« 2026. № 3 (189)

Народознавчі зошити. 2026. № 3 (189). С. 803—814

УДК 398.332.33(477.83­22)”19″

DOI https://doi.org/10.15407/

ЖНИВА В СЕЛІ СЕЛИСЬКУ НА ЛЬВІВЩИНІ

ГОРБАЛЬ Марія

  • ORCID ID: https://orcid.org /0000­0001­9287­8336
  • провідна наукова редакторка,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-­mail: horbal.m@gmail.com

Анотація. Стаття продовжує авторський цикл фольклорно­етно­графічних публікацій, які стосуються обрядовості одного українського села — Селиська Львівської області нині Пустомитівського р­ну. Тема є актуальною, оскільки становить невід’ємну частину досліджень народної культури українців і в пропонованому комплексному висвітленні досі не була предметом докладного наукового розгляду. Хронологічні межі дослідження — початок ХХ століття.

Предмет дослідження — жнива в с. Селиську, наповнені косовицею та збором збіжжя. Вперше друкується варіант сценарію відзначення обжинків, знайдений у рукописі «Смолоскип» золочівського повіту на Львівщині за 1938 рік, за яким могло відбуватись таке саме дійство і в с. Селиську. Проводиться паралель між традиціями жниварськими як на Львівщині (с. Селисько), так на Звенигородщині (за матеріалами А. Кримського), та на Слобожанщині. У висновках авторка твердить, що жниварські традиції, зафіксовані в обстежуваному селі, характерні для усієї України. Методика дослідження ґрунтується на застосуванні принципів наукової об’єктивності та структурно­типологічного аналізу фольклорно­етнографічних артефактів; у процесі студій та наукової кваліфікації залучених матеріалів використані методи польового етнографічного дослідження. Ряд розглянутих прикладів вводяться у науковий обіг вперше.

Ключові слова: село Селисько, жнива, свято Петра, косовиця, зажинки, обжинки, рукопис.

Список використаних джерел

  • 1. Виноградська Г. Функціональна­семантична роль до­по­міжних знарядь у жниварських традиціях українців. Народознавчі зошити. 2000. № 3. С. 523—527.
  • 2. Виноградська Г. Неопублікований розділ «Жнива» праці А. Кримського «Звенигородщина. Шевченкова батьківщина з погляду етнографічного та діалектологічного». Народознавчі зошити. 2012. № 2. С. 348—360.
  • 3. Конопка В. Головні атрибути жниварської обрядовості українців південно­західного історико­етнографічного регіону України: «борода», сніп, вінок. Народознавчі зошити. 2016. № 4. С. 792—803.
  • 4. Ципишев А. Феномен закрутки у жниварських повір’ях Правобережного Полісся (на власних польових матеріалах). Народознавчі зошити. 2022. № 6. С. 1291—1299.
  • 5. Лученко М. Обжинковий звичай. Повіт Золочів. Рукопис «Смолоскип». Ч. 2. 1938. Львівська наукова національна бібліотека ім. Василя Стефаника, відділ україніки.
  • 6. Бабій Юліян. Косарські звичаї в Галичині. Львів, 1936. 56 с.
  • 7. Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу: Іст.­реліг. моногр. Видання друге. Київ: Обереги, 1994. 424 с.
  • 8. Підгаєцька земля: історико­мемуарний збірник. Ню­Йорк; Париж; Сидней; Торонто, Головний комітет підгаєчан Дітройта, 1980.
  • 9. Фольклор українців півночі Молдови. Записали, упорядкували Надія Пастух та Ольга Харчишин. Львів, 2020.
  • 10. Давидюк Віктор. Фенологічна концепція походження коляди. Народознавчі зошити. 2023. № 1. С. 277—239.
  • 11. Карпов В.Є. Центр України: читач як свідок. Кропивницький: Видавець Лисенко В.Ф., 2016. 804 с.
  • 12. Падура Михайло. Пам’ятаємо тебе. Meminimus tui. Нарис одного життя. Львів, 2013. 648 с.
  • 13. Горбаль М. Селисько. Село на Львівщині. Львів, 2023. 248 с.
Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »