Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2026. № 1 (187)

Народознавчі зошити. 2026. № 1 (187). С. 193—200

УДК 94(477) 929:94](477.82)”19/20″

DOI https://doi.org/10.15407//nz2026.01.193

Дата першого надходження статті до видання 14.01.2026

Дата прийняття статті до друку після рецензування 28.01.2026

Дата публікації (оприлюднення)

РОДИНА ШУМОВСЬКИХ У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ

СКАКАЛЬСЬКА Ірина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8705-7971
  • докторка історичних наук, професорка, завідувачка,
  • Кременецька обласна гуманітарно­педагогічна
  • академія ім. Тараса Шевченка, кафедра української мови
  • і літератури, історії та методик їх навчання,
  • вул. Ліцейна, 1, 47003, м. Кременець, Україна,
  • Контакти: e-mail: Irunas@ukr.net

Анотація. Стаття присвячена родині Шумовських, які працювали не лише на Волині, але прославляли свій край поза Батьківщиною і на сьогоднішній день їхні дослідницькі, культурні напрацювання є національною спадщиною. Актуальність публікації зумовлена необхідністю з’ясувати внесок представників волинської родини Шумовських у культурне, наукове та громадське життя краю. Дослідження зосереджується на проблемі збереження та репрезентації родинної спадщини як складової регіональної історичної пам’яті Волині.

Методологічною основою дослідження є біографічний, науково­реконструктивний та просопографічний методи із залученням соціокультурних підходів щодо трактування концепту «регіональної пам’яті», яка формується завдяки музеям, архівам, бібліотекам, заповідникам. Аналізуються джерела особистісного походження, архівні матеріали, спрямовані на популяризацію історії родини у сучасному культурному просторі. Основна увага приділяється тому, як пам’ять про Шумовських інтегрується у публічну історію регіону, впливає на формування локальної ідентичності та стає чинником збереження культурної тяглості поколінь. У статті підкреслюється значення родинної історії як інструменту осмислення минулого Волині та Кременеччини і розвитку сучасних практик комеморації.

Ключові слова: Юрій Шумовський, етнологія, народна релігійність, історична пам’ять, духовна культура, національна спадщина, громадянська компетентність, Кременець.

Список використаних джерел

  • 1. Шамара С.О. Місце сільського духовенства у про­світницькій та національно­культурній роботі на теренах Наддніпрянщини (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.). Збірник наукових праць. Серія «Історія та географія». Харків: Майдан, 2007. Вип. 25—26. С. 33.
  • 2. Доброчинська В.А. Юрій Шумовський: віхи життя та діяльності (1908—2004). Актуальні проблеми віт­чизняної та всесвітньої історії: зб. наук. праць, Голов. ред. Р.М. Постоловський. Рівне: РДГУ, 2010. Вип. 19. С. 68—73.
  • 3. Пшеничний М. Наша родина не байдакувала: по-вість­есе минулих літ у листах і споминах: до 110-річчя від дня народж. Ю. Шумовського. Дубно: МП, 2018. 48 с.
  • 4. Яремчук Валентина. Юрій Шумовський — етнограф, археолог: історіографічний аспект. Народознавчі зошити. № 4 (142). 2018. С. 967—975. URL: https://nz.lviv.ua/2018-4-20/
  • 5. Яремчук Валентина. «Етнографічна діяльність Юрія Шумовського». Київ: Наукова думка, 2025.
  • 6. Удод О.А. Історична пам'ять. 2021. URL: http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=istorychna_pam%E2%80%99jat.
  • 7. Дубно, княжий мій граде! За ред. П. Смоліна. Луцьк, 2005. С. 39.
  • 8. Рівненський ліцей «Український». URL: https://rug.rv.ua/index.php?do=static&page=kabist.
  • 9. Шумовський Ю. Зруйноване гніздо, чи Історія однієї священицької родини на Волині. Том 1. США, Саванна, 1994.
  • 10. Шумовський Ю. Зруйноване гніздо, чи Історія однієї священицької родини на Волині. Том 2. США, Саванна, 1994. С. 41.
  • 11. Скакальська І. Cпогади Ю. Шумовського як джерело з історії діяльності духовної інтелігенції Волині першої половини ХХ ст. «Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії»: Рівненський державний гуманітарний університет. Збірник наукових праць. 2010. С. 247.
  • 12. Tereny archeologiczne w pow. DubieЮskim. Dzien dobry. 1935.
  • 13. Шумовський Ю. Зруйноване гніздо, чи Історія однієї священицької родини на Волині. Том 3. США, Саванна, 1994. С. 137.
  • 14. Середа О., Стасьо І. Шумовський Арсен. URL: https://biograma.net.ua/shumovskyy-arsen/.
  • 15. Українські інженери в світі. Вісті українських інженерів. 1957. Ч. 2. С. 151.
  • 16. Самчук Улас. На білому коні. На коні вороному: Спомини і враження. Острог; Луцьк: Твердиня, 2007. С. 111.
  • 17. Шумовський А. Поклін Св. Почаївській Лаврі. Торонто, 1962.
  • 18. Войтович С. Петро Шумовський (1902—1966). Ос­трозькі просвітники ХVI—ХХ ст. Острог, 2000. С. 203.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »