« 2017. № 4 (136)

Народознавчі зошити. 2017. № 4 (136). С. 778–783

УДК 39(=161.2:477.83/.86)”18”:[82.02.09:7.035]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.04.778

ВІЗІЯ УКРАЇНСЬКОГО ЕТНОКУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ В НАРОДОЗНАВЧИХ ВИВЧЕННЯХ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX ст.

Кирчів Роман Федоровичвчений-фольклорист, етнолог і літературознавець, провідний науковий співробітник відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України, доктор філологічних наук, професор, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка, академік Академії Наук Вищої школи, Заслужений діяч науки і техніки України.

Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: ina@mail.lviv.ua

Анотація. Йдеться про час, коли властиві українські народознавчі вивчення, зокрема такі його складові, як етнографія, фольклористика, досліди народної мови, історії були на етапі свого зародження і становлення. Як і в інших країнах Європи, особливо її слов’янської частини, в Україні цей процес відбувався під сильним впливом ідеології романтизму — нового напрямку в суспільному мисленні, літературі, мистецтві, науці, що в той час потужно стимулював зміну всієї системи світоглядних орієнтацій і цінностей.

Ключові слова: ідеологія романтизму, українознавча дослідницька увага, жива історична пам’ять, духовна єдність простих галичан, козацька традиція.

Надійшла 6.06.2017

Список використаних джерел:

  1. Відомість о руском языці // Фільольоґічні праці Івана Могильницького / видав Михайло Возняк. — Львів : Накладом Наукового товариства ім. Шевченка, 1910. — С. 1—70.
  2. Издатель А.Метлинский. Заметки относительно южнорусского языка // Думки, пісні та ще дещо Амвросія Могили. — Харьков, 1839. — С. 3—35.
  3. Дешко А.Н. О Карпатской Руси. Краткий этюд / А.Н. Дешко // Киевлянин на 1850 год. — Кн. 3. — Москва, 1850. — С. 19—32.
  4. Максимович М. О правописании малороссийского языка. Письмо к Основ’яненку / М. Максимович // Киевлянин / издал М. Максимович. Книга вторая. — Киев, 1841. — С. 156.
  5. Максимович М. О стихотворениях червонорусских / М. Максимович // Киевлянин на 1841 год / издал Ми­хаил Максимович. — Киев, 1841. — С. 119—152.
  6. Максимович М. Предисловие / М. Максимович // Украинские народные песни, изданные М. Максимовичем. — Часть первая. — Москва, 1834. — С. VI.
  7. Малороссийские и червонорусские думы и песни. — Санкт­Петербург, 1836. — С. 103—104.
  8. Могильницкий И. О русском языке / И. Могильницкий // Журнал Министерства народного просвещения. — Санкт-­Петербург, 1838. — Ч. XVII. — Кн.1. — С. 17—43.
  9. О древности и самобытности Южно­русского языка // Записки о Южной Руси / издал П. Кулиш. — Т. 2. — Санкт-­Петербург, 1857. — С. 257—279.
  10. Русалка Дністровая. — У Будимі, 1837. — С. III—VI.
  11. СтеблійФ. Предтеча «Руської трійці». Перемишль­ський культурно­освітній осередок першої половини XIXст. / Ф. Стеблій. — Львів, 2003. — С. 11.
  12. Філологічні праці Івана Могильницького. — Львів, 1910. — С. 8.
  13. ФранкоІ. Нарис історії українсько­руської літератури до 1890р. / І. Франко. — Львів, 1910. — С. 83.
  14. Шашкевич М. Твори / М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Го­ловацький. — Київ : Дніпро, 1982. — С.194—195.
  15. MogilnickiI. Rozprawa o jкzyku ruskim / MogilnickiI. // Czasopismo Naukowe ksiкgozbioru im. Ossoliсskich. — Lwуw, 1829. — Zуsz. 3. — S. 56—88.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »