« 2026. № 5 (191)

Народознавчі зошити. 2026. № 5 (191).  С. 1462—1469

УДК 39(=162.1)”19″(092):069.01(477.82)

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 01.08.2026
  • Accepted: 15.09.2026
  • Published: ??.??.2026

МУЗЕЙНА СПРАВА НА ВОЛИНІ ПІД ОПІКОЮ ЯКУБА ГОФФМАНА

ЯРЕМЧУК Валентина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3445-3027
  • наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: v_viktorivna@ukr.net

Анотація. Наявні відомості про діяльність Якуба Гоффмана не дають чіткої відповіді на питання про його внесок у розвиток музейної справи на Волині. Нові факти потребують наукового осмислення з огляду на те, що дослідження науковця йшли у напрямку національної політики Другої Речі Посполитої щодо так званих «східних кресів». Об’єктом нашогодослідження є культурологічно-етнографічна діяльність Я. Гоффмана, а його предметом — внесок ученого в розвиток музейної справи на Волині. Мета публікації — відтворити картину участі Я. Гоффмана в організації музейної справи на Волині. З цією метою: подано інформацію про дискусію щодо музейного питання на Волині між Якубом Гоффманом і Казимиром Пшемиським на сторінках тогочасних видань; 2) висвітлено причетність ученого до вироблення науково-теоретичних основ діяльності музеїв; 3) окреслено ініціативність Я. Гоффмана у заснуванні та розвитку Волинського музею; 4) охарактеризовано функціонування заснованого за сприянням вченого Музею господарства в місті Рівному.

Аналіз опрацьованих джерельних матеріалів, досі мало відомих загалу, засвідчує, що здійснена Я. Гоффманом опіка над музейною справою на Волині узгоджувалася з національною політикою Другої Речі Посполитої щодо пограниччя, а водночас репрезентувала процес формування знань про Волинський край і його розвиток як у культурному, так і в економічному просторі.

Ключові слова: Якуб Гоффман, Волинь, міжвоєнний період, музеєзнавство, Музей господарства в місті Рівному, Волинський музей.

Список використаних джерел

  • 1. Прищепа Б., Прищепа О. Історичне краєзнавство Волині: Навчальний посібник. Рівне: ПП ДМ, 2008. 352 с.
  • 2. Прищепа О. Вулицями Рівного: погляд у минуле. Рівне, 2006. 223 с.
  • 3. Мушировський В. Сторінки історії Музею. Наукові записки Рівненського краєзнавчого музею. Рівне, 1996. Вип. 1. С. 7—11.
  • 4. Ярмошик І. Основні напрямки історико-краєзнавчого вивчення Волині польськими науковцями в 1930-х роках. Волинські історичні записки. Луцьк, 2010. Т. 4. С. 37—46.
  • 5. Hoffman J. W sprawie muzeow powiatowych. Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Wołyńskiego. Równe, 1930. № 1/63. S. 11—23.
  • 6. Przemyski K. W sprawie muzeow powiatowych. Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Wołyńskiego. Równe, 1929. № 11/62. S. 374—376.
  • 7. Przemyski K. W odpowiedzy Panu J. Hoffmanowi. Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Wołyńskiego. Równe, 1930. № 1/63. S. 29.
  • 8. Hoffman J. Odpowiedź na ankietę w sprawie potrzeb i najblizszych zadań muzealnictwa regionalnego. Ziemia. Warszawa, 1930. R. XV. № 18. S. 311—312.
  • 9. Державний архів Рівненської області. Ф. 184. Оп. 1. Спр. 3. Переписка с редакцией журнала «Иллюстрация школьна» и другими, по вопросам истории и краеведения Волыни. 6 сентября 1928 г. — 30 марта 1938 г. 235 арк.
  • 10. Muzeum Wolynskie. Zemie Wolynska. Rowne, 1929. № 25 (57). S. 6—7.
  • 11. Z Wolynia. Echo Rowienskie. № 311. Rowne 1930. S. 1.
  • 12. Popierajmy rozwoj Muzeum Wolynskiego. Wołyń. Tygod­nik społeczny, polityczny i gospodarczy. Łuck, 1933. № 52. S. 3.
  • 13. Державний архів Рівненської області. Ф. 160. Оп. 1. Спр. 75. Внутренний устав Музейно-Библиотечной комиссии «Волынского общества приятелей науки» и протокол заседания научного совета комиссии. 28 февраля 1935 г. — 4 июня 1935 г. 14 арк.
  • 14. Fitzke J. O muzeach na Wolyniu. Wołyń. Tygodnik społeczny, polityczny i gospodarczy. Łuck, 1938. № 13 (274). S. 4.
  • 15. Fitzke J. Znaczenie і możliwosci rozwoju Muzeum Wolyń­skiego w Łucku. Wołyń. Tygodnik społeczny, polityczny i gospodarczy. Łuck, 1937. № 13 (221). S. 1.
  • 16. Шумовський Ю. З історії Українського Рівненського Округового Музею. Ми і світ. Париж, 1951. Ч. 7. С. 44—47.
  • 17. Muzeum gospodarcze Wołynia. (WK). Gromada Wołyńska. Łuck, 1936. № 1—3. S. 18.
  • 18. Regionalne muzeum gospodarcze w Rόwnem. Wołyń. Tygodnik społeczny, polityczny i gospodarczy. Łuck, 1936. № 32 (188). S. 6.
  • 19. Muzeum Gospodarcze Wołynia w Rόwnem. Ziemia Wo­łyńska. Łuck, 1939. № 6—7. Rok II. S. 103.
  • 20. Czystowski J. Okolnik Kuratorium Okregu Szkolnego Wolyńskiego z dnia 14 marca 1939 r. № O-5505/39 w sprawie Muzeum Gospodarczego Wolynia. Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Wolyńskiego. № 4/158. Rowne, 1939. S. 103—104.
  • 21. Muzeum Gospodarcze w Równem. Wołyń. Tygodnik spo­łecz­ny, polityczny i gospodarczy. Łuck, 1936. № 49 (205). S. 3.
  • 22. Історія музею. URL:https://museum.rv.gov.ua/his­to­ry-of-the-museum (дата звернення 25.07.2026).
Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »