2012 рік, випуск 6

Досліджується специфіка розвитку народної релігійності українців в умовах більшовицької окупації 1930-х років. Простежені особливі трансформації релігійного елемента у календарній та родинній обрядовості українців, у сприйнятті народною свідомістю буденних реалій совєтської дійсності, подій часу 1930-х рр. — терору, колективізації, голодомору. Традиційні у своїй основі, розглянуті специфічні прояви народної релігійності водночас надають нові, особливі мотиви, сюжети, образи та інші етнокультурні компоненти відповідно до особливої суспільно-історичної ситуації того часу.
Ключові слова: народна релігійність, чудо, обряд, релігійний рух, духовна творчість.

У статті йдеться про звичай толоки під час будівництва як форму взаємодопомоги в українській традиційній сільській громаді. На основі матеріалів польових етнографічних експедицій, архівних джерел та інформації наукової літератури автор охарактеризував трудовий та обрядовий етапи толоки під час будівництва серед українців на загально­слов’янському тлі, з акцентом на специфіку будівельних технік на різних українських етнічних землях.
Ключові слова: толока, взаємодопомога, будівництво, гро­­мадський побут, українська сільська громада, глиняно-солом’яні вальки, саман, чомур.

Стаття аналізує уявлення про ранньомодерний Львів у свідомості його жителів. На прикладі Львівського літопису простежено, як львів’яни сприймали міський простір і час, воєнні конфлікти, як розглядали етноконфесійні ідентичності сучасного їм суспільства.
Ключові слова: Львів, Львівський літопис, міська культура, ментальність, етнокультурні стереотипи.

У статті йдеться про невідомі сторінки життя і діяльності Андрія Веретельника — етнографа, фольклориста, прозаїка, драматурга, публіциста, редактора. Значну увагу зосереджено на його співпраці з Науковим товариством ім. Шевченка у Львові. Зокрема, аналізуються тематика його етнографічних зацікавлень, публікація на шпальтах «Етноґрафічного збірника» фольклорних матеріалів, які дослідник зібрав на теренах сучасного Кам’янко-Бузького району Львівської області.
Ключові слова: Андрій Веретельник, життєвий і творчий шлях, прозаїчний доробок, етнографічно-фольклористична діяльність, Наукове товариство ім. Шевченка у Львові.

Стаття є спробою розкрити глибинний зміст надії як категорії народнорелігійної духовності українців та особливості мислення віруючої людини. Автор аналізує народну інтерпретацію релігійного поняття надії на матеріалі приказок і прислів’їв, що виражають покладання надій на доброту і милосердя Бога, повну довіру до Нього в очікуванні майбутніх благ і в пошуках допомоги у труднощах.
Ключові слова: релігійна свідомість, українська ментальність, релігійні уявлення, народний світогляд, традиційна духовність, віра в Бога, поняття надії, страх, відчай, духовна убогість, Божа ласка, милосердя, народна мудрість, паремія, приказка.

У статті на основі нових архівних джерел досліджено коротку інституційну історію Культурно-наукового видавництва при Українському національному об’єднанні в Празі  – персональний склад, взаємини з цензурними органами, видавничі пріоритети, специфіку в контексті видавничого руху періоду Другої світової війни.
Ключові слова: Друга світова війна, Протекторат Чехії і Моравії, культура, громадські осередки, український видавничий рух, цензура.

У статті розглянуто один з провідних осередків трикотажного виробництва у Східній Галичині кінця ХІХ — першої третини ХХ ст. — Львів. Визначено важливі етапи розвитку у контексті соціокультурних чинників та явищ зазначеного періоду, розглянуто основні типи виробництва, простежено значення фахової освіти у піднесенні місцевого трикотажного промислу, охарактеризовано асортимент та художньо-стильові особливості трикотажних виробів.
Ключові слова: трикотаж, робітні, мануфактури, фахова освіта, асортимент, мода, традиція, художні особливості.

У статті проаналізовано своєрідність художніх ознак запасок Західного Поділля за техніками ткання, схемами композиції, колоритом. Визначено осередки виготовлення та побутування запасок різних типів. Проведено паралелі з однотипними виробами інших історико-етнографічних районів України та сусідніх народів.
Ключові слова: запаски, техніки ткання, осередки, схеми композиції, орнаментальні мотиви, ритміка, рапорт, колорит.

У статті представлено історичні витоки та релігійні засади виникнення, становлення та розвитку парку. Показано, як протягом історії свого існування парк трансформувався від одного з найважливіших засобів репрезентативного, наочного пред’явлення владі володаря до важливого елементу загальноміської системи озеленення і рекреації в сьогоденні.
Ключові слова: парк, полювання, релігійні уявлення, дерево життя, парадиз, рай, Елісій, тварини, звіринець, Месопотамія, Ассирія, Єгипет, Персія, Греція, Рим, Візантія, середньовіччя.

Стаття присвячена мистецьким пам’яткам початку — середини XX ст., які були зафіксовані на теренах Бережанського р-ну Тернопільської обл. у ході мистецтвознавчої експедиції Інституту народознавства НАН України. Серед них — накладні прикраси з бісеру та компоненти народного одягу, декоровані бісером. Унікальними знахідками стали твори церковного призначення (1930 та 1960-х рр.), виявлені у старій та новій церквах з с. Жуків Бережанського р-ну Тернопільської обл.
Ключові слова: бісер, склярус, лелітки, ґердан, безрукавка, фартух, хоругва.

У статті висвітлено стан дослідження у науковій мистецтвознавчій літературі передумов появи дизайну у Львові, та Галичині в цілому. На основі літературних та архівних джерел розкривається специфіка розбудови таких галузей дизайну, як архітектурний, промисловий та ін. Основна увага приділяється найбільш значимим явищам, які мали загальноєвропейський розголос та значення для розвитку дизайну в Галичині та Україні в цілому.
Ключові слова: дизайн, ремесла, промисловість, Галичина.

Початок активної громадської діяльності українців датується 1991 роком. Перед угорськими українцями стоїть нагальна потреба подолання течії політичного русинства, створення українських шкіл, вузу, театру, запровадження щотижневих церковних богослужінь у своїх храмах.
Ключові слова: українці Угорщини, рідна школа, націо­наль­но-культурні цінності.

У статті коротко розглянуто історію створення книги, звернуто увагу на її структуру та фактологічне наповнення, осмислюється місце путівника у суспільно-історичному кон­тексті 30-х рр. ХХ ст. та сучасності.
Ключові слова: І. Крип’якевич, Львів, путівник, історія.

У статті висвітлюється неординарність стилю «неомодерн» у створенні дизайнерських інтер’єрних об’єктів України ХХІ століття.
Ключові слова: стиль неомодерн, дизайн інтер’єру, колористичне рішення, композиція, пластичність форм, мистецтво сучасності

У статті розглядаються дахи молдавських хат, їх архітек­турно-декоративне вирішення. Особлива увага приділяється декоративному вирішенню складових даху: гребеневим дошкам, бовдурам, причілкам, причелинам. Розглядається символіка в композиції причілків. Матеріал широко представлений графічною частиною.
Ключові слова: Молдова, дах, причілок, декор в архітектурі.

Охарактеризовано перші видання Товариства «Просвіта» на соціально-економічну та господарську тематику, що публікувалися в альманахах та окремих виданнях в період 1869—1874 рр. У них подавалися поради (головно дані з агрономії, ветеринарії) щодо ведення раціонального сільськогосподарського виробництва, вдосконалення догляду за свійськими тваринами. Також, з метою запобігання розоренню селян, пропаговано засоби зміцнення їх фінансового становища через заснування громадських шпихлірів та позичкових кас — відомих і ефективних форм кооперації. Поряд з цим звучали заклики поборювати власні негативні риси — пияцтво, лінивство, неуцтво, марнотратність, а замість них культивувати тверезість, працьовитість, ощадливість, засновувати школи з рідною мовою навчання.
Ключові слова: Товариство «Просвіта», просвітянські ви­дання на соціально-економічну та господарську тематику, о. Ст. Качала, І. Бічай, о. І. Наумович, Р. Юнович.

В статті досліджується образ Юди Іскаріота в іконі «Тайна вечеря» XVIII ст. з с. Соліни, зі збірки Музею народної архітектури в Сяноку, Польща. Проводиться детальний мистецтвознавчий аналіз композиції ікони. Особлива увага надається розширеному аналізу унікального образу Юди Іскаріота — досліджується символіка кольору в образі Юди, його жести, зовнішність. Піднімається питання трактування в сакральному мистецтві Західної України образу Юди як зрадника.
Ключові слова: Юда Іскаріот, Тайна вечеря, іконопис, іконографія, символізм, зрада.

У статті проаналізовано наукові статті та монографії, у яких досліджено означення арт-ринку, його структурування та огляд кожного із його структурних елементів. Проведено дослідження ключових концепцій розвитку арт-ринку як феномену сучасної культури в українських, російських, американських та британських дослідженнях. На прикладі фрагментарності теоретичних досліджень встановлено, що арт-ринок як явище потребує міждисциплінарного вивчення.
Ключові слова: арт-ринок, концепції розвитку, сучасна культура, теоретичні дослідження, міждисциплінарне вивчення.

У статті йдеться про формування образу. Розглядаються образи-персонажі, образи-речі, зорові, нюхові, дотикові об­рази, характерні для наративів про голодомор. Досліджується емоційний стан наратора під час творення образу.
Ключові слова: наративи про голодомор, формування образу, речі-образи, візуальні образи, нюхові образи, дотикові образи.

На основі дослідження зображень рентгенівських знімків монастирської ікони Богородиці Одиґітрії і світлин двох інших богородичних ікон прослідковується письмо того самого майстра. Одна з них з м. Буська на Львівщині — нещодавно вперше введена в науковий обіг, а інша — відома ріпнівська ікона «Богородиця з похвалою» маляра Федора. Порівнюючи збережені ікони храму Св. Юрія у Львові, припускаємо, що монастирська ікона Богородиці Одигітрії могла належати до Святоюрського іконостасу. У зв’язку з проведеним дослідженням зображень ікон висуваємо гіпотезу, що маляр Федор — автор втраченої на сьогодні ріпнівської ікони, може бути історично відомим митцем Федьком, що малював ікони до храму Св. Юрія.
Ключові слова: ікона Богородиці Одиґітрії, монастир сестер ЧСВВ, іконографія, стилістика, іконостас, Львівщина.

У статті йдеться про одну з найбільш відомих широкому загалу жінок-художниць Галичини — Олену Кульчицьку. Проаналізовано чинники та аспекти, які вплинули на формування світогляду та становлення її особистості як художника та мистецтвознавця.
Ключові слова: Олена Кульчицька, Віденська школа, монастир Сакраменток, модерне мистецтво, віденська сецесія, світогляд.

В статті у хронологічній послідовності досліджується процес формування Стрийського цвинтаря у місті Львові від його заснування у другій половині ХVII ст. до закриття. Цей цвинтар є незбереженою пам’яткою історико-меморіальної та культурної спадщини західного регіону України.
Ключові слова: цвинтар, некрополь, поховання, історико-меморіальна спадщина, пам’ятка історії.

Розмова між професором Лєхом Мрузом — директором Інституту етнології тa кyльтурнoї антропології Варшавського університету, доктором габільотованим, та професором Степаном Павлюком — директором Інституту народознавства НАН України, доктором історичних наук, академіком — про значення нематеріальної культури в сучасних етнічних процесах.