Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2026. № 3 (189)

Народознавчі зошити. 2026. № 3 (189). С. 721—732

УДК 739(=1.23)(477.85/.87):808.1]:929

DOI https://doi.org/10.15407/

МИСТЕЦЬКА МОВА ГУЦУЛЬСЬКОГО МОСЯЖНИЦТВА У ТВОРЧОСТІ ІВАНА ШКОНДЕЮКА

ГОРОДЕЦЬКИЙ Віталій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3283-3966
  • аспірант, Карпатський національний університет
  • імен Василя Стефаника, кафедра дизайну і теорії мистецтва,
  • вул. Шевченка, 57, 76000, м. Івано-Франківськ, Україна,
  • Контакти: e-mail: vitalii.horodetskyi@cnu.edu.ua

Анотація. Досліджується творчий доробок народного майстра гуцульського мосяжництва Івана Шкондеюка, діяльність якого досі недостатньо висвітлена у фахових мистецтвознавчих публікаціях. Проаналізовано художньо-стилістичні, формотворчі й орнаментальні особливості авторських виробів майстра. Аналіз творчості засвідчує, що творчість Івана Шкондеюка не лише зберігає канонічні риси гуцульського мосяжництва ХІХ—ХХ ст., а й розширює типологію виробів, збагачуючи їх новими композиційними та образними рішеннями.

Мета статті — проаналізувати композиційні принципи авторських творів Івана Шкондеюка в контексті мистецької трансформації гуцульського мосяжництва.

Об’єкт дослідження — художні твори майстра, створені в традиції гуцульського мосяжництва та представлені як у канонічних формах, так і в сучасних авторських інтерпретаціях.

Джерельна база — наукові, мистецтвознавчі та публіцистичні праці, присвячені гуцульському мосяжництву, а також результати аналізу традиційних і сучасних зразків мосяжних виробів Гуцульщини. Важливе місце у дослідженні посідають авторські твори Івана Шкондеюка, матеріали польових спостережень, усні свідчення майстра та візуально-аналітичне дослідження його виробів.

Методологічна основа — мистецтвознавчий і структур­но-композиційний аналіз, вивчення орнаментальних мотивів і принципів формотворення авторських творів майстра.

Ключові слова: мосяжництво, Іван Шкондеюк, художній метал, орнамент, насікання, литво, зґарда, мосяжні хрести, топірець, сакральна символіка, авторський стиль, мистецька трансформація.

Список використаних джерел

  • 1. Роготченко О. Творчі засади вітчизняної металопластики 1940—1960-х: Нищення національних традицій та перші спроби відродження мосяжництва. Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки. 2015. Вип. 7. С. 29—37.
  • 2. Гуцульські художні вироби з металу кін. XVIII — поч. ХХ ст.: (сер. Українське народне мистецтво). Упоряд. О. Валько. Львів: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ, 2011. 376 с.
  • 3. Nastenko N. 13-year-old woodcarver. Teenage artist carries on old traditions. News from Ukraine. 1985. № 39. P. 9—10.
  • 4. Яковенко Т. Наймолодший майстер. Молода гвардія. 1984. № 182. С. 8—9.
  • 5. Польові матеріали автора В. Городецького, записані 25.06.2025 р. від респондента І. Шкондеюка (1971 р. н). Спогади.
  • 6. Шухевич В. Гуцульщина: у 5 ч. (репринтне вид. 1899—1908 рр.). Харків: Видавець Олександр Савчук, 2018. 1218 с.: 294 іл.
  • 7. Польові матеріали автора В. Городецького, записані 25.06.2025 р. від респондента І. Шкондеюка (1971 р. н). Інтерв’ю з майстром.
  • 8. Польові матеріали автора В. Городецького, записані 25.06.2025 р. від респондента Н. Габорака (1986 р. н). Усні свідчення.
  • 9. Дядюх-Богатько Н. Мистецтво декорування зброї на Гуцульщині у XVIII—XIX століттях: монографія. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2018. 224 с.
  • 10. Польові матеріали автора В. Городецького, записані 25.06.2025 р. від респондента І. Шкондеюка (1971 р. н). Усні свідчення.
  • 11. Польові матеріали автора В. Городецького, записані 25.06.2025 р. від респондента І. Шкондеюка (1971 р. н). Інтерв’ю з майстром.
  • 12. Кресан О. Сімейний наратив як засіб переживання та усвідомлення особистістю життєвих подій. Сімейна політика в Україні: проблеми і перспективи розвитку: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 4—6 квіт. 2018 р. Київ, 2018. С. 92—95.
  • 13. Франк І. Нагрудні прикраси Гуцульщини в контексті збереження та розвитку народних традицій. Народознавчі зошити. 2017. № 5 (137). С. 1169—1172.
  • 14. Юсипчук Ю. Василь Девдюк — майстер гуцульсь­кого різьблення та металірства. Івано-Фран­ківськ: Місто НВ, 2016. 200 с.
  • 15. Гнатюк М., Грепиняк М. Красою гір натхненні: Народне мистецтво Гуцульщини і Покуття (кінець ХІХ — початок ХХІ ст.). Майстри, школи, музеї. Івано-Франківськ: Видавництво ПНУ імені Василя Стефаника, 2010. 322 с.
  • 16. Молинь В., Андрейканіч А., Яремин І. Василь і Микола Девдюки. Косів: Писаний камінь, 2016. 200 с.: іл.
  • 17. Молинь В. Василь Девдюк в історії народного мистецтва Гуцульщини. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2013. Вип. 24. С. 308—323.
  • 18. Юсипчук Ю. Заснування Вижницької школи Василем Девдюком. Народознавчі зошити. 2021. № 1 (157). С. 157—162. DOI: 10.15407/nz2021.01.157
  • 19. Гаркус О. До історії розвитку художнього металу на Гуцульщині в другій половині ХХ — на початку ХХІ століття. Актуальні проблеми мистецької прак­тики і мистецтвознавчої науки. 2012. Вип. 4. С. 283—285.
  • 20. Суха Л. Художні металеві вироби українців Східних Карпат другої половини ХІХ—ХХ ст. Київ, 1959. 140 с.
  • 21. Бариш-Тищенко І. Трансформаційні процеси розвитку народного мистецтва. МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія. 2008. Вип. 4—5. С. 23—26.
  • 22. Городецький В. Майстерклас з гуцульського мосяжництва як форма збереження і розвитку художньої традиції. Народознавчі зошити. 2025. № 5 (185). С. 1242—1249. DOI: 10.15407/nz2025.05.1242
Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »