« 2026. № 1 (187)

Народознавчі зошити. 2026. № 1 (187). С. 213—224

УДК 316.772: 94 (304):008

DOI https://doi.org/10.15407/

Дата першого надходження статті до видання 30.01.2026

Дата прийняття статті до друку після рецензування 22.02.2026

Дата публікації (оприлюднення)

РЕКУРСИВНІ КОМУНІКАЦІЙНІ ПОДІЇ В КОНТЕКСТІ «ЕТНІЧНИХ ЧИСТОК» ПІД ЧАС 2-Ї СВІТОВОЇ ВІЙНИ: СУЧАСНИЙ НАУКОВИЙ ДИСКУРС

ГАЮК Ірина

  • ORCID ID: https://ORCID 0000-0002-1296-0872
  • докторка культурології, кандидатка філософських наук, доцентка,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • вул. В. Кубійовича, 38, 79011, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: irinahayuk@gmail.com

Анотація. Мета статті — проаналізувати історичний контекст подій, які призвели до масових вбивств поляків, вірмен та українців під час 2-ї Світової війни та інтерпретація їх у суспільному та науковому полі України та Польщі. Уточнено зміст термінів «геноцид» та «етнічні чистки» і показано некоректність їхнього використання стосовно дій ОУН/УПА. Доведено, що для виникнення такого негативного комунікаційного поля, в якому диспозиції українців та поляків у певний час стали настільки антагоністичними, що призвели до фізичного насильства, мали бути попередні неодноразові мовленнєві та дієві акції, які зробили можливим такий перебіг подій. На основі аналізу спогадів буковинських вірмен показано наявність розриву між реальним наповненням щоденного життя вірмен довоєнної Буковини (соціологія повсякденності) з домінуючою у державно-політичному полі 2-ї Речі Посполитої великопольською концепцією зверхнього і переважно негативного представлення українців.

В основу дослідження покладено теорію соціальних систем та комунікації Н. Лумана, соціологію повсякденності, принципи новоісторичного підходу та загальнонаукові методи компаративного аналізу та синтезу.

Ключові слова: вірмени, війна, геноцид, комунікація, поляки, рекурсивні події, українці.

Список використаних джерел

  • 1. Luhman N. Die Gesellschaft der Gesellschaft. Frankfurt am Main: Suhrkamp, 1997. 596 s.
  • 2. Luhmann N. Macht. Stuttgart: Enke, 1975. 156 s.
  • 3. Тарадайко С. Відхід імперії. Філософська думка. 2022. № 3. С. 132—138. URL: https://orcid.org/0000-0002-8320-6447
  • 4. Kotliarov Petro, Kuryliak Valentyna, Demchuk Stefaniia. Memory, Trauma, and Religious Identity. Occasional Papers on Religion in Eastern Europe. 2022. Vol. 42. Iss. 4. Pp. 97—118. DOI: https://doi.org/ 10.55221/ 2693-2148.2355
  • 5. Krуl-Mazur R. Bukowina jako ojczyzna prywatna polskich Ormian. S. 229—251 URL: https://ruj.uj.edu.pl/xmlui/bitstream/handle/item/46850/krol-mazur_bukowina_jako_ojczyzna_2017.pdf?sequence=1&isAllowed=y (дата звернення: 02.11.2025).
  • 6. Stopka K. Ormianie polscy czy ukraińscy? О sposobу pisania historii Ormian na ziemiach dzisiejszej Ukrainy Zachodniej. Lehahayer. Czasopismo poświęcone dziejom Ormian polskich, Kraków: Towarzystwo Wydawnicze «Historia Jagellonica», 2010. № 1. S. 149—174.
  • 7. Danilewicz A. Opatrzność Boska czuwała. Biuletyn Ormiańskiego Towarzystwa Kulturalnego (OTK). № 9. Kraków, 1996. S. 22—24.
  • 8. Danilewicz A. O Ormianach i Polakach zamordowanych w Baniіowie nad Czeremoszem na Bukowinie. Biuletyn OTK. № 2. Kraków, 1994. S. 11—16.
  • 9. Danilewicz A. Z rumuńskiej Bukowiny na Dolny Śląsk. Kraków: Ormiańskie Towarzystwo Kulturalne,  2003. 201 s.
  • 10. Bolander Th. Self-reference and paradox. The Stanford Encyclopedia of Philosophy. Metaphysics Research Lab, Stanford University, 2024.
  • 11. Бондар Т. Влада в системі комунікації та її трансформації в інформаційному суспільстві. Науковий часопис На­ціо­нального педагогічного університету ім. М.П. Дра-го-ма-нова. Серія 7. Київ: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2020. Вип. 42 (55). С. 224—233.
  • 12. Лушахіна Т. Комунікативна політика органів публічної влади під час війни. Публічне адміністрування і регіональний розвиток. Миколаїв: Чорноморський національний університет ім. П. Могили, 2023. № 20. С. 471—491.
  • 13. Кіпіані В. Війна двох правд. Харків: Vivat, 2023. 304 с.
  • 14. Кралюк П. Українці та поляки: 1000 років (не)розуміння. Харків: Фоліо, 2021. 320 с.
  • 15. Куронь Я. Поляки та українці: важкий діалог. Київ: Дух і літера, 2019. 264 с.
  • 16. Місило Є. Акція «Вісла». Вид. 2, доп. Варшава: Український архів, 2014. 564 с.
  • 17. Волинь і Холмщина 1938—1947 pp.: польсько-укра-їнське протистояння та його відлуння. Дослідження, документи, спогади. Під ред. Я. Ісаєвича. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2003. 815 с.
  • 18. Геноцид. Онлайн­енциклопедія сучасної України. URL: https://esu.com.ua/article-29090 (дата звернення: 12. 10.2025).
  • 19. Barącz S. Rys dziejów ormiańskich. Tarnopol, 1869. 317 s. 
  •  20. Zachariasiewicz X. Wiadomość o Ormianach w Polsce. Lwów: wyd.~Naukowego zakładu im. Ossolińskich, 1842. 85 s.
  • 21. Wasyl~Franciszek. Wiadomość o Ormianach w Polsce. Lwów: wyd. Naukowego zakładu im. Ossolińskich, 2016. S. 93—267. URL: https://doi.org/10.12797/KPK.08.2016.08.0
  • 22. Яремчук О., Барнич М. Самотність серед горіхів. Про що пам’ятають Кути — мала столиця вірмен в Ук­раїні — та її найстаріша мешканка. Ж. «The Uk-rainians». 12 вересня 2016. URL: https://the-ukra-ini-ans.org/samotnist-sered-horihiv/ (дата звернення: 02.01.2025).
  • 23.       Ks. Isakowicz-Zaleski~T. Ormiańska wiosna nad Odrą. Życie Kresowian. Biuletyn Oddziału Wrocławskiego Towarzystwa Miłośników Lwowa i Kresów Południowo-Wschodnich. № 16. 2017. Wrocław: Oddział Wrocławski TML i KPW, 2017 р. Wrocław: Oddziaі Wrocławski TML i KPW, 2017. S. 9—10.
  • 24. Осадчук Б. Мрія Єжі Гедройца. «Політика» і «Культура» в польсько-українських взаєминах. Газета «День». 15 липня 2004 р. № 122.
  • 25. Свідник Д. Український тероризм. Газета «Поступ». 14.06.2004. URL: https://postup.info/usual.php?what= 25580 (дата звернення: 12.10.2025).
  • 26. Курилишин К. Суспільно-політичне, економічне, куль-тур­-не життя Галичини (квітень 1923 р. — грудень 1930 р. За публікаціями часопису «Діло»). Часопис «Збруч. 30.04.2023. URL: https://zbruc.eu/node/ 115254 (дата звернення: 05.02.2025).
  • 27. Стародуб А. Ілюзії «Втраченого Раю» «Східних кре­сів» (деякі рефлексії з приводу фільму Войтка Сма-жовського «Волинь»). URL: https://www.histo-rians.in.ua/index.php/en/dyskusiya/2033-andrii-starodub-iliuzii-vtrachenoho-raiu-skhidnykh-kresiv-deiaki-refleksii-z-pryvodu-filmu-voitka-smazhovskoho-volyn) (дата звернення: 12.10.2025).
  • 28. Косик В. Польсько­українська трагедія (1942—1944). Українська інформаційна служба. Лондон. Архів ОУН. URL: https://ounuis.info/publications/50/polsko-ukra-yin-ska-tragediya-1942-1944.html) (дата звер-нення: 09. 10.2025).
  • 29. Вировий М.В. Революційний фронт українського самостійництва (Розвиток i стан націоналістичних сил та наші спроможності). Літопис УПА. Т. 24. Передрук підпільного журналу. Торонто; Львів, 1995—1996. 599 с.
  • 30. Бальцер Адам. «Волинь» Смажовського — втрачений шанс по-справжньому порозумітися з українцями. URL: https://www.historians.in.ua/index.php/en/dyskusiya/2022-adam-baltser-volyn-smazhovskoho-vtrachenyi-shans-po-spravzhnomu-porozumitysia-z-ukraintsiamy (дата звернення: 09.10.2025).
Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »