« 2026. № 3 (189)

Народознавчі зошити. 2026. № 3 (189). С. 733—740

УДК 339.564:745/749(477.43/.44) “1927/1935”

DOI https://doi.org/10.15407/

ЕКСПОРТ ВИРОБІВ ХУДОЖНІХ ПРОМИСЛІВ З ПОДІЛЛЯ В 1927—1935 РР.

КАРОЄВА Тетяна

• ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5012-9513
• докторка історичних наук, професорка,
• Вінницький державний педагогічний університет
• ім. Михайла Коцюбинського,
• кафедра культури, методики навчання історії та
• спеціальних історичних дисциплін,
• вул. Острозького, 32, 21100, Вінниця, Україна,
• Контакти: e-mail: tetiana.karoieva@vspu.edu.ua

Анотація. З пошуком додаткових джерел для фінансування індустріалізації в СРСР більшовицька влада шукала нову групу експортного товару — в сфері культури. Серед всього іншого, почала вивозити художні кустарні вироби, які могли розглядатися і як побутові речі, і як предмети розкоші.

Мета статті — на прикладі Поділля дослідити організацію збору продукції, виготовленої художніми артілями для експорту в 1927—1935 рр., та з’ясувати вплив цієї експортної діяльності на розвиток художніх ремесел.

Результати. У дослідженні окреслено основну нормативну базу, що регулювала експорт виробів ремесел. Ним опікувалися Держторг Української СРР та спеціальні структури промислової кооперації. Посадовці Держторгу вважали вироби художніх ремесел предметами розкоші, а їх експорт відбувався в рамках кампанії з продажу культурної спадщини за кордон, яка, зрештою, виявилася економічно невдалою. Через низьку ефективність працівників місцевих відділень Держторгу у зборі виробів ремесел цей напрямок діяльності незабаром було згорнуто, тим більше, що посадовці не мали прямого впливу на художні кооперативи та самих виробників. Артілі, зі свого боку, ще продовжували співпрацювати зі спеціальними кооперативними структурами. Але надалі держава централізувала експорт виробів художньої кооперації.

Методологічні дослідження базуються на принципах системності, об’єктивності.

Ключові слова: художні промисли, художня артіль, кустарні вироби, культурні цінності, вишивка, Поділля.

Список використаних джерел

• 1. О кустарно-ремесленной промышленности и промысловой кооперации: Постановление Совнаркома СССР 3 мая 1927 г. Решения партии и правительства по хозяйственным вопросам: 5 т. Т. 1. Москва: Политиздат, 1967. С. 639—648.
• 2. Об организации Наркомторгом СССР вывоза за границу предметов старины и роскоши, не представляющих музейной ценности: Постановление Совнаркома СССР 28 июня 1927 г. Индустриализация Советского Союза. Новые документы. Новые факты. Новые подходы. Москва, 1999. Ч. 2. С. 34.
• 3. Записка Наркомторга СССР председателю СНК СССР и СТО А.И. Рыкову об экспорте антикварных ценностей, 7 декабря 1927 г. Индустриализация Советского Союза. Новые документы. Новые факты. Новые подходы. Москва, 1999. Ч. 2. С. 34—36.
• 4. О выделении и экспорте антикварных ценностей». Постановление Совнаркома СССР 24 июля 1928 г. Индустриализация Советского Союза. Новые документы. Новые факты. Новые подходы. Москва, 1999. Ч. 2. С. 40—41.
• 5. Арустамян Ж. Продано, перетоплено. Пам’ятки Ук­ра­їни: історія та культура. 1994. № 1—2. С. 108—109.
• 6. Білокінь С. Втрати української культурної спадщини під час голоду 1922 року. Могилянські читання 2004: зб. наук. праць. Київ, 2005. С. 77—98.
• 7. Білокінь С. Зізнання С. Глеваського про грабування української культурної спадщини за більшовиків. Па­м’ятки України: історія та культура. 2001. Ч. 4. С. 92—10.
• 8. Білокінь С. В обороні української спадщини: Історик мистецтва Федір Ернст. Київ, 2006. 286 с.
• 9. Білокінь С. Нові студії з історії большевизму. I—VIII. Ін‑т історії України НАН України. 2‑е вид., доповн. Київ, 2007. 409 c.
• 10. Нестуля О.О. Доля церковної старовини в Україні 1917—1941 рр.: в 2 ч. Київ, 1995.
• 11. Кот С. Повернення і реституція культурних цінностей у політичному та культурному житті України (XX — поч. XXI ст.). Ін-т історії України НАН України. Київ, 2020. 1019 с.
• 12. Українські культурні цінності в Росії: на шляху до діалогу. 1926—1930: зб. документів. Авт.-упоряд. О. Нес­туля, С. Нестуля. Полтава, 2002. 333 с.
• 13. Гетьман Д. Повернення і реституція історико-культурних цінностей в українсько-польсько-російських відносинах (1920‑ті—1930‑ті роки): автореф. дис. … канд. іст. наук. Нац. ун-т «Києво-Могилян. акад.». Київ, 2010. 20 с.
• 14. Історія декоративного мистецтва: в 5 т. Т. 4. Скрипник Г. (гол. ред.); ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України. Київ, 2011. 512 с.
• 15. Спаська Є. Матеріали до історії промислової вишивки Київщини. Народознавчі та мистецтвознавчі праці. Київ, 2015. С. 129—161.
• 16. Варивончик А. Організація виробничо-промислової діяльності концерну «Укрхудожпром». Вісник КНУКіМ. Серія: Мистецтвознавство. 2019. Вип. 40. С. 177—182. DOI: https://doi.org/10.31866/2410-1176.40.2019.172700
• 17. Зіненко Т. Експорт художніх керамічних виробів у 1960—1970‑х: здобуття «світової слави» чи «викручування рук» традиційному промислу (на прикладі Опішнянського заводу «Художній керамік»). МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія. 2012. Вип. 8. С. 94—111.
• 18. Народные художественные промыслы. 1917—1932: материалы и документы. Ред. М.А. Некрасовой, С.М. Темерина. Москва: Искусство, 1986. 232 с.
• 19. Державний архів Вінницької області. Ф. Р‑79. Оп. 1. Спр. 63 (Листування з Головною експортною конторою Держторгу УСРР про експорт художніх виробів ручної роботи, різних вишивок та ручних рукоділь, 1928 р.). 72 арк.
• 20. Державний архів Вінницької області. Ф. Р‑79. Оп. 1. Спр. 168 (Листування з Головною експортною конторою Держторгу УСРР, київською конторою Держторгу УСРР про заготівлю на експорт антикваріату, 1928—1929 рр.). 65 арк.
• 21. Державний архів Вінницької області. Ф. Р‑1303. Оп. 1. Спр. 199 (Справа зозівської вишивальної кооперативної артілі «Ткач», 1926—1929 рр.). 138 арк.
• 22. Прибыльская Е. Жизнеописание. Студії мистецтвознавчі. 2015. Ч. 2. С. 111—124. URL: https://sm.etnolog.org.ua/zmist/2015/2/111.pdf (дата доступу: 16.01.2026).
• 23. Державний архів Вінницької області. Ф. Р‑1560. Оп. 1. Спр. 43 (Промкоопуч при артілі «Жіноча праця», с. Клембівка, 1931—1933 рр.). 26 арк.
• 24. Державний архів Вінницької області. Ф. Р‑1560. Оп. 1. Спр. 80 (Оргвідділу — група кадрів Клембівського промкоопучу, 1932—1933 рр.). 49 арк.
• 25. Державний архів Вінницької області. Ф. Р‑1560. Оп. 1. Спр. 190 (Умова та листування з Коверкустекспортом про товари, 1935 р.). 112 арк.
• 26. Державний архів Вінницької області. Ф. Р‑1560. Оп. 7. Спр. 21 (Постанови Президії Всеукраїнської кооперативної Ради про зниження цін на експортні кустарно-художні виробництва, 1934—1935 рр.). 79 арк.
• 27. Протокол № 149 заседания Политбюро ЦК ВКП(б) от 15 ноября 1933 года. Об Ермитаже. Исторические материалы: веб-сайт. URL: https://istmat.org/node/50400 (Дата звернення: 11.02.2026).
• 28. Osokina E.A. De l’or pour l’industrialisation. Cahiers du monde russe. 2000. Vol. 41. № 1. Р. 5—40. DOI: https://doi.org/10.4000/monderusse.36