Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2026. № 4 (190)

Народознавчі зошити. 2026. № 4 (190).  С. 1188—1199

УДК 748:749.1:72.04:7.025.3(477)

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 27.05.2026
  • Accepted: 01.06.2026
  • Published: ??.??.2026

ДЕКОРАТИВНІ ГУТНІ СВІТИЛЬНИКИ АВТОРСТВА МАР’ЯНА ТАРНАВСЬКОГО В АРХІТЕКТУРНОМУ СЕРЕДОВИЩІ: ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОБЛЕМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ

КОВАЛЮК Христина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4116-9537
  • аспірантка, викладачка, Львівська національна
  • академія мистецтв, кафедра художнього скла,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: kovaliuk.art.design@gmail.com

Анотація. Предеметом дослідження є декоративні світильники з гутного скла авторства М. Тарнавського. Метою дослідження є систематизація декоративних гутних світильників Мар’яна Тарнавського, визначення їх художніх і конструктивних характеристик у взаємодії з архітектурним середовищем, а також окреслення основних проблем збереження та шляхів їх вирішення.

Методи: застосовано архівно-бібліографічний і порівняльний методи, а також методи систематизації та класифікації. Проведено формальний і композиційний аналіз. Використано метод усної історії. Важливе місце посіли польові дослідження.

Результати: розглянуто та проаналізовано 14 архітектурних об’єктів, оформлених декоративними світильниками з гутного скла, серед яких вуличні ліхтарі, люстри, підвісні світильники, бра та інсталяція, створені Мар’яном Тарнавським у співавторстві впродовж 1973—1985 рр. Окреслено специфіку проєктування та реалізації світильників в архітектурному середовищі. Уперше введено до наукового обігу відомості та фотоматеріали з архівів автора, Львівської обласної організації національної спілки художників України та кафедри художнього скла Львівської національної академії мистецтв. Наголошено на важливості збереження авторських світильників в умовах ризику зникнення гутного ремесла.

Ключові слова: творчість Мар’яна Тарнавського, гутне скло, декоративні світильники, комплексне оформлення інтер’єрів.

Список використаних джерел

  • 1. Жоголь Л.Є. Декоративне мистецтво в інтер’єрі житла. Київ: Будівельник, 1973.
  • 2. Жоголь Л.Є. Декоративное искусство в интерьерах общественных зданий. Київ: Будівельник, 1978.
  • 3. Жоголь Л.Є. Декоративное искусство в современном интерьере. Київ: Будівельник, 1986.
  • 4. Черняк Ф. Львівське гутне скло другої половини ХХ століття. Львів: ЛНАМ, 2006.
  • 5. Чегусова З. Професійне декоративне мистецтво України доби глобалізації. Київ: ArtHuss, 2024.
  • 6. Петрякова Ф.С. Сучасне українське художнє скло. Київ: Мистецтво, 1980.
  • 7. Федорук О. Пласт, освячений Бокотеєм. Художня куль­тура. Актуальні проблеми. 2007. Т. 4. С. 7—31.
  • 8. Бокотей М. Студійне скло в Україні. Київ: ArtHuss, 2025. 360 с.
  • 9. Космолінська Н. Мар’ян Тарнавський — митець-гутник і маляр. За Вільну Україну. 2002. 28 трав.
  • 10.  Гуменюк С.П., Черняк Ф.А. Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика. Київ: Реклама, 1980.
  • 11. Санаторій «Південний». Галерея. URL: https://pivdennyy.sanatorii.ua/ (дата звернення: 29.04.2026).
  • 12. Фільм «Художник і скло». 1977. Суспільне. Медіа­тека. URL: https://mediateka.suspilne.media/media/ 13­189 (дата звернення: 29.04.2026).
  • 13. Смакова Л. Світильники Андрія Бокотея (у співав­торстві) в інтер’єрах громадських споруд 1970—1980-х рр.: перші творчі експерименти зі склом. ВІСНИК Львівської національної академії мистецтв. 2023. Т. 51. С. 121—133. URL: https://doi.org/10.37131/2524-0943-2023-51-12
  • 14. Книш А., Юхта Т. «Блакитний щит» на Сумщині: спеціалізований підрозділ ЗСУ маркував культурні пам’ятки. Суспільне. Суми. Культура. 22.09.2025. URL: https://suspilne.media/sumy/1120870-blakitnij-sit-na-sumsini-specializovanij-pidrozdil-zsu-markuvav-kulturni-pamatki/ (дата звернення: 29.04.2026).
  • 15. Панно та освітлення. Сумський національний театр ім. М. Щепкіна. Про театр. URL: https://music­drama.com.ua/about/panno-ta-osvitlennya/ (дата звернення: 29.04.2026).
  • 16. Glass ProcházkaArchitecture. URL: https://www.glass-prochazka.cz/architektura-EN.php (дата звернення: 29.04.2026).
  • 17. Тарнавський М.Г. Дослідження історії світильників. Мистецтво і перебудова: збірник наукових праць. Київ: УМК ВО, 1989. С. 96—101.
Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »