове мислення, форма і рух.

Надійшла 3.11.2025

Список використаних джерел

  • 1. Bammes G. Die Gestalt des Menschen: Anatomie für Künstler. Leipzig: E.A. Seemann Verlag, 2010.
  • 2. Мельничук А. Сучасні інноваційні методи у викладанні пластичної анатомії в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури та перспективи подальшого її розвитку. Fine Art and Culture Studies. 2024. Вип. 6. С. 143—161.
  • 3. Commar F. Figures du corps: une leçon d’anatomie à l’École des beaux-arts. Paris: Beaux-arts de Paris, 2008. 509 с.
  • 4. Піскунов Є. Викладання пластичної анатомії в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури: інноваційні методи та мультимедійна форма навчання. Вісник образотворчого мистецтва. 2023. № 30. С. 210—216.
  • 5. Thompson R. The Art and Science of Human Form: Lessons from European Art Academies. Paris: Éditions Beaux-Arts, 2015.
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »