« 2026. № 1 (187)

Народознавчі зошити. 2026. № 1 (187). С. 48—58

УДК 75.041.5.021.32(=162.1):929-056.87(477.83/.86)”17/18″(091)

DOI https://doi.org/10.15407/

Дата першого надходження статті до видання 5.01.2026

Дата прийняття статті до друку після рецензування 16.01.2026

Дата публікації (оприлюднення)

ПОРТРЕТ МИКОЛИ ВАСИЛЯ ПОТОЦЬКОГО У ТВОРЧОСТІ ЮРІЯ ҐЛОҐОВСЬКОГО. До 100-ліття від Дня Народження Бориса Возницького

КУПЧИНСЬКА Лариса

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6461-4819
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка,
  • директорка Інституту досліджень
  • бібліотечних мистецьких ресурсів;
  • Львівська національна наукова
  • бібліотека України імені В. Стефаника,
  • вул. В. Стефаника, 2, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oklarysa@gmail.com

Анотація. Микола Василь Потоцький — знакова постать XVIII ст. Він вкладав великі кошти у будівництво храмів, монастирів і громадських будівель. Багато з них збереглося до наших днів і є окрасою міст і містечок України. Упродовж багатьох років він співпрацював із відомими архітекторами, скульпторами і живописцями. В 2005 р. у Львові вийшла книжка Бориса Возницького «Микола Потоцький староста Канівський та його митці архітектор Бернард Меретин і сницар Іоан Георгій Пінзель», яка активізувала питання вивчення місця і ролі М.В. Потоцького в історії культури. В ній окрему увагу приділено портретам історичної особистості, серед яких виділяється вперше репродукована маловідома акварель 1834 р. Юрія Ґлоґовського, що свідчить про актуальність вибраної теми. Мета публікації полягає у розкритті дослідження портрету М.В. Потоцького з костелу Божого Тіла оо. домініканців у Львові, здійсненого Ю. Ґлоґовським з метою відтворення давнього одягу шляхти, появи акварелі, яка виступає вагомим документом у вивченні пам’ятки. Проведене дослідження свідчить про те, що художник був добре обізнаний із багатьма іншими портретними зображеннями М.В. Потоцького. Давність портрету, який постав у Львові, його виконання з натури, участь у його появі портретованого стали визначальними у виборі Ю. Ґлоґовським об’єкту творчості. Акварель Ю. Ґлоґовського є прикладом великої кропіткої праці у напрямі вивчення і популяризації живописного полотна, а також спонукає до переосмислення наявної про нього нині інформації.

Ключові слова: Микола Василь Потоцький, Юрій Ґлоґовський, живописний портрет, акварель, вивчення, популяризація.

Список використаних джерел

  • 1. Возницький Б. Микола Потоцький староста канівський та його митці архітектор Бернард Меретин і сницар Іоан Георгій Пінзель. Львів: Центр Європи, 2005. 159 с.: іл.
  • 2. Крвавич Д.П., Стельмащук Г.Г. Український народний одяг XVII — початку ХІХ ст. в акварелях Ю. Глоговського. Київ: Наукова думка, 1988. 272 с.: іл.
  •   3.       Błachowski A. Ubiór i krajobraz kuturowy Polski i Ukrainy Zachodniej w ikonografii J. Głogowskiego i K.W.Kielisińskiego. Toruń: Konińska Drukarnia Dziełowa, 2011. 400 s.: il.
  • 4. Хомин І. Портрети польських та з Польщею по-в’язаних осіб у Львівській національній галереї мис-тецтв імені Б.Г. Возницького: каталог збірки. Краків, 2023. Т. ІІ: К—П. Під ред. Єжи Т. Петруса. 351 с.: іл.
  • 5. Богданов С. Портрет: каталог. Львів; Дрогобич: Коло, 2021. 488 с.: іл.
  •   6.       Aftanazy R. Materiały do dziejów rezydencji. Warszawa, 1991. T. VIIIa: dawne województwo Ruskie: ziemia Przemyska i Sanocka. Pod red. A.J. Baranowskiego. 429 s.
  •   7.       Łobeski~F. Opisy obrazów znajdujących się w kościołach miasta Lwowa: cerkiew ś. Onufrego i monaster OO. Bazylianów na żołkiewskiem przedmieściu. Dodatek tygodniowy przy Gazecie Lwowskiej. Lwów, 1854. №~27.  S. 106—108; № 28. S. 111; № 29. S. 115—116; № 30. S. 119.
  • 8. Вистава сучасного малярства Галицької України. Упоряд., автор вступ. статті Микола Голубець. Львів, 1919. 14 с.
  • 9. Barącz B. Wiadomość o malarzach Bazylijańskich. Przegląd Bibliograficzno-Archeologiczny. Warszawa, 1882. T. III. № 3/4. S. 106—118.
  • 10. Ив. Н. Wiadomość o malarzach bazylijańskich. Podał ks. Sadok Barącz (Przegląd bibliograficzno-archeologiczny, 1882 № 3, 4). Кіевская старина. Кіевъ, 1882. № 5: май. C. 323—324. Рубр.: Библіографія.
  • 11. Білецький П.О. Портрет. Історія українського мис-тецтва: у 6 т. Київ, 1968. Т. 3: Мистецтво другої половини XVII—XVIII століття. С. 240—283.
  • 12. Голубець М. Малярі-Василіяни на тлі західно-укра-їнського церковного малярства XVIII в. Записки Чина св. Василія Великого. Львів, 1930. Т. ІІІ. Вип. 3/4. С. 447—466.
  • 13. Площаньскій В.М. Бучачъ: изъ матеріаловъ, остав-шихъ по бл. п. о. Мод. Гнатевичу Ч. св. В. В. Слово. Львфвъ, 1865. Чис. 65. С. 1—2; Чис. 66. С. 1—3; Чис. 67. С. 1—3; Чис. 68. С. 1—2; Чис. 69. С. 1—2; Чис. 70. С. 1—2; Чис. 71. С. 1—2; Чис. 72. С. 1—2; Чис. 73. С. 1—3; Чис. 74. С. 1—3; Чис. 75. С. 1—2.
  • 14. Білецький П. Український портретний живопис XVII—XVIII ст.: проблеми становлення і роз-вит-ку. Київ: Мистецтво, 1969. 318 с.: іл.
  • 15.          Rastawiecki E. Słownik malarzów polskich tudzież obcych w Polsce osiadłych lub czasowo w niej przebywających: w 3 t. Warszawa: W drukarni S. Orgelbranda, 1857. T. III. 536 s.
  • 16. Gębarowicz M. Portret XVI—XVIII wieku we Lwowie. Wrocław; Warszawa; Kraków: Wydawnictwo Polskiej akademii nauk, 1969. 142 s.: 85 il.
  •       17. Жолтовський П.М. Український живопис XVII—XVIII ст. Київ: Наукова думка, 1978. 326 c.
  • 18.          Siemieński L. Mikołaj Potocki starosta kaniowski. Tygodnik illustrowany. Warszawa, 1860. № 24. S. 205—207: il.; № 26. S. 226—227.
  • 19. Нетудихаткін І.А. Український ктиторський портрет другої половини XVI—XVIII століть: інформаційний потенціал історичного джерела: ди-сер-тація на здобуття наукового ступеня канди-дата історичних наук: спеціальність 07.00.06 «Іс-торіографія, джерелознавство та спеціальні істо-ричні дисципліни». Київський національний універ-ситет імені Тараса Шевченка. Київ, 2010. 266 с.: іл.
  • 20. Амвросій, архимандрит [Лотоцький А.]. Сказаніе исто-рическое о Почаевской Успенской Лаврѣ: изда-ніе третье. Почаев: Типография Почаево-Успенской Лавры, 1886. 313, VI c.: ил.
  • 21. Голицынъ Н.С. Почаевская Успенская Лавра въ концѣ іюля 1855 года. Кіевская старина. Кіевъ, 1882. № 6: июнь. С. 365—380.
  • 22.          Lipiński~T. Wiadomości historyczno-numizmatyczne o koronacyach obrazów Matki Boskiéj w dawnéj Polsce. Warszawa: Drukiem Stanisława Strąbskiego, 1850. 36 s.: IV tab.
  • 23. Хойнацкий А.Ө. Почаевская Успенская Лавра: историческое описание. Почаевъ: Типографія Почаевской Лавры, 1897. 524 с.: ил.
  • 24. Hornung Z. Jan de Witte architekt kościoła dominikanów we Lwowie. Warszawa: Zakład poligraficzny P. Włodarskiego, 1995. 303 s.: il.
  • 25. Wilczek M. Hasło Słowa Bozego […]. Lwów: W Drukarni Brackiej~SSS. Troycy, [1754]. [418~f.].
  • 26.       Łobeski F. Opisy obrazów znajdujących się w kościołach miasta Lwowa: kościół parafialny pod tytułem Bożego Ciała przy klasztorze XX. Dominikanów. Dodatek tygodniowy przy Gazecie Lwowskiej. Lwów, 1852. № 34. S. 134—135; № 35. S. 138—139; № 36. S. 142—143; № 37. S. 146—147; № 38. S. 151—152; № 39. S. 154—156; № 40. S. 159—160; № 41. S. 163—164; № 43. S. 171; № 45. S. 178—179; № 46. S. 183—184.
  • 27.       Kunasiewicz S. Przewodnik po kościele Bożego Ciała oo. dominikanów we Lwowie: (ustęp z «Przechadzek archeologicznych po Lwowie»). Lwów: I Związkowa Drukarnia, 1876. 114 s.
  • 28.       Pokotycka B.R. Portrety Mikołaja Potockiego, starosty kaniowskiego. Biuletyn Historii Sztuki. Warszawa, 1995. № 3/4. S. 365–377: il.
  • 29. Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в XVI—XVIII ст. Київ: Наукова думка, 1983. С. 109—178: Словник художників, що працювали на Ук-раїні в XIV—XVIII ст.
  • 30.       Biernat M., Kurzej M., Ostrowski J.K. Kościół p. w. Bożego Ciała i klasztor OO. Dominikanów. Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego. Kraków, 2012. T. I/20. Opracowali: A. Betlej, M. Biernat, M. Kurzej, J.K. Ostrowski. S. 171—308: il.
  • 31. Овсійчук В. Львівський портрет XVI—XVIII ст.: каталог виставки, лютий-березень 1965 р. Київ: Мистецтво, 1967. 69 с.: іл.
Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »