2013 рік, випуск 1

У статті досліджено суспільний статус руської1 (української) мови у межичассі двох уній: Люблінської (1569) та Берестейської (1596). Розкрито вплив знакових суспільно-істо­ричних чинників на функціювання української мови та її рецепцію у шляхетсько-урядових середовищах. Усупереч активним полонізаційно-асиміляційним процесам, простежено шлях неспинного творення та утвердження руської мовно-етнічної свідомості на тлі традиційної конфесійної свідомості.
Ключові слова: руська мова, Люблінська та Берестейська унії, соціолінгвістика, мовно-етнічна свідомість.

У статті проаналізовані фольклорні записи Я. Головацького і його побратимів М. Шашкевича, І. Вагилевича та Г. Ількевича, що увійшли до видання Я. Головацького «Народные песни Галицкой и Угорской Руси». Простежено особливості добору творів української усної народної словесності до цього видання.
Ключові слова: енциклопедія пісенного фольклору, збирацька діяльність, фольклорні записи, збирачі-аматори, варіант.

Стаття присвячена аналізу стану освітньої й мовної політики, фактів сумнівної оцінки походження знакових пам’яток місцевої духовної культури, а також регіональної церковно-конфесійного специфіки, що засвідчує асиміляторські цілі впливових політичних сил Словаччини, Угорщини, Румунії та України щодо українців історичного Закарпаття.
Ключові слова: історичне Закарпаття, неорусинство, цер­ковно­слов’янська мова, пам’ятки української мови, статус sui iuris.

У статті проаналізовано історію формування теоретичного наповнення терміна «історична пісня» в українській фольклористиці. Висвітлено ключові концепції, що стосувалися зазначеного поняття. Увага приділяється проблемі класифікації історичного ліро-епосу та його місця у жанровій системі усної словесності загалом. Відзначено основні напрямки дослідження історичної пісні на сучасному етапі розвитку народознавчої науки.
Ключові слова: історичні пісні, термін, жанр, ліро-епос, класифікація.

У статті проаналізовано тюремні та виселенські пісні-хро­ніки, які становлять частину фольклорного літопису повстанського руху. Ці твори — народна інтерпретація наслідків етноцидної політики, яку застосовувала до українців радянська та польська влади в середині та другій половині ХХ століття. Вони відтворюють важку долю учасників національно-визвольної боротьби та їхніх родин, що були ув’язнені чи депортовані через політичні переконання до Сибіру та внаслідок акції «Вісла».
Ключові слова: пісня-хроніка, жанр, сюжет, мотив, локальний, традиція, трагедія, формула, образ.

Статтю присвячено розглядові принципу метаморфози в українській прозовій етіологічній традиції. На основі аналітичного опрацювання фольклорних текстів розкрито функціональне значення мотиву перетворення як покарання за вчинений гріх, порушення народної звичаєвої чи морально-етичної норми. Вказано на специфіку метаморфози в етіологічних легендах, яка у більшості зразків остаточна й незворотна. Увагу звернено на зв’язок між образами перевтілення, спосіб його здійснення та інвертор переміни (слово, предмет).
Ключові слова: метаморфоза, етіологічна легенда, мотив, покарання, порушення табу, народна символіка, вербальна та контактна магія.

У статті розглядаються звичаї, обряди та вірування, по­в’яза­ні з народженням дитини, які були поширені на території історико-етнографічної Волині. Особлива увага приділяється народним уявленням про породіллю та бабу-по­витуху як основних учасників пологів.
Ключові слова: баба-повитуха, породілля, звичай, обряд, Волинь.

У статті здійснене перше у вітчизняній етнології дослідження пасічницьких замовлянь у контексті світоглядної традиції українців. Замовляння належать до того різновиду обрядових текстів, що характеризуються живим і найбільш дієвим словом, у яких сповна виявляється його магічна сила. Як жанр фольклору вони вирізняються архаїчною природою, утилітарною функціональністю, особливим вербальним призначенням, поєднанням сакрального та профанного слова. Світоглядна основа замовлянь є не­однорідною, оскільки вони виникали і розвивались упродовж століть й зафіксували як прасвіт людського світовідчування, так і історично пізнішу (християнську) гносеологічну та аксіологічну картину макрокосму. Розглядаються пасічницькі замовляння релігійно-магічного змісту, що набули неабиякого поширення як у щоденній виробничій практиці пасічників (оказіональні), так і у контексті відзначення ними річних календарних свят (календарні). Усі вони спрямовані на досягнення конкретного практичного результату — забезпечення успішного функціонування пасічницького господарства.
Ключові слова: замовляння, бджільництво, фольклорний текст, світогляд, слово, дія, мислення, магічний, утилітарний, українці.

У статті розглянуто одну із важливих проблем, пов’язаних із системою опалення поліського житла — процес функційної сегментації печі, який полягав у влаштуванні окремих обігрівальних пристроїв (опалювальної лежанки, груби), плити для приготування страви тощо. Основна увага зосереджена на конструктивних особливостях цих пристроїв та хронології проникнення їх у сільське житлобудівництво окремих районів Поліського краю.
Ключові слова: Полісся, житло, піч, грубка, лежанка, плита.

У статті на основі матеріалів опитувань респондентів розглянуто та проаналізовано городньо-садові мотиви в господарському календарі переселенців Надсяння і Холмщини. В них простежуються як локальні, так і загальноукраїнські риси. Висновки істотно доповнюють попередні праці про маловивчені аспекти культури переселенців з Надсяння та Холмщини.
Ключові слова: Надсяння, Холмщина, господарський календар, обряд.

На основі колядок, записаних автором у с. Доброгостів Дро­гобицького району Львівської області, охарактеризовано образ господаря та господині, яких вшановували в дні різдвяно-новорічних свят в ході ритуальних обходів дворів.
Ключові слова: різдвяно-новорічна обрядовість, колядування, колядки, сюжет, господар, господиня.

У статті приділяється увага придорожнім та оброчним хре­с­там на Поліссі. На основі польових етнографічних матеріалів розглядається їхня роль, функції та значення у духов­ній культурі жителів означеного регіону, а також пов’я­зані з ними вірування, легенди, перекази.
Ключові слова: Полісся, придорожні хрести, «фігури», оброчні хрести.

У статті проаналізований пророчий ярус іконостасу поч. XVII ст. Успенської церкви у Львові (т. зв. Грибовицький іконостас). Розглянуто актуальний стан наукового опрацювання питання. На базі досліджень іконографічних програм іконостасних комплексів того ж часу аналогічних ярусів проведено історичний огляд процесу становлення пророчого ярусу в іконостасах Галичини та представлений порівняльний їх аналіз за іконографічним складом. Висвітлено основні канонічні атрибути в зображенні пророків та їх поширеність в Україні у XVII ст. Атрибутований пророчий ярус Грибовицького іконостасу за допомогою фотофіксації збереження сучасного стану та згідно із світлинами з фототеки Національного музею А. Шептицького у Львові, що походять з 40—50-х рр. XX ст.
Ключові слова: атрибуція, іконостас, пророчий ряд, Ставропігія, старозавітні сюжети, іконографія.

У статті проаналізовані джерела формування системи художнього часу і простору українського живопису другої половини ХІ—ХV ст. Висвітлені ознаки кривизни художнього простору, з’ясовані форми взаємовідповідності часових і просторових зсувів. Розглянуті розмаїті аспекти взаємодії символічної та геометричних перспектив, виявлена її еволюція в контексті стилістичних змін іконопису. Стверджене використання ближнього та дальнього бачення засобами символічної перспективи.
Ключові слова: художній хронотоп, кривизна художнього простору, часові і просторові зсуви, символічна і геометрична перспектива, композиційна динаміка, ритм.

Розглянуті дерев’яні галереї та їх архітектурно-декоративне вирішення, прослідковані напрямки обробки стовпчиків, підкосів, капітелей, огорож галерейок, з’ясовані особливості галерейок південного і північного районів Молдови. Матеріал широко представлений графічною частиною. Публікація ґрунтується на польових дослідженнях автора, які проводилися в 1972—1986 рр. з метою написання монографії «Народна архітектура Молдови», видання якої не відбулося в 1992 р. через політичні обставини. Складовою цієї праці є також архівні та опубліковані матеріали дослідника молдавського декоративно-ужиткового мистецтва. Графічна частина виконана автором в 1987—1990 рр. під час його перебування в Алжирі.
Ключові слова: Молдова, галерея, галерейка, дерев’яні капітелі.

У статті висвітлено історію створення путівників Львовом періоду незалежної України. Визначено типологічну приналежність путівників, підкреслено їх тематичні, ідеологічні та лінгвістичні особливості. Характеризується сучасний авторський доробок в галузі львівського історичного крає­знавства.
Ключові слова: путівники, Львів, історія, незалежна Укра­їна, туризм.

У статті викладені результати дослідження основних традиційних та новітніх форм верхнього жіночого та чоловічого вбрання, поширеного у Галичині наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. Здійснено науковий аналіз їх естетичного вигляду — за особливостями крою та оздоблення, матеріалами виготовлення. Проаналізовано мотиваційні ознаки їхніх найменувань.
Ключові слова: верхній одяг, крій, система декору, традиція.

У статті аналізується руйнівний вплив зарубіжних мас-медіа на формування духовних цінностей як індивіда, так і всього суспільства. Акцентується на важливій ролі патріотично свідомої людини в захисті своїх автентичних культурних і моральних цінностей.
Ключові слова: деградація, молодь, поп-культура, мас-медіа, індивід, суспільство, духовність, цінності.

У статті розглянуто й проаналізовано основні засади концептуального мистецтва, а саме перформансу, досліджено його характеристики і зосередженість довкола ідеї; виявлено впливи концептуалізму (перформансу) на глядача, особливості співпраці автора цього жанру з публікою, їхній взаємозв’язок, а також умови поширення та розвитку перформансу в Україні, зокрема у Львові, за останні 50 років. Проаналізовано доцільність впровадження перформансу у навчальний процес.
Ключові слова: глядач, ідея, концептуалізм, мистецтво, перформанс, тіло.

У статті проаналізовано художньо-поетичні засоби і стилістичні прийоми українських хрестинних пісень. В поетичній тканині творів виявлено традиційні тропи (loci communes) та рідкісні гіперметафоричні утворення (loci raritates). Визначено їх функціональну спрямованість, зумовлену специфікою жанру.
Ключові слова: епітет, порівняння, метафора, метаморфоза, паралелізм, гіпербола, літота, суфікси здрібнілості-пестливості.

У статті досліджуються особливості організації інтер’єрів театральних споруд, їх стилі та роль в культурному житті суспільства та загальному «обличчі» міста.
Ключові слова: інтер’єри театральних споруд, стилі ін­тер’єрів, театр, сцена.

У статті досліджуються формування малих архітектурних форм в дизайні у створенні ландшафтного середовища.
Ключові слова: ландшафтний дизайн, колиба, малі архітектурні форми, альтанка, дерев’яні меблі, декоративний місток для саду, штучне водоймище, плетений тин, українські традиції.