« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1447—1463

УДК 7.046.3

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1447

КІЛЬКА ЗАУВАГ ДО ТВОРЧОГО ПОРТРЕТА МАЛЯРА ФЕДОРА, ЯСКРАВОГО ПРЕДСТАВНИКА ЛЬВІВСЬКОГО ІКОНОПИСНОГО ОСЕРЕДКУ КІНЦЯ XVІ — ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ XVІІ СТОЛІТТЯ

ЖИШКОВИЧ Володимир

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2699-4907

кандидат мистецтвознавства,

старший науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ мистецтвознавства,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: е-mail: zhyshko@i.ua

Анотація. Розглядається творчий доробок львівського маляра Федора, більш відомого як Федір Сенькович. Постать провідного львівського іконописця Федора Сеньковича привертала увагу кількох поколінь дослідників, проте і досі остаточної думки стосовно беззаперечного авторства створених ним творів немає, і надалі залишається ряд нез’ясованих питань, цим і зумовлена актуальність запропонованого дослідження.

Метою статті є виокремити притаманні творчій манері митця риси, художньо-пластичні особливості, виявити поетапність появи створених ним і його майстернею творів.

Об’єктом дослідження є іконописна спадщина Федора Сеньковича; предметом — особливості еволюції його творчої манери як один із важливих чинників атрибуції іконописних творів львівського художнього осередку кінця XVІ — першої третини XVІІ століття. Методологічну основу дослідження становлять порівняльно-типологічний та історико-культурологічний методи.

У статті на підставі аналізу історіографічних джерел і збережених іконописних творів методом порівняльного аналізу художньо-стильових особливостей творчої манери доводиться, що ряд творів, які донедавна пов’язувались з іншими митцями, найімовірніше створені саме Федором Сеньковичем або ж під його керівництвом.

Ключові слова: Львів, церква, іконостас, іконопис, іконографія, стиль, художні особливості, Федір Сенькович.

Надійшла 7.11.2019

Список використаних джерел

  1. Александрович В.С., Ричков П.А. Собор Святого Юра у Львові. Київ: Техніка, 2008. 232 с.: іл.
  2. Голубець М. Українське малярство ХVI—ХVII ст. під покровом Ставропiгiї. Голубець М. Причинки до історії галицько-українського мистецтва. Львiв: Друкарня Ставропігійського інституту, 1920. Т. 1. 87 с.
  3. Вуйцик В. Доля ікони «Похвала Богоматері» з Рі­пнева. Родовід. Київ, 1994. Ч. 8. С. 26—29.
  4. Вуйцик В. Новознайдений твір Федора Сеньковича. Образотворче мистецтво. Київ, 1972. № 2. С. 28—29.
  5. Ґруневеґ М. Опис Львова. Авт. передм. Я. Ісаєвич. Жовтень. 1980. № 10. С. 109—114.
  6. Александрович В.С. Хронологія іконостаса Успенської церкви у Львові. Українське бароко та європейський контекст. Київ: Наукова думка, 1991. С. 141—148.
  7. Александрович В. Федір Сенькович. Життєвий і творчий шлях львівського маляра першої третини XVII ст. Львів: місто — суспільство — культура: Збірник наукових праць. Вісник Львівського університету. Серія історична. Спецвипуск. Львів, 1999. Т. 3. С. 44—116.
  8. Бокало І., Диба Ю. Реконструкція іконостаса Успенської церкви у Львові. Пам’ятки України: історія та культура. 2013. № 8 (192). С. 22—29.
  9. Александрович В. Моління-Деісус (іконостас) Успенської церкви у Львові. Зубрицький Д. Хроніка Ставропігійського братства. Львів: Апріорі, 2011. С. 355—388.
  10. Свєнціцька В.І., Сидор О.Ф. Спадщина віків: Українське малярство XIV—XVIII століть у музейних колекціях Львова. Львів: Каменяр, 1990. 72 с.: іл.
  11. Пелех М. Елементи візантійського та європейського стилю львівського малярства першої половини XVII століття. Пам’ятки України: історія та культура. 2013. № 8 (192). С. 46—53.
  12. Овсійчук В.А. Українське мистецтво другої половини XVI — першої половини XVIІ ст. Гуманістичні та визвольні ідеї. Київ: Наукова думка, 1985. 184 с.: іл.
  13. Сидор О. Патріярх Йосиф Сліпий і мистецтво. Київ; Рим: Релігійне Товариство Українців Католиків «Св. Софія», 2012. 455 с.: іл.
  14. Шамардина Н.В. Федор Сенькович — художник переходной эпохи. Калининград: ФГОУ ВПО «КГТУ», 2008. 280 с.
  15. Овсійчук В. Українське малярство X—XVIII століть: проблеми кольору. Львів: Інститут народознавства НАН України, 1996. 479 с.: іл.
  16. Юбилейное издание в память 300-летия основания Львовского Ставропигийского братства. Львов: Издательство Ставропигийского института, 1886. Т. 1.
  17. Ісаєвич Я. «Альтана посеред раю»: Львів у 1582—1602 рр. Львів. Історичні нариси. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крипякевича, 1996. С. 29—44.
  18. Архив Юго-западной России, издаваемый временной комиссией для разбора древних актов… Кіевъ: Типографія Императорскаго Университета св. Владиміра, 1904. Ч. 1. Т. 11. (Акты, относящиеся к истории Львовского Ставропигиального братства). 158, 772 с.
  19. Запаско Я.П., Мацюк О.Я. Львівські стародруки: книгознавчий нарис. Львів: Каменяр, 1983. 175 с.: іл.
  20. Гелитович М. Небесне воїнство зібралося у Львові. Пам’ятки України: історія та культура. 2016. № 7 (227). С. 8—17.
  21. Степовик Д.В. Українська графіка XVI—XVIII ст.: Еволюція образної системи. Київ: Наукова думка, 1982. 333 с.: іл.
  22. Александрович В. Іконостас П’ятницької церкви у Львові. Львів. Історичні нариси. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крипякевича, 1996. С. 103—144.
  23. Ярема В. Автор ікон Св.-П’ятницького іконостасу. Православний вісник. 1970. № 11. С. 348—349.
  24. Свєнціцька В. Іван Руткович і становлення реалізму в українському малярстві XVII ст. Київ: Наукова думка, 1966. 153 с.: іл.
  25. Степовик Д. Історія української ікони X—XX століть. Київ: Либідь, 2008. 440 с.: іл.
  26. Міляєва Л. за участю Гелитович М. Українська ікона ХІ—ХVІІІ століть. Київ: Духовна спадщина України, 2007. 527 c.: іл.
  27. Пелех М. Іконографія предел: рідкісна іконописна символіка сюжетів з церкви Успення пресвятої Богородиці XVII ст. у Мор’янцях на Яворівщині. Апологет. Християнська сакральна традиція: віра, духовність, мистецтво. Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції (м. Львів, 24—25 листопада 2010 р.). Львів, 2010. С. 162—168.
  28. Пелех М. Стилістичні особливості іконостасу першої третини XVII — поч. XVIIІ ст. з церкви св. Миколая Чудотворця з с. Якторів на Львівщині. Апологет. Християнська сакральна традиція: віра, духовність, мистецтво. Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції (м. Львів, 24—25 листопада 2010 р.). Львів, 2010. С. 169—178.
  29. Пелех М. Стилістичні ознаки двох іконостасних ікон XVII ст. «Спас з чотирма ангелами» львівського та волинського осередків малярства. Вісник Львівської національної академії мистецтв. Вип. 21. Львів, 2010. С. 266—274.
  30. Вуйцик В.С. Федір Сенькович в контексті стильової еволюції живопису східнослов’янських народів на переломі XVI—XVII ст. Прогресивна суспільно-полі­тична думка в боротьбі проти феодальної реакції та католицько-уніатської експансії на Україні. Те­зи республіканської науково-теоретичної конференції (м. Львів, 20—22 квітня 1988 р.). Львів, 1988. С. 141—143.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »