« 2026. № 5 (191)

Народознавчі зошити. 2026. № 5 (191).  С. 1605—1611

УДК 75.051:7.047 “324”:75.036.2] (477.52)+75.03(477.54)

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 27.07.2026
  • Accepted: 21.09.2026
  • Published: ??.??.2026

ЗИМОВІ МОТИВИ СУМЩИНИ У СУЧАСНОМУ ПЕЙЗАЖНОМУ ЖИВОПИСІ

ЄФИМЕНКО Дмитро

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0002-8970-3062
  • доцент, заслужений діяч мистецтв України,
  • Харківська державна академія дизайну та мистецтв,
  • вул. Мистецтв, 8, 61002, м. Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: dmytro.efymenko@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена аналізу власної творчості в жанрі зимового пейзажу на матеріалі серії живописних робіт.

Об’єктом дослідження є зимовий пейзаж українського села в сучасному малярстві, предметом — індивідуальні засоби художньої виразності митця та способи втілення топографічної й культурно-історичної специфіки цих місцевостей у пластичному вирішенні полотен.

Мета роботи полягає у визначенні художньої мови зимового пейзажу та з’ясуванні того, як пленерна традиція імпресіоністичного бачення натури залишається актуальною в сучасному українському живописі.

Методологічну основу становлять формально-стиліс­тичний аналіз власних творів, іконографічне прочитання зимових мотивів як знаків культурної пам’яті й образу дому, а також контекстуальний аналіз пейзажу як явища, що набуває нового звучання в умовах воєнного досвіду країни. Підкреслюється, що синтез реалістичної достовірності зображення з виразною пленерною колористикою й особистісним, сповідальним ставленням до простору дає змогу говорити про продовження імпресіоністичної лінії в нових історичних умовах, коли звичайні сільські краєвиди постають вагомим художнім образом України.

Ключові слова: станковий живопис, пейзаж, зимові мотиви, українське село, Сумська область, культурна спадщина, національна ідентичність.

Список використаних джерел

  • 1. Галін В. Буринщина: вплив зручності географічного положення на заселення краю та основні заняття поселень. Сiверянський лiтопис. 2015. № 5. С. 132—147.
  • 2. Дмитро Єфименко: Живопис. Вст. М. Пономаренко. Сімферополь, Видавець Жерибор, 2012. 52 с.
  • 3. Литвиненко В.С., Трачук В.А., Шерстинюк А.М. Особливості роботи над пейзажем на пленері в живописі. Український мистецтвознавчий дискурс. 2025. № 4. С. 85—96. URL: https://doi.org/10.32782/uad.2025.4.9.
  • 4. Москвітін Р. Зимові мотиви в пейзажах Тетяни Яблонської 1990-х років: особливості художньої виразності. Українська академія мистецтва. 2024. № 35. С. 175—184. URL: https://doi.org/10.32­782/2411-3034-2024-35-19.
  • 5. Немцова В.С. Пейзажний живопис Петра Левченка. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2007. № 2. С. 100—108.
  • 6. Павлова Т.В. Домашній світ в пейзажному живопису П.О. Левченка. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2003. № 3. С. 130—141.
  • 7. Побожій С.І. Петро Левченко і Сумщина. Суми: Університетська книга. 2006. 90 с.
Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »