2012 рік, випуск 4

2012-4

Зміст

Покотило Г. Духовно-творча цінність природи. С. 595-602

Зростаючий розрив між людиною і природою змушує людство переглянути смисложиттєві орієнтири свого буття. І, в першу чергу, усвідомити значимість природи як умови його існування. Природа в людському сприйнятті набуває ціннісного виміру, атрибутуючись у таких екзистенціалах як «дім», «поле», «храм», які, творячи ментальне поле, є модусами людської присутності у світі, символом внутрішнього етосу в людині. Для українського етносу завжди було характерне ставлення до землі як до святині. Звідси — природовідповідні та людинодоцільні способи аграрної, ремісничої та мистецької діяльності. Нині ж, в час панування цинічної практики, бачимо руйнування екосистем, які призводять до руйнування духовності корінного етносу, загрожуючи йому знекоріненням. Тому актуальним стає імператив — зберегти від винищення природу, життя на землі і практично моральними зусиллями землян і магічною силою мистецтва, явивши світові красу природи. Бо краса — це перевірка людини на людяність і на природність її єства.
Ключові слова: природа, земля, рідний край, «дім», «поле», «храм», етнос, життя, людство, духовність, краса, пейзаж.

читати »

Войнаровський А. Промислова власність як фактор розвитку науково-технічного прогресу і вдосконалення матеріальної бази суспільства. С. 603-611

Промислова власність як складова частина інтелектуальної власності є підгалуззю цивільного права з охорони винаходів, промислових зразків, корисних моделей, засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг та запобігання недобросовісній конкуренції. Ці об’єкти є базисом розвитку і зміцнення матеріально-технічної бази суспільства, фактором активізації науково-технічного прогресу. Міжнародна і вітчизняна нормативно-правова база забезпечує охорону цих об’єктів. В статті виписані критерії і процедура набуття правової охорони об’єктів промислової власності та матеріальні результати їх використання.
Ключові слова: Промислова власність, патентне право, винахід, корисна модель, комерційне найменування, промисловий зразок, торговельна марка, географічне зазначення походження товару, засоби індивідуалізації учасників ринку, товарів і послуг, патентна процедура, попередня експертиза винаходу, формальна експертиза, кваліфікаційна експертиза, Держпатент.

читати »

Смирскі Л. Історичний конструктивізм в Україні в контексті дискурсу етнічності. С. 612-621

У статті розглядаю кілька аспектів, пов’язаних із історико-політичним конструктивізмом в Україні; звертаю увагу на творення різних образів української держави після проголошення незалежності в 1991 році. Особливо зосереджуюся на тих поглядах та ідеях, які були або є популярними, але функціонували ніби в «другому обігу» українського історичного дискурсу. Маю на увазі всілякі біблійні генеалогії та історичні родоводи, сугестії, що територія сучасної України є колискою цивілізації, історично розміщеною в центрі світу.
Ключові слова: Україна, колискова цивілізації, землероб, християнство, язичництво.

читати »

Пилипчук С. Іван Франко — дослідник неказкової фольклорної прози. С. 622-633

У статті представлено комплексний аналіз здобутків І. Фран­­ка на ниві наукового осягнення жанрів неказкової фольклорної прози (легенди, перекази та оповідання). Розглянуто різні аспекти пошуків дослідника у зазначеній царині: дефініція, диференціація, походження, тенденції розвитку та особливості побутування, функціональні потенції, художньо-виражальний арсенал, принципи фіксації та публікації, рецепція у контексті споріднених уснословесних генологічних одиниць. Наголошено на низці продуктивних ідей ученого, зокрема акцентовано на успішній апробації у студіях сучасних фольклористів Франкових засадничих положень щодо вивчення народного оповідного репертуару.
Ключові слова: неказкова фольклорна проза, легенда, оповідання, переказ, диференціація, дефініція, апокрифічна література, чудесний елемент, історизм.

читати »

Біляковський П. Різдвяно-стрітенський цикл погодних передбачень в народному календарі українців Карпат. С. 634-642

У статті на основі польових матеріалів, опублікованих джерел та історіографії автор аналізує довготривалі способи передбачення погоди, приурочені до зимового циклу календарних свят. Характеризує основні способи передбачення та об’єкти спостережень. Досліджує значення передбачень для сільськогосподарських робіт.
Ключові слова: Різдво, Стрітення, передбачення, календар, погода.

читати »

Нємєц В. Етап вивідування у структурі традиційного весілля історико-етнографічної Волині: номінації, форми, атрибути (друга пол. ХІХ — поч. ХХ ст.). С. 643-648

У статті на основі польових етнографічних матеріалів і опублікованих джерел та історіографії аналізуються номінації, форми та атрибути весільного етапу вивідування на теренах етнографічної Волині. Результати дослідження мають допомогти у визначенні місця волинського весілля в типологічній класифікації українського весільного обряду.
Ключові слова: вивідування, локальні назви, форми, атрибути.

читати »

Радович Р. Поліська хата в «накот»: конструктивні різновиди та шляхи їх розвитку. С. 649-662

У запропонованій статті розглянуто конструктивні особливості поліських жител із суміщеними конструкціями покриття і перекриття. Проаналізовано різновиди зрубного даху та аркуватої стелі. Зроблено спробу з’ясувати причини виникнення та прослідкувати шляхи розвитку окремих елементів даху та стелі на прикладі поліського житла.
Ключові слова: Полісся, житло, дах, стеля, «накот».

читати »

Серебрякова О. Традиційна ворожба з кілками: ритуально-магічний аспект. С. 663-670

У статті на основі зіставлення широкого етнографічного матеріалу проаналізовано українські ворожіння з кілками. З’ясовано, що це матримоніальні ворожіння щодо майбутнього весілля й шлюбного партнера.
Ключові слова: ворожіння (гадання, дивінації), мантичні і магічні дії, кілки, лічба, перев’язування, пліт, віщий сон, шлюб, дівування.

читати »

Хорунжа Г. Вплив традицій національних культур на формування стилістики орнаментики архітектури Східної Галичини другої половини XVI — XVII ст. (на прикладі пам’яток м. Львова). С. 671-675

Світова практика свідчить, що культурно-художній процес постійно перебуває в тісному взаємозв’язку з процесами міжкультурних контактів. Так, зі змінами світоглядних си­стем, їхніх окремих складових, мистецтво цілісно реагувало на гостроту ситуації, а тому одним із чинників формування декору архітектури Східної Галичини другої половини ХVI— XVII ст. стали постійні культурні контакти з країнами Сходу та Центральної і Західної Європи.
Ключові слова: орнамент, архітектура, культурні контакти, символіка декору.

читати »

Тарас В. Термін «сад» в історії ландшафтної архітектури. С. 676-683

У статті подається значення слів «сад», із тлумачних та етимологічних словників — як вітчизняних, так і зарубіжних. Велика увага акцентується на першоджерелі значень цих термінів — Біблії. Наводяться паралелі зі світових релігій, а також з різних країн світу — Далекого Сходу, Європи та Азії.
Ключові слова: сад, парк, садово-паркове мистецтво, ланд­шафтна архітектура, культ бога, міф, Адоніс, християнство, Едем.

читати »

Тріска О. Композиційні особливості народного іконопису на склі Центральної та Східної Європи (односюжетні твори). С. 684-697

У статті висвітлюються принципи побудови народних ікон на склі. За композицією всі твори поділяємо на два блоки: в картушевому обрамленні та з цілковитим заповненням скла. Складність їх побудови залежить від кількості зображуваних фігур та творчої інтенції малярів.
Ключові слова: ікона на склі, картуш, однофіґурні, багатофігурні композиції, творча інтерпретація.

читати »

Виткалов С. Декоративно-ужиткові здобутки Рівненщини: Віра Нестерук (художня вишивка). С. 698-702

У статті аналізуються заходи, спрямовані на розвиток декоративно-прикладного мистецтва в краї, на прикладі творчості майстрині В. Нестерук.
Ключові слова: декоративно-прикладне мистецтво, Рівненщина, творчість.

читати »

Резнік О. Проблеми сценографії в режисурі Володимира Блавацького. С. 703-707

У статті зроблено спробу проаналізувати шляхи розвитку мистецтва сценографії України першої половини ХХ століття. На прикладі сценографії Леоніда Боровика та Владислава Клеха для театральних постановок Володимира Блавацького прослідковано поступ авангардних форм сценографічного мистецтва. Символізм в театрально-деко­ра­ційному мистецтві розглядається як закономірний етап розвитку сучасної сценографії доби модернізму.
Ключові слова: сценографія, В. Клех, Л. Боровик, В. Бла­вацький, символізм, авангард, діаспора.

читати »

Ігнатенко О. Вплив мистецького середовища повоєнного Львова на формування сучасної творчості скульптора Івана Самотоса. С. 708-718

Розглядається проблема творчої адаптації митця в обставинах політичного тоталітаризму в УРСР у 1950—1980-х рр. Основою публікації є спогади відомого львівського скульптора, народного художника України Івана Самотоса, а також архівні документи: протоколи відкритих та закритих засідань, резолюції, постанови партбюро і партійних зборів Львівського інституту прикладного і декоративного мистецтва (ЛДІПДМ, нині Львівська національна академія мистецтв (ЛНАМ), листи, інформації, повідомлення владних структур; повоєнна і сучасна преса.
Ключові слова: скульптор, Іван Самотос, культура повоєнного мистецтва, інститут, культурні діячі.

читати »

Іванишин Н. Еволюція формально-образної мови львівської графіки періоду модернізму. С. 719-724

У статті розглядається питання шляхів розвитку мистецтва графіки у Львові в першій третині XX ст. Звертається увага на джерела модернізму в тогочасному українському мистецтві, способи міжкультурної комунікації, адаптації найбільш значимих універсальних мистецьких стилів і напрямків (серед них — символізм, експресіонізм, футуризм, конструктивізм), які стикувалися з питомо національними стильовими ідеями (т. зв. неостилями — неовізантизм, необароко, неопримітивізм). Наголошується на деяких локально-спе­цифічних рисах львівської графіки зрілого і пізнього модернізму, виявлених в стильовому конгломераті Ар Деко.
Ключові слова: образотворче мистецтво, графіка, модернізм, символізм, експресіонізм, неовізантинізм, Ар Деко, формально-образна мова, етнокультурна традиція, естамп.

читати »

Янощак-Пшибила О. Кахлі у колекції родини Фіголів. С. 725-731

У статті аналізуються художні особливості кахлевих виробів з приватної збірки родини Фіголів. На особливу увагу заслуговує піч, демонтована із смт. Ворохта Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл., яка належить до традиційних гуцульських печей середини ХІХ ст.
Ключові слова: українські горяни, композиції кахель, міфологічні вірування, сюжети із зображенням церков, дзвонів, хрестів, ликів святих.

читати »

Коломієць Л. Зародження та розвиток мультисенсорного дизайну у ХХ—ХХІ ст. С. 732-742

У статті досліджуються причини появи та особливості розвитку мультисенсорного дизайну у ХХ—ХХІ ст. Автором враховано досвід та експерименти провідних шкіл та напрямків дизайну; розкрито теоретичні і практичні аспекти мультисенсорного дизайну, проаналізовано функціональне застосування мультисенсорного дизайну у різних напрямках чуттєво-емоційного впливу (емоційний брендинг, відпочинок, робота, терапія, лікування), що активно застосовуються у сучасних інтер’єрах.
Ключові слова: мультисенсорний дизайн, Баугауз, футуризм, брендинг, терапія, сенсорна кімната, спа.

читати »

Тарас Я. Дерев’яні ворота і огорожі Молдови: архітектурно-декоративний аспект. С. 743-757

У статті на основі польового матеріалу комплексно досліджуються дерев’яні ворота, огорожі. Встановлено, що за архітектурно-конструктивним вирішенням ворота споруджувалися в головному чотирьох типів із властивими їм характеристиками. З’ясовано, що на їх пропорцію та художнє рішення впливали: навколишнє середовище, економічний стан господаря, функціональне призначення. Значну декоративну роль відігравала верхня частина стулок воріт і хвірток. Кожен район мав свій архітектурно-художній мотив, який формувався на основі геометричного, рослинного, антропоморфного орнаменту й урізноманітнювався накладними елементами. Детально розглянуто декорування верхньої частини воріт, дашків, фронтонів, гребеня. Здійснено класифікацію стовпів за архітектурно-декоративним вирішенням та установлено, що їх вирішення залежало від художнього оформлення стулок і дашка. Проведено типологію всіх огорож, які побутують в Молдові.
Ключові слова: ворота, хвіртка, огорожа, декор.

читати »

Надопта А. Роль громадських, наукових організацій та церкви у формуванні та становленні українського етнографічного музейництва Галичини кінця ХІХ — 30-х рр. ХХ ст. С. 758-754

У статті проаналізована подвижницька діяльність громадськості Галичини щодо збереження пам’яток української культури. Величезну роботу в цьому напрямку проводили НТШ, товариства «Просвіта», «Рідна школа», церковні діячі та регіональні музейні товариства Галичини. Розкривається їх роль і значення у формуванні українського етнографічного музейництва Галичини в досліджуваний період.
Ключові слова: наукове товариство, музейне товариство, музей, етнографічна збірка.

читати »

Редакція. Спроба систематизації спадщини українського мистецтвознавства. С. 775-775
читати »

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »