« 2026. № 1 (187)

Народознавчі зошити. 2026. № 1 (187). С. 35—42

УДК 069:7.072.2](477.83-25)”19/20″(092)

DOI https://doi.org/10.15407/

Дата першого надходження статті до видання 3.01.2026

Дата прийняття статті до друку після рецензування 19.01.2026

Дата публікації (оприлюднення)

ВІН ВСЕ ПОКЛАВ НА ВІВТАР СЛУЖІННЯ СПРАВІ До 100-річчя від дня народження Бориса Возницького 

ФІЛЕВИЧ Наталія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0005-2959-603
  • зав. відділом Музею Патика,
  • вул. Матейка, 4, 79007, м. Львів, Україна;
  • голова правління ГО «Центр порятунку
  • української культурної спадщини»;
  • Голова ГО «Фонд Нагірних»
  • Контакти: e-mail: taljaf@gmail.com

Анотація. Мета статті — подати спогади про Бориса Возницького, Героя України, Лауреата Державної премії ім. Тараса Шевченка, Заслуженого працівника культури України та Польщі, який мав Відзнаки Президентів, Ордени за заслуги, був Почесним громадянином п’яти міст, почесним доктором наук, Академіком. Це були не просто нагороди та відзнаки — це маленька часточка того, чим могла віддячити Батьківщина за ту титанічно віддану, безкорисну працю Бориса Возницького та його колективу. Працю по врятуванню та відродженню десятків тисяч творів вітчизняного мистецтва, пам’яток архітектури. Висвітлення питань такої тематики становить невід’ємну частину досліджень народної культури українців. Територіальні межі матеріалу логічно обумовлені відправними точками діяльності Бориса Возницького — Львова та усієї Львівщини.

Авторка статті — довголітня працівниця Львівської картинної галереї на основі численних інтерв'ю з Борисом Возницьким та за своїми спостереженнями за час багатолітньої співпраці з ним видала декілька наукових видань, присвячених історії музею та постаті Возницького. Актуальність теми обумовлена 100-літнім ювілеєм від дня народження Бориса Возницького.

Методологічною основою дослідження стали методи польового етнографічного дослідження, зокрема інтерв’ювання респондента, біографічний та аналітичний методи, з поєднанням історичної реконструкції.

Ключові слова: Борис Возницький, Львівська картинна галерея, музеї, експедиції, замки, мистецькі скарби, зруйновані пам’ятки, Львів, Львівщина, Україна.

Список використаних джерел

  • 1. Борис Возницький. Автопортрет на тлі часу. Авт. вст. ст. та упоряд. Наталка Філевич. Львів: Центр Європи, 2006. 56 с.: 57 іл.
  • 2. Львівська галерея мистецтв. Колектив та його директор. Авт. ідеї, вст. ст. та упоряд. Наталя Філевич. Львів: Центр Європи, 2011. 160 с.: 215 іл.
  • 3. Борис Возницький, яким ми його пам’ятаємо. Упоряд. Наталя Філевич. Львів: Центр Європи, 2013. 200 с.: 132 іл.
  • 4. Собор Бориса Возницького: спогади, роздуми. Упоряд. Лариса Возницька-Разінкова. Дрогобич: Коло, 2019. 280 с.: іл.
  • 5. Возницький Б. Микола Потоцький староста канівський та його митці архітектор Бернард Меретин і сницар Іоан Георгій Пінзель. Львів: Центр Європи, 2005. 160 с.: 220 іл.
  • 6. Через похорон Возницького у Львові перекриють центр міста. URL: https://za-xid.net/news/https://zaxid.net/cherez_poho-ron_voznitsko-go_u_lvovi_perekriyut_tsentr_mista_n1255861.
Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »