« 2026. № 3 (189)

Народознавчі зошити. 2026. № 3 (189). С. 721—732

УДК 739(=1.23)(477.85/.87):808.1]:929

DOI https://doi.org/10.15407/

МИСТЕЦЬКА МОВА ГУЦУЛЬСЬКОГО МОСЯЖНИЦТВА У ТВОРЧОСТІ ІВАНА ШКОНДЕЮКА

ГОРОДЕЦЬКИЙ Віталій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3283-3966
  • аспірант, Карпатський національний університет
  • імен Василя Стефаника, кафедра дизайну і теорії мистецтва,
  • вул. Шевченка, 57, 76000, м. Івано-Франківськ, Україна,
  • Контакти: e-mail: vitalii.horodetskyi@cnu.edu.ua

Анотація. Досліджується творчий доробок народного майстра гуцульського мосяжництва Івана Шкондеюка, діяльність якого досі недостатньо висвітлена у фахових мистецтвознавчих публікаціях. Проаналізовано художньо-стилістичні, формотворчі й орнаментальні особливості авторських виробів майстра. Аналіз творчості засвідчує, що творчість Івана Шкондеюка не лише зберігає канонічні риси гуцульського мосяжництва ХІХ—ХХ ст., а й розширює типологію виробів, збагачуючи їх новими композиційними та образними рішеннями.

Мета статті — проаналізувати композиційні принципи авторських творів Івана Шкондеюка в контексті мистецької трансформації гуцульського мосяжництва.

Об’єкт дослідження — художні твори майстра, створені в традиції гуцульського мосяжництва та представлені як у канонічних формах, так і в сучасних авторських інтерпретаціях.

Джерельна база — наукові, мистецтвознавчі та публіцистичні праці, присвячені гуцульському мосяжництву, а також результати аналізу традиційних і сучасних зразків мосяжних виробів Гуцульщини. Важливе місце у дослідженні посідають авторські твори Івана Шкондеюка, матеріали польових спостережень, усні свідчення майстра та візуально-аналітичне дослідження його виробів.

Методологічна основа — мистецтвознавчий і структур­но-композиційний аналіз, вивчення орнаментальних мотивів і принципів формотворення авторських творів майстра.

Ключові слова: мосяжництво, Іван Шкондеюк, художній метал, орнамент, насікання, литво, зґарда, мосяжні хрести, топірець, сакральна символіка, авторський стиль, мистецька трансформація.

Список використаних джерел

  • 1. Роготченко О. Творчі засади вітчизняної металопластики 1940—1960-х: Нищення національних традицій та перші спроби відродження мосяжництва. Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки. 2015. Вип. 7. С. 29—37.
  • 2. Гуцульські художні вироби з металу кін. XVIII — поч. ХХ ст.: (сер. Українське народне мистецтво). Упоряд. О. Валько. Львів: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ, 2011. 376 с.
  • 3. Nastenko N. 13-year-old woodcarver. Teenage artist carries on old traditions. News from Ukraine. 1985. № 39. P. 9—10.
  • 4. Яковенко Т. Наймолодший майстер. Молода гвардія. 1984. № 182. С. 8—9.
  • 5. Польові матеріали автора В. Городецького, записані 25.06.2025 р. від респондента І. Шкондеюка (1971 р. н). Спогади.
  • 6. Шухевич В. Гуцульщина: у 5 ч. (репринтне вид. 1899—1908 рр.). Харків: Видавець Олександр Савчук, 2018. 1218 с.: 294 іл.
  • 7. Польові матеріали автора В. Городецького, записані 25.06.2025 р. від респондента І. Шкондеюка (1971 р. н). Інтерв’ю з майстром.
  • 8. Польові матеріали автора В. Городецького, записані 25.06.2025 р. від респондента Н. Габорака (1986 р. н). Усні свідчення.
  • 9. Дядюх-Богатько Н. Мистецтво декорування зброї на Гуцульщині у XVIII—XIX століттях: монографія. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2018. 224 с.
  • 10. Польові матеріали автора В. Городецького, записані 25.06.2025 р. від респондента І. Шкондеюка (1971 р. н). Усні свідчення.
  • 11. Польові матеріали автора В. Городецького, записані 25.06.2025 р. від респондента І. Шкондеюка (1971 р. н). Інтерв’ю з майстром.
  • 12. Кресан О. Сімейний наратив як засіб переживання та усвідомлення особистістю життєвих подій. Сімейна політика в Україні: проблеми і перспективи розвитку: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 4—6 квіт. 2018 р. Київ, 2018. С. 92—95.
  • 13. Франк І. Нагрудні прикраси Гуцульщини в контексті збереження та розвитку народних традицій. Народознавчі зошити. 2017. № 5 (137). С. 1169—1172.
  • 14. Юсипчук Ю. Василь Девдюк — майстер гуцульсь­кого різьблення та металірства. Івано-Фран­ківськ: Місто НВ, 2016. 200 с.
  • 15. Гнатюк М., Грепиняк М. Красою гір натхненні: Народне мистецтво Гуцульщини і Покуття (кінець ХІХ — початок ХХІ ст.). Майстри, школи, музеї. Івано-Франківськ: Видавництво ПНУ імені Василя Стефаника, 2010. 322 с.
  • 16. Молинь В., Андрейканіч А., Яремин І. Василь і Микола Девдюки. Косів: Писаний камінь, 2016. 200 с.: іл.
  • 17. Молинь В. Василь Девдюк в історії народного мистецтва Гуцульщини. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2013. Вип. 24. С. 308—323.
  • 18. Юсипчук Ю. Заснування Вижницької школи Василем Девдюком. Народознавчі зошити. 2021. № 1 (157). С. 157—162. DOI: 10.15407/nz2021.01.157
  • 19. Гаркус О. До історії розвитку художнього металу на Гуцульщині в другій половині ХХ — на початку ХХІ століття. Актуальні проблеми мистецької прак­тики і мистецтвознавчої науки. 2012. Вип. 4. С. 283—285.
  • 20. Суха Л. Художні металеві вироби українців Східних Карпат другої половини ХІХ—ХХ ст. Київ, 1959. 140 с.
  • 21. Бариш-Тищенко І. Трансформаційні процеси розвитку народного мистецтва. МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія. 2008. Вип. 4—5. С. 23—26.
  • 22. Городецький В. Майстерклас з гуцульського мосяжництва як форма збереження і розвитку художньої традиції. Народознавчі зошити. 2025. № 5 (185). С. 1242—1249. DOI: 10.15407/nz2025.05.1242
Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »