« 2026. № 3 (189)

Народознавчі зошити. 2026. № 3 (189). С. 655—666

УДК 7:069.5](73) Mercury:7.03(477)

DOI https://doi.org/10.15407/

МИСТЕЦЬКИЙ КАНОН І ПРИВАТНА ІНІЦІАТИВА: КОНСТРУЮВАННЯ КОЛЕКЦІЇ MERCURY ART CENTRE

ПЕТРАШИК Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5407-9357
  • кандидат мистецтвознавства, доцент,
  • Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури,
  • Вознесенський узвіз, 20, 04053, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: volodymyr.petrashyk@naoma.edu.ua

Анотація. У статті досліджено процес формування колекції Mercury Art Centre як цілісного науково-кураторського проєкту, що репрезентує українське мистецтво ХХ століття. Проаналізовано роль приватної ініціативи у конструюванні мистецького канону та інтеграції творів із різних колекцій (Лариси Гординської, Дмитра Горбачова, Юрія Цвенґроша). Особливу увагу приділено творам Олекси Новаківського, Олександра Богомазова, Михайла Андрієнка-Нечитайла, Якова Гніздовського та Святослава Гординського як репрезентантам різних моделей українського модернізму. Обґрунтовано значення атрибуції, провенансу та концептуального відбору у формуванні цілісного мистецького наративу.

Метою статті є аналіз принципів, стратегій і концептуальних засад формування колекції Mercury Art Centre, а також з’ясування її ролі у конструюванні та репрезентації мистецького канону в сучасному культурному просторі.

У дослідженні використано комплекс історико-мистецтвознавчих, порівняльних та міждисциплінарних підходів. Методологія передбачає формально-стилістичний аналіз творів мистецтва, контекстуальний аналіз колекціонерських практик, а також застосування інституційних і культурологічних методів для вивчення взаємозв’язку між приватними колекціонерськими ініціативами та процесами формування мистецьких канонів.

Ключові слова: український модернізм, приватна колекція, мистецький канон, Mercury Art Centre, О. Новаківський, О. Богомазов, Я. Гніздовський, М. Андрієнко-Нечитайло, С. Гординський.

Список використаних джерел

  • 1. Овсійчук В. Олекса Новаківський. Інститут народознавства НАН України. Львів, 1998. 332 с.: іл. ISBN 966-02-0149-4
  • 2. Волошин Л. Мистецька школа Олекси Новаківського 1923—1935. Життя у перспективі часу. Львів; Дро­гобич: Видавництво Коло, 2024. 592 с.: іл.
  • 3. Голубець О. Мистецтво XX століття: український шлях. Львів: Колір ПРО, 2012. 199 с.: іл.
  • 4. Горбачов Д. Український авангард 1910—1930-х років. Київ: Мистецтво, 2017.
  • 5. Горбачов Д. Лицарі голодного Ренесансу. Київ: Дух і літера, 2020. 376 с.
  • 6. Володимир Січинський. Андрієнко. Львів: Асоціяція незалежних українських мистців, 1934.
  • 7. Володимир Попович. Михайло Андрієнко. Мюнхен, 1969.
  • 8. Andreenko. Album présenté par Jean-Claude et Valentine Marcadé. L’Age d’homme, 1978.
  • 9. Береговська Х. Святослав Гординський. Творчість за пів століття. Київ, 2019. 208 с.
  • 10. Степовик Д.В. Яків Гніздовський: життя і творчість. Дослідна Фундація ім. О. Ольжича в США. Київ: Вид-во ім. О. Теліги, 2003. 222 с.
  • 11. Маричевська О. Живопис Якова Гніздовського: епоха, час та людина Образотворче мистецтво. 2013. № 1. С. 92—94: іл.
  • 12. Скляренко Г. Українське мистецтво ХХ століття: проблеми розвитку. Київ: ІМФЕ НАН України, 2010.
  • 13. Novakivskyi O. Selected Works. Lviv: National Museum, 2009.
  • 14. Bohomazov O. Painting and Elements. Kyiv, 1914 (ре­принтні видання).
  • 15. Andriienko-Nechytailo M. Works and Archives. Paris; Ky­iv, 2005.
  • 16. Hnizdovsky Y. Woodcuts and Drawings. New York, 1980.
  • 17. Hordynsky S. Essays on Ukrainian Art. New York; Lviv, 1990.
Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »