2012 рік, випуск 3

Стаття висвітлює результати дослідження масштабів, напрямів, закономірностей і тенденцій сучасної трудової міграції українців до Росії у контексті викликів міграційної політики Російської держави. Дослідження проведене під егідою німецького фонду АВО «Хайматгартен» за участю сектору етносоціальних досліджень Інституту народознавства НАН України та Лабораторії соціальних досліджень у Львові.
Ключові слова: українська трудова міграція, міграційна політика Росії, інтеграція іммігрантів у російське суспільство, типи міграції українців до Росії.

У статті розглядається типологія дерев’яних предметів, якими обладнують частини церковного інтер’єру, і які задіяні у літургії і требних обрядах. Звертається увага на церковні вироби, що містять формально-пластичний і орнаменталь­но-різьблений декор, колір та позолоту площин.
Ключові слова: архітектура, церква, інтер’єр, облаштування, дерево, мистецтво, декор.

Інформація про заснування та структуру львівського кооперативу «Українське Народне Мистецтво» подана на тлі стислого окреслення окремих явищ політико-економічного та культурного розвитку західноукраїнського суспільства 20—30-х рр. ХХ ст. Кооператив «У.Н.М.» відстоював національну окремішність українців в умовах бездержавності та експансії чужих культур, працював над формуванням своєрідного українського модерного стилю одягу та облаштування житла і храму на ґрунті рідного традиційного мистецтва.
Ключові слова: львівський кооператив «Українське Народне Мистецтво», часопис «Нова Хата», українська вишивка, національна ідентичність, західноукраїнське суспільство 20—30-х рр. ХХ ст.

У статті розглянута проблема проникнення й утвердження стилістики модерну у декор церковних тканин Галичини. Розвиваючись у єдиному руслі з європейським модерном та синхронно з іншими видами церковного мистецтва, тканини сприяли формуванню новітнього образу українського храму. Модерні тенденції у літургійно-обрядових творах, зокрема параментиці, свідчили про розвиток самостійної течії українського мистецтва з багатою образно-симво­лічною художньою системою.
Ключові слова: модерн, тканини, облачення, стилістика, візерунок.

У статті розглянуто життєвий та творчий шлях Софії Володимирівни Чехович — українського етнографа, науковця, мисткині ХХ ст. Простежено у хронологічному порядку найважливіші події та визначено основні напрями наукової діяльності. Основну увагу приділено мистецтвознавчим працям Софії Володимирівни у ділянці українського народного вбрання та декору. Стаття написана на основі матеріалів відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України.
Ключові слова: етнографія, народне мистецтво, мистецтвознавство, історія мистецтва, художня критика, традиція.

У статті розглядаються особливості життя і творчості Георгія Косміаді (1886—1967). Обґрунтовується художня система митця, в якій органічно переплелися естетичні традиції східної та західної культур. Спадщина Г. Косміаді (понад 5000 картин) сьогодні вписується в контекст історії мистецтва ХХ століття.
Ключові слова: Георгій Косміаді, художня система, естетичні традиції, історія мистецтва.

Стаття присвячена типологічному упорядкуванню компонентів ансамблю українського народного одягу, виконаному із використанням бісерних матеріалів. Такі компоненти представляють окремий функціональний рід художніх виробів з бісеру. В свою чергу вони розподіляються на чотири функціональні підроди: накладні прикраси, головні убори, вбрання та доповнення одягу. Описується кожен із типів, що представляють усі чотири функціональні підроди. Типологічне упорядкування, запропоноване у статті, створює термінологічне підґрунтя подальшого дослідження локального розмаїття українських народних художніх виробів з бісеру.
Ключові слова: традиція, бісер, одяг, декор, прикраса, типологія.

У статті висвітлюються основні періоди в історії української церковно-обрядової кераміки, до якої належать керамічні хрести, ікони, кадильниці, предмети літургійного посуду, світильники тощо. Виділяються характерні групи і типи, окреслюються художні особливості творів народної і професійної кераміки церковного призначення.
Ключові слова: церковна кераміка, ікона, хрест, дискос, потир, кадильниця, кіот, лампада, декор, майоліка, теракота.

У статті проаналізовані окремі керамічні вироби, задіяні в ритуалі Божественної Літургії, зокрема кивоти, дарохранильниці, чаші (потирі), дискоси. Вказується на їхнє місце у сакральній споруді, функціональне призначення, а також на художні особливості цих глиняних предметів.
Ключові слова: храм, Літургія, кераміка, кивот, дарохранильниця, чаша (потир), дискос.

У статті висвітлюються основні віхи історії розвитку теракоти на теренах України, починаючи від культури Трипілля (V—III тис. до н. е.) і до наших днів. Розглядаються етапи зародження, становлення, розквіту, згасання, часткового відродження та поступового занепаду традицій виготовлення теракотової кераміки на українських землях.
Ключові слова: історія, теракота, кераміка, традиції, Укра­їна.

У статті розглядається оптовий спосіб збуту глиняних виробів опішнянських гончарів скупникам, які займалися подальшим перепродажем товару на Півдні. Дослідження охоплює часовий проміжок від останньої чверті ХІХ до першої третини ХХ століття.
Ключові слова: Опішне, опішнянські гончарі, Катеринославщина, Херсонщина, Ростов-на-Дону, глиняні вироби, скупники, чумаки, горшковози, оптовий спосіб збуту.

Спираючись на праці дослідників народної української куль­тури середини ХІХ — початку ХХ ст., застосовуючи власні етнографічні матеріали, авторка аналізує використання глиняних виробів у процесі лікування в українському знахарстві «соняшниці». З’ясовує історію вивчення питання, зазначує місця та час фіксування інформації, охарактеризовує регіональну специфіку лікування хвороби, робить спробу пошуку її аналогу в офіційній медицині, закцентовує увагу на раціональності застосування глиняних виробів.
Ключові слова: народна медицина, «соняшниці», магічне лікування, глиняний посуд.

Статтю присвячено відомому українському досліднику гон­чарства Івану Зарецькому, який зробив вагомий внесок у становлення вітчизняної керамології. Охарактеризовано широкий діапазон керамологічної діяльності дослідника.
Ключові слова: Іван Зарецький, керамологія, гончарство, археологія, колекція кераміки.

У статті на основі польових досліджень 2011 р. розглянуто деякі аспекти становлення і побутування малярства на склі на Східному Опіллі та Західному Поділлі у середині — другій половині ХХ ст. Визначено типологію творів, виявлено імена окремих майстрів, введено у науковий обіг невідомі артефакти.
Ключові слова: малярство на склі, типологія творів, ікони, картини, декоративні композиції, майстри малярства на склі.

Стаття окреслює естетичні мотиви та критерії реставраційного впливу на твір мистецтва як історично мінливі; наділені смислами своєї сучасності. Також твір мистецтва аналізується як комплекс автентичностей, вся сумарність яких підлягає незворотним часовим змінам. І предметом ре­ставраційно-консерваційного втручання є не лише безпосередньо матерія твору, але його історичні, естетичні та художні якості. Яких змін зазнає структура твору за умови втручання і невтручання у неї реставрації та чи можливо чітко розмежувати переваги і недоліки цих дій — проблема, порушена багатьма теоретиками та практиками у сфері відновлення та збереження мистецької спадщини.
Ключові слова: реставрація, естетичне, твір мистецтва, інтер­претація, форма, автентичність.

У статті висвітлюється виставкова робота Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (1992—2011 рр). Упродовж минулих двох десятиліть було проведено чимало виставок з фондових колекцій, реорганізовано постійну експозицію, здійснено низку міжнародних проектів, організовано презентації вітчизняного і зарубіжного народного та професійного де­коративно-ужиткового мистецтва, показано твори живопису, скульптури, графіки, художньої фотографії.
Ключові слова: Інститут народознавства НАН України, Музей етнографії та художнього промислу, виставкова діяльність, 1992—2011 рр.