« 2019. № 2 (146)

Народознавчі зошити. 2019. № 2 (146). С. 492—494

УДК 39:94](=161.2:71)”20″
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.02.492

УКРАЇНСТВО СУЧАСНОЇ КАНАДИ: ДО ПИТАННЯ ТИПОЛОГІЇ ІСТОРИЧНОЇ ТА КУЛЬТУРНОЇ ПАМ’ЯТІ

ЯЦІВ Роман

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1509-5367

кандидат мистецтвознавства, професор,

проректор з наукової роботи,

Львівська національна академія мистецтв,

вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: jaciv@ukr.net

Анотація. Проблема, яка розглядається, є дотичною до статті Патриції Тжешчинської «Українці з Польщі в Канаді: між українською і польською діаспорою». Відзначаючи актуальність проведеної авторкою студії, можна звернути увагу на деяку звуженість наукового дискурсу в питаннях історичної і культурної пам’яті. Використана дослідницею методологія соціокультурної антропології (інтерв’ювання та «включеного спостереження») дає змогу отримати фрагментарний (а не цілісний) репрезентативний зріз самоідентифікації канадських українців, які в різних еміграційних хвилях полишили Польщу і сьогодні проживають в українських спільнотах Канади. Відповідно до цього й набір прикладів, а вже згодом й аналітика з висновками, не можуть охопити широкого джерельного тла, а в ньому різних чинників, які тією чи іншою мірою впливали на суспільну свідомість носіїв етнічної ідентичності.

Наші спостереження покликані дещо доповнити прогалини, яких не вдалося уникнути Патриції Тжешчинській в спробі відстежити «силові поля» пам’яті, яка зберігається в родинах українців, що переїхали до Канади з Польщі. Нагода побувати у Торонто навесні 2017 р. з приводу відкриття авторської виставки малярства сприяла можливості спілкуватися з окремими родинами, історія яких теж є дотичною до цієї групи еміграції. Відповідно, в цих родинних середовищах історична та культурна пам’ять має дещо відмінні ціннісно-смислові конфігурації, що дозволяє їм більш виразно артикулювати свої генетичні етнонаціональні корені.

Ключові слова: Канада, українська діаспора, українці з Польщі, історична і культурна пам’ять, етнічна і національна самоідентифікація, культурна свідомість, культурні інституції.

Надійшла 19.03.2019

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »