« 2026. № 4 (190)

Народознавчі зошити. 2026. № 4 (190).  С. 1267—1276

УДК 94:325.3:342.4](44):342.534(65)]”18″:303.446.4

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 29.06.2026
  • Accepted: 21.07.2026
  • Published: ??.??.2026

ДЕПУТАТ ФІЛІП ҐРЕНЬЄ (1896—1898): ПРИЧИНИ ПОЛІТИЧНОГО ФІАСКО

СИПКО Богдана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3136-9340
  • кандидатка історичних наук, доцентка,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра світової історії модерного часу,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна
  • Контакти: e-mail: bogdanasypko@gmail.com

Анотація. Доктор Філіп Ґреньє (1865—1944) у 1896—1898 рр. став першим депутатом-мусульманином у Національній Асамблеї Франції. Метою пропонованої статті є на основі парламентських документів і матеріалів тогочасної французької преси з’ясувати, як мусульманину-неофіту вдалося отримати підтримку електорату у консервативному католицькому окрузі, та чому його депутатство тривало лише 17 місяців. Попри коротку каденцію, на увагу заслуговують його депутатські ініціативи, зокрема законопроєкт № 2324 від 6 березня 1897 р. щодо національної оборони. Встановлено, що обрання Ф. Ґреньє стало несподіванкою навіть для його електорату, оскільки мешканці Понтарльє голосували за кандидата у бурнусі та тюрбані або на противагу Морісу Ордінеру, або задля розваги. Однак його ідея ввести високі податки для виробників алкоголю, зокрема абсенту, «столицею» якого називали Понтарльє, спрямувавши прибутки від цього на фінансування нових військових підрозділів, сформованих із вихідців із мусульманських колоній, налякала його електорат, і призвела до краху на виборах 1898 та 1902 рр.

Досліджувана проблема, з огляду на збільшення мусульманської спільноти Франції, має як суспільно-політичну, так і наукову актуальність.

У роботі використовуються загальнонаукові методи аналізу та синтезу, а також спеціально-наукові порівняльно-історичний та хронологічний методи. Авторка дотримується принципу історизму.

Ключові слова: Алжир, військова доктрина, іслам, колоніальна політика, Національна Асамблея, неофіт, Філіп Ґреньє, Франція, ХІХ століття.

Список використаних джерел

  • 1. Fernier R. Docteur Philippe Grenier. Ancien député de Pontarlier. Éditions Héritage, 2023. 181 p.
  • 2. Bichet R. Un comtois musulman. Le docteur Philippe Grenier. Prophète de Dieu, député de Pontarlier. Jacques et Demontrond, 1976. 197 p.
  • 3. Sellam S. L’islam et les musulmans en France. Paris: Éditions Tougui, 1987. 488 p.
  • 4. Portrait de Philippe Grenier, premier député français musulman. Emission islamique. 18 janvier 1987. URL: https://www.ina.fr/ina-eclaire-actu/video/i21182176/portrait-du-docteur-grenier-premier-depute-francais-musulman.
  • 5. Godard Ph. Le «député musulman» de Pontarlier et le recrutement des soldats coloniaux. URL: https://migrations.besancon-bourgogne-franche-comte.fr/histoire/international/le-depute-musulman-de-pontarlier-et-le-recrutement-des-soldats-coloniaux/.
  • 6. Godard Ph. Philippe Grenier, le député musulman de Pontarlier. URL: https://migrations.besancon-bourgogne-franche-comte.fr/histoire/local/1789-1914/philippe-grenier-le-depute-musulman-de-pontarlier/
  • 7. Bret M. Le premier député musulman de France: précurseur des luttes actuelles? Le Club de Mediapart. 26 mai 2021. URL: https://blogs.mediapart.fr/mathilde-bret/blog/260521/le-premier-depute-musulman-de-france-precurseur-des-luttes-actuelles.
  • 8. Docteur Philippe Grenier, le bey de Pontarlier. Le documentaire avec la voix de Jean Rochefort. LCP — Assemblée Nationale, 2004. URL: https://www.youtube.com/watch? v=66y-SCMKB_s https://www.youtube.com/watch? v=0c­DN9zPpSHw.
  • 9. Ісмагілов С., Козловський І., Халіков Р., Якубович М. Іслам: Енциклопедичний словник. Київ: Бібліотека ісламознавства; Інститут філософії імені Г.С. Ско­вороди НАН України; Видавництво Руслана Халікова, 2021. 432 с.
  • 10. Chincholle Ch. Le député musulman. Le Figaro. 22 décembre 1896. P. 1.
  • 11. Баран З., Сипко Б. Релігійна політика Франції «доби революцій» у контексті боротьби проти комунітаризму. Народознавчі зошити. 2025. № 4 (184). С. 920—929. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2025.04.920
  • 12. Candar G. Jaurès, la gauche et l’islam. Fondation Jean Jaurès. 26 octobre 2020. URL: https://www.jean-jaures.org/publication/jaures-la-gauche-et-lislam/
  • 13. JORF. 30 Décembre 1896. P. 7274.
  • 14. Cuvilliers V. L’éléction de Grenier en 1896, premier député musulman de France. Retronews. 4 avril 2018. URL: https://www.retronews.fr/long-format/2018/04/ 04/lelection-de-grenier-en-1896-pre­mier-de­pu­te-musul­man-de-france.
  • 15. Delorme Ph. Philippe Grenier: musulman et français toujours. L’Incorrect. 22 avril 2021. URL: https://lincorrect.org/philippe-grenier-musulman-et-francais-toujours-lincorrect/.
  • 16. JORF. 26 Janvier 1897. P. 585.
  • 17. JORF. Débats parlementaires. Chambre des députés: compte-rendu in extenso. 7 mars 1897. P. 659.
  • 18. JORF. 19 Mai 1897. P. 2812.
  • 19. JORF. 21 Mai 1897. P. 2891.
  • 20. JORF. Débats parlementaires. Chambre des députés: compte-rendu in extenso. 20 mai 1897. P. 108.
  • 21. Proposition de loi concernant la défense nationale. Présenté par M. Philippe Grenier (6 mars 1897). Chambre des députés. 6e legislature. Session de 1897. № 2324. Paris: Motteroz, 1897. 26 p.
  • 22. Texte d’un projer de loi du Dr Philippe Grenier, député de Pontarlier, présenté à la Chambre des députés en 1897. URL: https://studylibfr.com/doc/4887896/t%C3%A9l% C3%A9charger-la-fiche-p%C3%A9dagogique-au-format-pdf.
  • 23. Mangin Ch. La Force noire. Paris: Librairie Hachette, 1910. 365 p.
  • 24. Centre culturel Philippe Grenier. URL: https://mos­que­ede­tremblay.fr/philippe-grenier/
  • 25. Aubert C. Fermeture d’une école musulmane à Échirolles: d’après le directeur l’établissement n’a rien de «salafiste». URL: https://france3-regions.franceinfo.fr/auver­gne-rhone-alpes/isere/grenoble/fermeture-ecole-jugee-salafiste-echirolles-directeur-se-dit-stupefait-1654618.html.
Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »