« 2019. № 3 (147)

Народознавчі зошити. 2019. № 3 (147). С. 563—579

УДК 738:39:7.046.1 (4)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.03.563

ГОНЧАРСТВО У ФОЛЬКЛОРНІЙ СПАДЩИНІ ІВАНА ФРАНКА

РАХНО Костянтин

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0973-3919

доктор історичних наук, провідний науковий співробітник,

Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, вул. Партизанська, 102, 38164 Опішне,

Зіньківський район, Полтавська область, Україна

Контакти: е-mail: krakhno@ukr.net

Анотація. Іван Франко (1856—1916), видатний письменник, класик української літератури і не менш видатний науковець, зробив непересічний внесок у різноманітні галузі української культури, в тому числі у фольклористику й етнографію. У його науковій спадщині, вивчення якої на сьогодні є актуальним, присутня низка публікацій, в яких отримало відображення гончарство, що є одним із найдавніших ремесел українців. Як і інші давні ремесла, воно було освяченим міфологією, оточеним обрядами та звичаями і щедро відобразилося в українському фольклорі, дослідити який є метою автора. Об’єктом дослідження є фольклорні записи Івана Франка, що складаються з казок, міфологічних легенд, коломийок та інших пісень, приказок і прислів’їв, описів вірувань і повір’їв, народної медицини та знахарства, весільних і календарних обрядів, а предметом — наявні в них уявлення про різні аспекти гончарювання, роль і функції глини та гончарних виробів у традиційному побуті українців Бойківщини, Гуцульщини, Покуття другої половини ХІХ — початку ХХ століття. Методологічною основою дослідження є історико-географічний метод у поєднанні з принципами й методами історіографічних досліджень.

Основою роботи є записані Іваном Франком етіологічні легенди, що розкривають міфологічне значення гончарної сировини — глини: казки, прислів’я та приказки, що показують ставлення народу до професій глинокопа, гончаря, горшковоза, дротаря. Результатами дослідження є те, що вони висвітлюють процес гончарювання від видобування глини й виготовлення гончарних виробів до їхнього продажу, а також розповідають про різновиди цих виробів — такі, як горщик, дзбанок, глек, макітру, миску, глиняне намисто, та їхнє використання. Різні семіотичні й символічні аспекти гончарних виробів розкривалися у родинній і календарній звичаєвості й обрядовості, а також у лікувальній магічній практиці знахарів. Перегляд публікацій Івана Франка показує важливість вивчення його фольклористично-етнологічної спадщини під новими кутами зору.

Ключові слова: гончарство, фольклор, казки, легенди, весільні обряди, народна медицина, приказки, прислів’я, пісні, Іван Франко.

Надійшла 12.04.2019

Список використаних джерел

  1. Вінценз С. На високій полонині (Правда старовіку). Львів: Червона калина, 1997. 451 c.
  2. Гнатюк В. Гаївки. Материяли до українсько-руської етнольоґії. Львів: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1909. Том ХІІ. С. 1—100.
  3. ГнатюкВ. Етноґрафічні материяли з Угорської Руси. ТомІ. Лєґенди і новелі. Етноґрафічний збірник. Львів: друкарня Наукового товариства імени Шевченка, 1897. Т. ІІІ. ХХ, 236 с.
  4. Гнатюк В. Етноґрафічні материяли з Угорської Руси. Том ІV. Казки, лєґенди, новелі, історичні спомини з Банату. Етноґрафічний збірник. Львів: друкарня Наукового товариства імени Шевченка, 1909. Т. XXV. ХХI. 248с.
  5. Гнатюк В. Коломийки. Том І. Етноґрафічний збірник. Львів: друкарня Наукового Товариства імени Шев­ченка, 1905. Т. XVIІ. XLIII. 259 с.
  6. Гнатюк В. Коломийки. Том ІI. Етноґрафічний збір­ник. Львів: друкарня Наукового Товариства імени Шев­ченка, 1906. Т. XVIІI. 315 с.
  7. Гнатюк В. Коломийки. Том ІIІ. Етноґрафічний збір­ник. Львів: друкарня Наукового Товариства імени Шевченка, 1907. Т. XIХ. IV. 251 с.
  8. ГнатюкВ. Людські фіґурки з воску. Записки Науко­вого товариства імені Шевченка. Львів: друкарня Наукового товариства імені Шевченка, 1919. ТомСХХVІІІ. С. 212—216.
  9. Драгоманов М. Фольклористичні студії: у 4 т. Донецьк: Норд-Прес, 2008. Т. 4. 588 с.
  10. ЗіновіївК. Вірші. Приповісті посполиті. Київ: Нау­кова думка, 1971. 392с.
  11. Колесса І. Галицько-руські народні піснї з мельодиями, зібрав у селі Ходовичах др. Іван Колесса. Етноґрафічний збірник. Львів: друкарня Наукового товариства імени Шевченка, 1901. Т.ХІ. ХХХІ, 305с.
  12. Колесса Ф. Історія української етнографії. Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, 2005. 368 с.
  13. Коломийки в записах Івана Франка. Упорядкування текстів, передмова та примітки О.І.Дея. Київ: Музична Україна, 1970. 136с.
  14. Народні пісні в записах Івана Франка. Упорядкування, вступна стаття і примітки О.І. Дея. Київ: Музична Україна, 1981. 336с.
  15. Пісні рідного села: Українські народні пісні. Фольклорні записи та упорядкування А.А. Путя. Передмова та рецензування М.М. Гордійчука. Київ: Музична Україна, 1987. 152 с.
  16. Рыбский Ф. Свадебные обряды и песни в с. Маков Каме­нецкого уезда Подольской губернии. Живая ста­рина. Санкт-Петербург, 1895. Выпуск II. С. 222—234.
  17. Франко И. Старинна романьско-германьска новеля в устах руского народа. Зоря. Львів, 1883. № 2. С. 27—30.
  18. Франко І. Із уст народа. Житє i слово: Вістник літератури, історіі і фольклору. Львів: друкарня Інстітута Ставропігійського під зарядом І. Пухира, 1894. Том II. С. 179—198.
  19. Франко І. Галицько-руські народні приповідки. Вип. І (А — Відати). Етноґрафічний збірник. Львів: друкарня Наукового Товариства імени Шевченка, 1901. Т. X. 200, VIII с.
  20. Франко І. Галицько-руські народні приповідки. Випуск 2 (Відати — Діти). Етноґрафічний збірник. Львів: друкарня Наукового Товариства імени Шевченка, 1901—1905. Т. XVI. XXV. 600 с.
  21. Франко І. Галицько-руські народні приповідки. Том ІІ. Випуск І (Діти — Кпити). Етноґрафічний збірник. Львів: друкарня Наукового Товариства імени Шевченка, 1907. Т. XХІІI. 300 с.
  22. Франко І. Галицько-руські народні приповідки. Том ІІ. Випуск II (Кравець — Пять). Етноґрафічний збірник. Львів: друкарня Наукового Товариства імени Шевченка, 1908. Т. XХIV. Х. 612 с.
  23. Франко І. Галицько-руські народні приповідки. Том ІІІ. Випуск І (Рабунок — Час). Етноґрафічний збірник. Львів: друкарня Наукового Товариства імени Шевченка, 1909. Т. XVIІ. 300 с.
  24. Франко І. Галицько-руські народні приповідки. Том третій (Рабунок — Ячмінь). Етноґрафічний збірник. Львів: друкарня Наукового Товариства імени Шевченка, 1910. Т.XXVIII. IX. 541с.
  25. Франко І. Гуцульські примівки. Етноґрафічний збір­ник. Львів: друкарня Наукового Товариства імени Шев­ченка, 1898. Т. V. С. 41—72.
  26. Франко І. Додаткові томи до Зібрання творів у п’ятдесяти томах. Київ: Наукова думка, 2008. Т. 53. 832 с.
  27. Франко І. Людові вірування на Підгір’ю, зібрав Др. Іван Франко. Етноґрафічний збірник. Львів: друкарня Наукового Товариства імени Шевченка, 1898. Т. V. С. 160—218.
  28. Франко І. Пять лєґенд. Етноґрафічний збірник. Львів: друкарня Наукового Товариства імени Шевченка, 1898. Т. V. С. 111—116.
  29. Шухевич В. Гуцульщина. Пята часть. Львів: Загальна друкарня, 1908. 300 с.
  30. Bolte J., Polivka G. Anmerkungen zu den Kinder- u. Hausmдrchen der Brьder Grimm. Leipzig: Dieterich’sche Verlagsbuchhandlung Theodor Weicher, 1913. Erster Band (№. 1—60). VIII. 556 s.
  31. Philippson E. Der Mдrchentypus von Kцnig Drosselbart. Greifswald: Suomalainen Tiedeakatemia Academia Scientiarum Fennica, 1923. 101 s.
  32. Franko I. Obrzкdy i pieњni weselne ludu ruskiego we wsi Lolinie pow. stryjskiego, zebraіa Olga Roszkiewicz, opraco­waі Iwan Franko. Zbiуr wiadomoњci do antropologii krajo­wej. Krakуw, 1886. Tom X. S. 1—54.
  33. Franko I. Szcz№tki pierwotnego њwiatopogl№du w ruskich i polskich zagadkach ludowych. Przegl№d tygodniowy їycia spoіecznego, literatury i sztuk piкknych. Warszawa, 1884. Dodatek miesiкczny. № 6. Sierpieс. S. 103—119.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »