« 2017. № 1 (133)

Народознавчі зошити. 2017. №1 (133). С. 82–84

УДК 39(477.86):930

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.01.082

Надійшла 1.02.2017

ДО ДЖЕРЕЛ З ЕТНОГРАФІЇ ПОКУТТЯ (ІІІ чверть ХІХ ст.)

Білоус Віра, канд. іст. наук,

старший науковий співробітник

Інституту народознавства НАН України

Львів-центр, пр-кт Свободи, 15.

Контакти: 097-47-22-872; e-mail: bilka3@gmail.com

Анотація. Визначено джерельну вартість праці В. Залозецького та матеріалів В. Площанського для дослідження традиційної культури і побуту мешканців Покуття.

 Ключові слова: Покуття, краєзнавчі нариси, фактографічний матеріал, галицька періодика.

Список використаних джерел:

  1. Допис из Львова (Распоряженье духовной власти) // Слово. — 1864. — Ч.61.
  2. Описание где-яких сел знаходящихся в Галичине // Покутянин. Мысяцеслов коломыйский на год1869. — Коломыя, 1868. — С.28—29, 32.
  3. Площанский В. В справи описания Галицкой Руси в отношениях: топографичном, историческом и статистичном // Слово. — 1864. — Ч. 69, 70, 74.
  4. Площанский В. Для монографий местностей в Галиции // Слово. — 1875. — Ч. 26, 32, 36, 41, 55.
  5. Площанский В. Завалье, село Галицкой Руси // Литературный сборник издаваемый Галицко-русскою Матицею. — Львов, 1871. — С. 65—66.
  6. Площанский В. Некоторые села Галицкой Руси // Литературный сборник издаваемый Галицко-русскою Матицею. — Львов, 1870. — С. 50—57.
  7. Załoziecki W. Obrazki z cyrkyłu Kołomyjśkiego / Załoziecki W. // Dodatek tygodniowy przy Gazecie Lwowskiej. — 1854. — Nr. 1, 2, 6, 7, 9, 10, 21—26, 38, 39.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »