« 2026. № 3 (189)

Народознавчі зошити. 2026. № 3 (189). С. 885—889

УДК 7.01:001.81/.82:[001.38:174]

НА СТОРОЖІ СЛОВА: ЧИ ВИЖИВЕ ЖАНР РЕЦЕНЗІЇ ПІСЛЯ «ГАЛОЧОК У БОКСАХ»? (Розмисли над двотомником Михайла Селівачова «Службові роздуми мистецтвознавця»)

БОЛЮК Олег

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000­0002­8292­202X
  • доктор мистецтвознавства,
  • член Національної спілки художників України,
  • Національної спілки архітекторів України,
  • Наукового товариства Шевченка,
  • Stowarzyszenia Historyków Sztuki,
  • International Association of Art at UNESCO,
  • старший науковий співробітник, Інститут народознавства
  • НАН України, відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e­-mail: oleh.bolyuk@gmail.com

Анотація. Актуальність теми зумовлена кризою жанру наукової критики через надмірну бюрократизацію, формалізацію та уніфікацію академічної звітності («проставляння галочок»). Метою статті є аналіз та теоретичне осмислення двотомного видання Михайла Селівачова «Службові роздуми мистецтвознавця» як унікального прецеденту ревіталізації та збереження деонтологічних засад жанру рецензії. Джерельну основу дослідження становить двотомне видання М. Селівачова «Службові роздуми мистецтвознавця» (вибрані рецензії, відгуки, експертні висновки за період кінця 1990­х — 2020­х років), передмова наукового редактора проф. А. Пучкова, а також архівні матеріали автора рецензії, пов’язані з науковим опонуванням ювіляру. Методологічною основою роботи: принципи системного та структурно­функціонального аналізу, текстологічний метод, компаративний підхід, метод мистецтвознавчої деонтології та естетико­контекстуальний аналіз для інтерпретації авторської моделі критики. Об’єкт дослідження — масив доробку М. Селівачова, представлений у його фундаментальній двотомній праці. Предмет дослідження: жанрові, стилістичні, етико­деонтологічні та архітектонічні особливості рецензій М. Селівачова, художньо­технічні параметри оформлення видання.

Ключові слова: Михайло Селівачов, рецензія, мистецтвознавча деонтологія, наукова етика, академічний дискурс, архітектоніка книги, книжкове оформлення, «Народознавчі зошити».

Список використаних джерел

  • 1. Селівачов М. Службові роздуми мистецтвознавця. Частина перша: Відблиски дисертацій у відгуках опонента. Нью­Йорк: Алмаз, 2023. 592 с.
  • 2. Селівачов М. Службові роздуми мистецтвознавця. Частина друга: Вибрані рецензії на книги, періодику, статті й інше. Нью­Йорк: Алмаз, 2024. 600 с.
Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »