« 2017. № 4 (136)

Народознавчі зошити. 2017. № 4 (136). С. 941–947

УДК 75.052 (477)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.04.941

МОНУМЕНТАЛЬНІ ПАННО АНАТОЛІЯ ПЕТРИЦЬКОГО (1915—1920-­ті роки)

Метельницька Дарина Георгіївна — аспірантка

Харківської державної академії дизайну і мистецтв.

Вул.Мистецтв, 8, Харків, Харківська область, 61000

Контакти: Тел. 057 706 1560

Анотація. Стаття присвячується монументальним розписам Анатолія Петрицького 1915—1920­х років. У публікації робиться спроба аналізу ситуації, яка характеризує розвиток монументального мистецтва України у складний перехідний час — напередодні становлення радянської влади, у період громадянської війни, та у перші післяреволюційні роки. Завдяки розгляду ключових збережених ескізів монументальних розписів визначені особливості та специфіка ранніх творів А. Петрицького, а також ступінь впливу на творчість майстра тогочасних мистецьких течій, які формували своєрідну образотворчу магістраль, виявлені причини та першовитоки звернення художника до народних фольклорних сюжетів, а також особливості їхньої образотворчої інтерпретації.

Ключові слова: монументальний живопис, декоративні панно, локальні кольори, неопримітивізм, народна картинка, розкута композиція, гротеск, декоративність, традиція модерну, станкові форми, монументальні форми.

Надійшла 20.06.2017

Список використаних джерел:

  1. Центральний державний архів­музей літератури і мистецтва УРСР. — Ф. 358.— Оп. 1. — № 3. — Арк. 200 (Врона І. Зачинателі).
  2. Білокінь С. Михайло Бойчук і проблеми монументалізму / С. Білокінь // Пам’ятки України. — 1988. — № 2. — С. 10—13.
  3. Врона И. Художественная жизнь Советской Укра­и­ны / И. Врона // Советское искусство. — 1926. — № 10. — С. 43—51.
  4. Врона І. Сучасні течії в українському малярстві / І. Врона // Критика. — 1928. — № 2. — С. 88—99.
  5. Врона І. Петрицький А.Г. Альбом. Живопис. Графіка. Театр / І. Врона. — Київ : Мистецтво, 1968. — 190 с.
  6. Врона И. Стенные росписи на Украине 1919—1920 гг. / И. Врона // Искусство. — 1969. — № 10. — С. 35—39.
  7. Владич Л. Росписи Василия Ермилова / Л. Владич // Творчество. — 1973. — № 3. — С. 17—19.
  8. Габелко В. Режисери і актори фарб / В. Габелко // Віт­чизна. — 1974. — № 4. — С. 224.
  9. Горбачёв Д. Анатолий Галактионович Петрицкий / Д. Гор­бачёв. — Москва : Советский художник, 1970. — 152 с.
  10. Горбачов Д. Анатоль Петрицький: Нарис творчості / Д. Горбачов. — Київ : Мистецтво, 1971. — 48 с.
  11. Довженко Г. Монументальне малярство на Україні / Г. Довженко // Металеві дні. — 1931. — № 3—4. — С. 77—85.
  12. Лобановский Б. Монументальное искусство в системе национальных и интернациональных ценностей / Б. Ло­бановский // Советское искусствознание’73. — Москва, 1974. — С. 117—132.
  13. Лозинський Т. Петрицький Анатолій. Театральні строї та декорації / Т. Лозинський, Т. Руденко. — Київ : Майстер книг, 2012. — 342 с.
  14. Марголин С. Micaelo. Намёки лирического театра / С. Марголин // Театральная жизнь. — 1918. — № 18. — С. 15—16.
  15. Марголін С. Анатоль Петрицький / С. Марголін // Червоний шлях. — 1928. — № 9—10. — С. 220.
  16. Нариси з історії образотворчого мистецтва України ХХ століття / редкол. В. Сидоренко (голова) та ін. — Київ : Інтертехнологія, 2006. — Кн. 1. — 544 с.
  17. Петрицький А. Фактичні поправки до статті Врони / А. Петрицький // Нова генерація. — 1929. — № 6. — С. 54—56.
  18. Петрицька Л.М. Анатолій Петрицький. Спогади про художника: Збірник / Л.М. Петрицька, Д.О. Гор­ба­чов. — Київ : Мистецтво, 1981. — 112 с.
  19. Попова Л.І. Український радянський монументальний живопис / Л.І. Попова. — Київ : Знання, 1973. — 46 с.
  20. Радянське мистецтво 1917—1941 років / гол. ред. М. Ба­жан. — Т. 5. — Київ : Мистецтво, 1967. — 477 с.
  21. Ріпко О. У пошуках страченого минулого: Ретроспектива мистецької культури Львова ХХ століття / О. Ріпко. — Львів : Каменяр, 1995. — 286 с.
  22. Соколюк Л. Михайло Бойчук та його школа / Л. Соколюк. — Харків : Савчук, 2014. — 385 с.
  23. Толстой В.П. Советская монументальная живопись / В.П. Толстой. — Москва : Искусство, 1958. — 304 с.
  24. Толстой В.П. У истоков советского монументального искусства 1917—1923 / В.П. Толстой. — Москва : Изобразительное искусство, 1983. — 240 с.
  25. Хмурий В. Анатоль Петрицький / В. Хмурий // Жит­тя і революція. — 1928. — № 7. — С. 141—160.
  26. Холостенко Є. Перший досвід: З приводу розпису та скульптурного оформлення Всеукраїнського селянського санаторію / Є. Холостенко // Критика. — 1929. — № 1. — С. 74—87.
  27. Холостенко Є. Монументальне малярство Радянської України / Є. Холостенко. — Харків : Мистецтво, 1932. — 385 с.
  28. Холостенко Є. Радянське мистецтво України по порозі сімнадцятого року / Є. Холостенко // За марксо­ленінську критику. — 1933. — № 11—12. — С. 48—63.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »