« 2026. № 3 (189)

Народознавчі зошити. 2026. № 3 (189). С. 890893

УДК 7.01:001.81/.82:[001.38:174]

ПОВЕРНЕННЯ СМАКІВ: ПЕРЕРВАНА ЛЬВІВСЬКА КУЛІНАРНА ІСТОРІЯ

МОВНА Маріанна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000000324736998
  • кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
  • Львівська національна наукова бібліотека України
  • ім. В. Стефаника НАН України, відділ наукової бібліографії,
  • вул. Стефаника, 2, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: mari3anna@ukr.netДушар М. Львівська кухня. Моя кулінарна подорож Галичиною. Передм. І. Лильо. Львів: Видавництво Старого Лева, 2025. 464 с.: іл.

Душар М. Львівська кухня. Моя кулінарна подорож Галичиною. Передм. І. Лильо. Львів: Видавництво Старого Лева, 2025. 464 с.: іл.

Анотація. У публікації аналізується доробок М. Душар в царині кулінарної спадщини Львова та Галичини. Наведено короткий перелік сучасних українських видань профільної тематики. Рецензована книга відроджує традиції галицького кулінарного мистецтва, оскільки тут набули фізичного втілення дбайливо підібрані рецептури, що отримали нове дихання завдяки введенню у книжкове тло нових сучасних переписів. Рецепти з кулінарних записників, використані у книжці, суголосні також із моєю родинною кулінарною історією. Кулінарна книга М. Душар — не лише збірка переписів, а й свідок культурної історії, що фіксує локальні особливості, родинні зв’язки та соціальні трансформації у суспільстві.

Ключові слова: кулінарна історія, смаки, традиції, рецептури, кулінарні записники, М. Душар, Львів, Галичина.

Список використаних джерел

  • 1. Цвєк Д. Солодке печиво. Львів: Видавництво Старого Лева, 2013. 182 с.
  • 2. Манько В. Медове печиво: добрі переписи від галицьких господинь. Львів: Свічадо, 2015. 184 с.
  • 3. Цвєк Д. У будні і свята. Львів: Видавництво Старого Лева, 2016. 480 с.
  • 4. Солодке печиво львівських господинь: кулінарна мандрівка Знесінням / упоряд. Г. Зінько. Львів: Свічадо, 2020. 104 с.
  • 5. Гавука П., Масляник О. Гуцульська кухня. Львів: Ти­са, 2016. 128 с.
  • 6. Косик Н. Яворівщина: традиційна кухня. Львів, 2011. 44 с.
  • 7. Національна культурна спадщина України / А. Плесконос, Н. Писаренко. Київ: Балтія­Друк, 2021. 152 с.
  • 8. Кравецька Л. Страви Поділля з душею. Харків: КСД, 2020. 80 с.
  • 9. Кравецька Л. Страви Слобожанщини з душею. Харків: КСД, 2020. 80 с.
  • 10. Кравецька Л. Страви Полісся з душею. Харків: КСД, 2021. 80 с.
  • 11. Смаки Буковини: гастрономічний путівник традиційної кухні / упоряд.: М. Шкрібляк, К. Ставчанська. Чернівці: Видавництво 21, 2022. 416 с.
  • 12. Лильо І. Львівська кухня. Харків: Фоліо, 2015. 255 с.
  • 13. Лильо І., Душар М. Шляхетна кухня Галичини. Львів: Видавництво Старого Лева, 2023. 482 с.
  • 14. Поліщук В. Фантастична історія української кухні. Київ: Віхола, 2025. 264 с. (Серія “Хліб та вино”).
  • 15. Сокирко О. Кулінарна мандрівка в Гетьманщину. Секрети й таємниці староукраїнської кухні середини XVII­XVIII століть. Київ: Темпора, 2022. 272 с.
  • 16. Артюх Л. Традиційна українська кухня в народному календарі. Київ: Балтія­Друк, 2006. 224 с.
  • 17. Смачна Кропивниччина. Київ: ФОП Брайченко О. Ю., 2021. 192 с.
  • 18. Заклинська О. Нова кухня вітамінова / упоряд. О. Антонова. Київ: Богуславкнига, 2017. 304 с.
  • 19. Лучаківська Л. Домашна кухня. Як варити і печи / упоряд. М. Мовна. Київ: Богуславкнига, 2017. 192 с.
  • 20. Кисілевська О. Як добре й здорово варити. Київ: Богуславкнига, 2019. 216 с.
  • 21. Долошицька­Винничук Є. Одписки мамцених переписов / упоряд. О. Хмара. Львів: Вид­во УКУ, 2021. 144 с.
  • 22. Бачинська О. Ми пекли бабки й коржики. Давня стрийська кухня / упоряд. О. Хмара. Львів: Вид­во УКУ, 2024. 160 с.
  • 23. Чіучі А., Сартор П. На учті в Авраама. Біблійні рецепти. Львів: Свічадо, 2013. 176 с.
  • 24. Колберт Д. Біблійні секрети харчування. Що би їв Ісус? Львів: Свічадо, 2014. 216 с.
  • 25. Апіцій Марк Ґавій. Про кулінарну справу римлян. Львів: Апріорі, 2021. 192 с.
Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »