« 2019. № 3 (147)

Народознавчі зошити. 2019. № 3 (147). С. 684—697

УДК 398.1(=161.3):316.6:291.33:133.4:811.161.3
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.03.684

УЯВЛЕННЯ ПРО СУБСТАНЦІЇ У БІЛОРУСІВ ТА ЇХ КООРДИНУВАЛЬНА РОЛЬ В ТРАДИЦІЙНОМУ ЧАРІВНИЦТВІ І ЗНАХАРСТВІ: КРОВ, ДУХ, ДУША, СИЛА, ЗНАННЯ, ПРИСТРІТ

КАНАПЛЯНІКАВ Дмитро

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4957-1619

здобувач наукового ступеня кандидата історичних наук,

Інститут народознавства

Національної академії наук України,

відділ етнології сучасності,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: е-mail: zvyczaj@gmail.com

ТОВСЦІК Тетяна

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7462-5060

Гомельскае краязнаўчае таварыства «Талака»

вул. Ляшчынская, 26, кв. 1, 246008, м. Гомель, Білорусь

Контакти: е-mail: tolscik@gmail.com

Анотація. Досліджуються традиційні уявлення про такі субстанції, як: «кров», «дух», «душа», «чари», «знання», «погляд», «сила». Багато білорусів старшого віку, які живуть в селах, вірять, що ці субстанції мають надприродні властивості і можуть міститися в людях, тваринах, надприродних істотах, речах. Люди та інші істоти можуть передавати ці субстанції, внаслідок чого стан організму людини змінюється надприродним чином: він може стати здоровим або хворим, придбати надприродні властивості. Люди, які придбали надприродні властивості, отримують таку соціальну роль експерта: чарівника, відьми, знахаря, який має сакральні знання і виконує ритуали, спрямовані на зміну станів організмів. Таким чином, утворюється багаторівнева соціальна система, в якій відбуваються інформаційні обміни даними щодо стану організмів і процедур, зміни їх станів через ритуальні дії. Координація в аспекті самоорганізації цієї системи має динамічний характер, викликаний вірою в субстанції — поява експертів і дії експертів.

Ключові слова: субстанція, вірування, чари, чарівник, душа, дух, кров, сила, сакральні знання, пристріт, язичництво.

Надійшла 8.04.2019

Список використаних джерел

  1. Балагутрак М. Етнопсихологічні погляди Михайла Драгоманова та Івана Франка і нова доба європейської гуманістики. Народознавчі зошити. 2018. Т. 1. № 139. С. 80—90.
  2. Балагутрак М. Ґенеза етнопсихології в Україні ХІХ століття: історико-етнологічний аспект. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007. 224 с.
  3. Потебня А.А. Полное собрание трудов: Мысль и язык. Москва: Лабиринт, 1999. 268c.
  4. Durkheim Й. De la division du travail social: thиse prйsentйe а la Facultй des lettres de Paris. Paris: F. Alcan, 1893. 480 s.
  5. Durkheim E., Mauss M. De quelques formes de classification: contribution а l’йtudedes reprйsentations collectives. L’Annйe sociologique. Presses Universitaires de France, 1903. Т. 6. S. 1—72.
  6. Moscovici S. Social Representations: Essays in Social Psychology. New York: NYU Press, 2001. 313 p.
  7. D’Andrade R.G. The development of cognitive anthropology. Cambridge: Cambridge University Press, 1995. 272 p.
  8. Bernard H.R. Research methods in anthropology: qualitative and quantitative approaches. Lanham, [et al.]: AltaMira Press, 2006. 819 p.
  9. Burke P. What is cultural history? Cambridge, U.K.; Malden, MA: Polity Press, 2004. 152 p.
  10. The Cambridge handbook of social representations. Sammut G. et al. Cambridge: Cambridge University Press, 2015. 481 p.
  11. Sammut G. Attitudes, social representations and points of view. The Cambridge Handbook of Social Representations. Cambridge UK: Cambridge University Press, 2015. P. 96—112.
  12. Hippocrates, Jacques J. De natura hominis. Berlin: Akademie Verlag, 2002. 342 s.
  13. ἹррпксЬфзт. РесЯ цхуюн. Hippocratis Indices librorum. Leipzig: Teubner, 1927. S. 91—101.
  14. Schneider D.M. American kinship: a cultural account. Chicago: University of Chicago Press, 1980. 137 s.
  15. Carsten J. After Kinship. Cambridge, New York, Melbourne, Madrid, Cape Town, Singapore, Sгo Paulo: Cambridge University Press, 2004. 230 p.
  16. Wiener N. Cybernetics or the control and communication in the animal and the machine. Cambridge: M.I.T. Press, 1965. 212 p.
  17. MesarovićM.D. Theory of Hierarchical, Multilevel, Systems. Human & Rousseau, 1970. 294 s.
  18. Tzafestas S.G. Energy, Information, Feedback, Adaptation, and Self-organization. Cham: Springer International Publishing, 2018. 683 s.
  19. Doіęga-Chodakowski Z. O Slawiańszczyźnie przed chrześ­cijaństwem: oraz inne pisma i listy. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1967. 453 s.
  20. БолтаровичЗ.Є. Народна медицина українців. Київ: Наукова думка, 1990. 231c.
  21. Валодзіна Т.В. Народная медыцына рытуальна-ма­гічная практыка. Под ред. Ліс А.С. Мінск: Беларуская навука, 2007. 774 c.
  22. Валодзіна Т.В. Цела чалавека: слова, міф, рытуал. Мінск: Тэхналогія, 2009. 431 c.
  23. Тоўсцік Т.Ц. Канцэпцыя душы ў нізавой хрысціянскай культуры беларусаў. Хрысціянства ў гістарычным лёсе беларускага народа: зборнік навуковых арты­ку­лаў. Гродна: Гродзенскі дзяржаўны універсітэт ім. Янкі Купалы, 2008. С. 265—268.
  24. Touscik T. Ciaіo i dusza w biaіoruskiej tradycji ludowej. 2007. URL: http://traditionalworldview.blogspot.com/ 2013/04/touscik-tacjana-ciao-i-dusza-w.html. (дата звер­нення: 22.03.2019).
  25. Ганчар У. Шпіталь як месца дзейнасці знахароў у беларусаў Падняпроўя і Усходняга Палесся. Романовские чтения-4: сборник трудов Международной науч. конференции. Могилев: МГУ им. А.А. Кулешова, 2007. С. 107—108.
  26. Ганчар У.А. Тыпы «знаючых» у Беларускім Палессі і іх змены ў ХХ — пачатку ХХІ ст. Веснік Палескага дзяржаўнага універістэта. Серыя грамадскіх гума­нітарных навук. 2011. № 1. C. 20—26.
  27. Лобач У.А. Вобраз чараўніка ў традыцыйнай карціне свету беларусаў Падзвіння ХХ — пач. ХХІ ст. (па матэрыялах этнаграфічных экпедыцый). Беларускае Падзвінне: вопыт, методыка і вынікі палявых і між­дыс­цыплінарных даследаванняў: зборнік наву­ковых артыкулаў II міжнароднай навуковай канфе­рэнцыі (Полацк, 17—18 красавіка 2014 г.): да 20-годдзя археалагічных і этнаграфічных экспедыцый ПДУ. Наваполацк: ПДУ, 2014. C. 213—219.
  28. Лобач УА., Філіпенка У.С. Полацкі этнаграфічны зборнік. 2006. Вып. 1. Ч. 1: Народная медыцына беларусаў Падзвіння. Наваполацк: ПДУ, 2006. 148 c.
  29. Лобач У.А., Філіпенка У.С. Полацкі этнаграфічны збор­нік. 2006. Вып. 1. Ч. 2: Народная медыцына беларусаў Падзвіння. Полацк: ПДУ, 2006. 331 c.
  30. Виноградова Л.Н., Левкиевская Е.Е. Народная демонология Полесья: Публикации текстов в записях 80—90-х годов XX века. Т. 2: Демонологизация умерших людей. Москва: Языки славянских культур, 2012. 800 c.
  31. Виноградова Л.Н., Левкиевская Е.Е. Народная демонология Полесья: Публикации текстов в записях 80—90-х годов XX века. Т. I: Люди со сверхъес­тественными свойствами. Москва: Языки славянских культур, 2010. 648 c.
  32. Агапкина Т.А., Левкиевская Е.Е., Топорков А.Л. Полесские заговоры (в записях 1970—1990 гг.). Москва: Индрик, 2003. 751 c.
  33. Колодюк І.В. Народна медицина в традиційній культурі українців центрального Полісся (остання чверть ХХ — початок ХХІ ст.). Київ: Київський університет, 2006. 152 c.
  34. Ігнатенко І.В. Народна медицина і магія українців: вірування, міфологія, світогляд, таємниці знахарства, замовляння. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. 319 c.
  35. Глушко М. Народна медицина волинян (із записів у c. Дубрівці Баранівського району Житомирської обл.). Вісник Львівського університету. Серія історична. 2015. № 51. C. 549—580.
  36. Kanaplianikau D. Etnagraficzny_Archiu_Kanaplia­ni­kau_Zmitro. URL: https://drive.google.com/drive/folders/1n8qPHeRbiryCNuaO–n0IO579lSNDC-r?usp=sharing (дата звернення: 18.03.2019).
  37. Архіў Гомельскай гарадской краязнаўчай арганізацыі «Талака». — Сшытак № 1/1995 «Петры­каў­скі—1995».
  38. Бандарчык В.К. Замовы. Мінск: Навука і тэхніка, 1992. 597 c.
  39. Гунчик І. Західнополіські замовляння та народні молитви від крові. Міфологія і Фольклор. Львівський національний університет імені Івана Франка, 2008. Т. 1—2. № 16. C. 137—150.
  40. Традыцыйная мастацкая культура беларусаў. Т. 6. Кн. 2. Гомельскае Палессе і Падняпроўе. Боганева А.М. et. al. Мінск: Вышэйшая школа, 2013. 1231 c.
  41. Лобач У.А. Полацкі этнаграфічны зборнік. Вып. 2. Ч. 2: Народная проза беларусаў Падзвіння. Наваполацк: ПДУ, 2011. 366c.
  42. Many Americans Mix Multiple Faiths. Eastern. New Age Beliefs Widespread. Lugo L. et al. The Pew Research Center. 2009. URL: https://www.pewresearch.org/wp-content/uploads/sites/7/2009/12/multiplefaiths.pdf (дата звернення: 28.06.2018).

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »