« 2026. № 4 (190)

Народознавчі зошити. 2026. № 4 (190).  С. 1068—1075

УДК 75.046.3:27-526.62(477.83) “16/17”

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 02.07.2026
  • Accepted: 16.07.2026
  • Published: ??.??.2026

ІКОНОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВІВТАРЯ «СПАСА» З ХРАМУ СОБОРУ СВЯТОГО АРХИСТРАТИГА МИХАЇЛА СЕЛА ЯСЕНИЦЯ-ЗАМКОВА

ПЕЛЕХ Мар’яна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0000-5780-9650
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка,
  • Інститут поліграфії та медійних технологій,
  • кафедра графіки та мистецтва книги,
  • вул. Підвальна, 17, 79000, м. Львів, Україна;
  • НУ Львівська політехніка,
  • вул. Личаківська, 3, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: marjanna.peleh@gmail.com

ЛУКОВСЬКА Ольга

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4074-7454
  • докторка мистецтвознавства, професорка,
  • Інститут поліграфії та медійних технологій,
  • кафедра графіки та мистецтва книги;
  • НУ Львівська політехніка,
  • вул. Личаківська, 3, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: olha.i.lukovska@lpnu.ua

Анотація. Статтю присвячено дослідженню становлення, розвитку та поширення іконографії «Спас, благословляючий обіруч» в українському церковному мистецтві XVII–XVIII ст. На прикладі ікони, розміщеної в середнику пристінного вівтаря XVIII ст. із храму Собору святого Архистратига Михаїла (1903) у с. Ясениця-Замкова Самбірського району Львівської області, розглянуто особливості формування іконографічної схеми, її богословсько-символічний зміст, художньо-стилістичну інтерпретацію та функціонування в храмовому просторі. Уведення пам’ятки до наукового обігу сприяє уточненню особливостей розвитку малярської традиції західної України XVII–XVIII ст. та розширенню уявлень про локальні процеси формування іконографії образу Христа.

Ключові слова: іконографія образу Ісуса Христа, «Спас, благословляючий обіруч», церковне мистецтво XVII—XVIII ст., графічні зразки, малярська традиція заходу України.

Список використаних джерел

  • 1. Слободян В. Церкви України. Перемиська єпархія. Львів: [б. в.], 1998. 864 с.: іл.
  • 2. Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Пер. ієром. Івана Хоменка. Львів: Місіонер, 2007. 1408 с.
  • 3. Марк Фабій Квінтиліан. Institutio oratoria. Lib. XI. Cap. 3: De Gestu. IntraText Digital Library. URL: https://www.intratext.com/IXT/LAT0332/_IN­DEX.HTM (дата звернення: 14.06.2026).
  • 4. Стасенко В. Христос і Богородиця у дереворізах кириличних книг Галичини ХVII століття. Київ: Друк, 2003. 336 с.
  • 5. Александрович В. Іконографічні особливості складу ансамблю ікон передвівтарної огорожі Успенської церк­ви у Львові 1616—1638 років. Збереження та порятунок сакральних пам’яток Галичини: матер. міжнар. наук. конф. Львів: Студіон, 2006. С. 9—16.
  • 6. Зілінко Р. До питання атрибуції та датування творів Івана Рутковича і його оточення. Літопис Націо­наль­ного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Львів, 2007. № 5 (10). С. 79—101.
  • 7. Українське сакральне мистецтво з колекції «Сту­діон». Автор-упоряд. о. Севастьян Дмитрух. Ч. І. Львів: Срібне слово, 2005. 104 с.: іл.
  • 8. Підручний П.В. Василіанський Чин від Берестейського з’єднання (1596) до 1743 р. Записки ЧСВВ. Серія ІІ. Т. ХІІІ (ХІХ). Вип. 1—4. Рим, 1988. С. 93—179.
  • 9. Деревська О. Іконографія Страшного Суду в інтер­претації Никодима Зубрицького. Народознавчі зошити. 2024. № 6 (180). С. 1440—1449. DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.06.1441
  • 10. Пелех М. Іконографія «Спаса з ангелами» львівських малярів XVII ст. Пам’ятки України. Київ, 2015. № 1. С. 30—33.
  • 11. Іконостас церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський: (альбом-каталог). Автори проєкту: М. Откович, В. Турецький, С. Кубів. Львів: Наукове видання Львівського філіалу Національного науково-дослідного реставраційного центру України, 2005. 508 с.: іл.
  • 12. Українські церкви Радехівщини: кн. 3. С. Івасейко, А. Клімашевський, М. Козурак, І. Мельник. Львів: ЛНАМ; Науково-дослідна частина; Простір-М, 2022. 386 с.
  • 13. Міляєва Л., Гелитович М. Українська ікона XI—XVIII cт.: альб. Київ, 2007. 526 с.: іл.
Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »