« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1525—1535

УДК: 7.035(450+477)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1525

ВПЛИВ МИСТЕЦТВА ІТАЛІЙСЬКОГО ПРОТОРЕНЕСАНСУ НА ТВОРЧІСТЬ МИХАЙЛА БОЙЧУКА ТА ЙОГО УЧНІВ

КУШНІРУК Наталія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8721-0865

аспірантка кафедри релігієзнавства і теології,

викладачка кафедри документознавства та інформаційної діяльності,

Національний університет «Острозька академія»,

вул. Семінарська, 2, 35800, м. Острог, Україна

Контакти: е-mail: nataliia.bendiuk@oa.edu.ua

Анотація. У статті йдеться про впливи італійського мистецтва ХІV — поч. ХV ст. на творчість Михайла Бойчука та його учнів, про що майже відсутні наукові дослідження. Цим, власне, і зумовлено актуальність статті. Мета статті полягає у виокремленні впливів мистецтва італійського Проторенесансу на формування естетичних підвалин творчої та педагогічної діяльності Михайла Бойчука.

Об’єктом дослідження є зв’язок творчості Михайла Бойчука та його учнів з мистецтвом Італії XIV — поч. ХV століття. Предметом же виступають конкретні прояви художніх прийомів майстрів італійського Проторенесансу в творах Михайла Бойчука та його учнів.

Методологічну основу статті складає історико-системний підхід, історико‑порівняльний та іконографічний метод, методи художнього та формально-стилістичного аналізу.

Часові і територіальні межі включають 1898—1937 роки, а саме навчання Михайла Бойчука у Відні, Кракові, Мюнхені, Парижі, подорожі Італією та, власне, роботи у Львові та Києві.

Відповідно до дослідження поставлені основні завдання: проаналізувати можливості знайомства і вивчення Михайлом Бойчуком робіт художників італійського Проторенесансу; прослідкувати використання Михайлом Бойчуком основних композиційних прийомів, ритмів, форми і кольору, живописних технік художників Італії періодів треченто і раннього кватроченто; дослідити використання Михайлом Бойчуком названих прийомів у своїй педагогічній діяльності, а також виокремити їх використання учнями у їхніх роботах.

Ключові слова: Проторенесанс, Михайло Бойчук, художник, монументальний живопис, бойчукісти, треченто, кватроченто.

Надійшла 24.10.2019

Список використаних джерел

  1. Кравченко Я. Слідами одного фото. (Українська група «Renovation Byzantine» в Парижі. Спроба персоніфікації портретів пензля Михайла Бойчука 1909—1910 рр.). Артанія. Київ: Софія-А, 2009. Кн. 17. № 4. С. 54—58.
  2. Кравченко Я. Створення майстерні «ікони і фрески» Української Академії Мистецтва в період української державності (1917—1919 рр.) на основі «паризького» та «львівського» експериментів «неовізантизму» Михайла Бойчука. Вісник ЛНАМ. Львів, 2016. Вип. 30. С. 126—153.
  3. Білокінь С. У Львові. Михайло Бойчук та його школа. URL: https://www.s-bilokin.name/Culture/Boj­chuk/Lviv.html (Дата звернення: 5.09.2019).
  4. Білокінь С. У Парижі. Михайло Бойчук та його школа. URL: https://www.s-bilokin.name/Culture/Bojchuk/Paris.html (Дата звернення 5.09.2019).
  5. Горбачов Д. Листи-спогади Ганни Печарковської про Бойчука і бойчукістів. Київська старовина. Київ, 1999. № 6. С. 133—150.
  6. Соколюк Л. Михайло Бойчук та його школа. Харків: Видавець Савчук О., 2014. 386 с.
  7. Сліпко-Москальцев О. Михайло Бойчук. Харків: Рух, 1930. 82 с.
  8. Мудрак М. Нова Генерація і мистецький модернізм в Україні: монографія. Київ: Родовід, 2018. 352 с.
  9. Сусак В. Українські мистці Парижа 1900—1939. Київ: Родовід, 2010. 408 с.
  10. Ріпко О. У пошуках страченого минулого: Ретроспектива мистецької культури Львова ХХ століття. Львів: Каменяр, 1996. 287 с.
  11. Михайло Бойчук. Альбом-каталог збережених творів. Упор. Сусак В. Київ: Майстерня Книги, 2010. 124 с.
  12. Бенях Н. Львівський період в творчості Михайла Бойчука 1910—1914 рр.: дис. канд. мистецтвозн.: 17.00.05. Львів: ЛНАМ. 2018. 285 с.
  13. Ковальчук О. Історія живописного факультету НАОМА і його роль у вихованні мистецьких кадрів та формування національної живописної школи України 1917—1941 років: дис. канд. мистецтвозн.: 17.00.05. Київ: НАОМА. 2003. 210 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »