« 2026. № 3 (189)

Народознавчі зошити. 2026. № 3 (189). С. 741—746

УДК 821.161.2Шевченко:808.1М.Радиш

DOI https://doi.org/10.15407/

ВІРШІ КОБЗАРЯ У ТВОРАХ МИРОСЛАВА РАДИША

ЮСИПЧУК Юрій

  • ОRCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7130-2338
  • кандидат мистецнтвознавства, доцент, Навчально-науковий
  • інститут мистецтв; Карпатський національний університет
  • імені Василя Стефаника, кафедра методики викладання
  • образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та дизайну,
  • вул. Грушевського 33/6, м. Івано-Франківськ, Україна,
  • Контакти: e-mail: yurii.yusypchuk@pnu.edu.ua

Анотація. Здійснено аналіз творчої спадщини сучасного майстра художнього різьблення Гуцульщини Мирослава Радиша. Твори художнього різьблення Мирослава Радиша є гармонійним продовженням традицій розвитку художньої обробки дерева Гуцульщини в непростих умовах сьогодення.

Дослідження його відомих робіт, створених під впливом поезії Великого Кобзаря, визначає актуальність та новизну представленої наукової розвідки.

Метою статті є опис художньо-стилістичних особливостей мистецьких творів Мирослава Радиша, аналіз композиційних особливостей творчих робіт, створених ним на основі улюблених віршів Тараса Шевченка.

Об’єктом дослідження є твори майстра, збережені у музеях України та приватних колекціях, а предметом — художньо-композиційні особливості творів художньої обробки дерева Мирослава Радиша, його трактування творів Кобзаря.

Методологічною основою роботи стали структурний, мистецтвознавчий аналіз принципів формування композиційного вирішення творів митця, аналіз окремих орнаментальних мотивів виробів майстра художньої обробки дерева через осмислення пророчих слів Тараса Шевченка.

Джерельною базою послужили публікації українських авторів про творчість майстра художньої різьблення по дереву Мирослава Радиша та розвиток сучасної художньої обробки дерева на Гуцульщині.

Ключові слова: декоративно-прикладне мистецтво, Гуцульщина, художнє різьблення, декоративні вироби, інкрустація, Тарас Шевченко, Мирослав Радиш.

Списк використаних джерел

  • 1. Юсипчук Ю. Різьблення та металірства на Гуцульщині у першій половині ХІХ століття. Народознавчі зошити. 2018. № 5 (143). С. 1168—1175.
  • 2. Станкевич М. Етноестетика. Філософія народного мистецтва. Львів: Спілка критиків та істориків мистецтва, 2020. 276 с.
  • 3. Никорак О., Юсипчук Ю. Різдвяна паварадиції художнього дерева і металу Гуцульщини. Народознавчі зошити. 2019. № 5 (147). С. 777—782.
  • 4. Никорак О., Юсипчук Ю. Мистецтво, що змушує хвилюватися. Образотворче мистецтво. 2018. № 2. С. 28—33.
Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »