« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1542—1550

УДК 712.03-73.03

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1542

ЕЛЕМЕНТИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ІГРОВІЙ СКУЛЬПТУРІ ЯПОНІЇ

ГЛІБОВА Тетяна

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5759-3658

викладач кафедри дизайну та образотворчого мистецтва,

Харківський національний університет

міського господарства імені О.М. Бекетова,

вул. Маршала Бажанова, 17, 61002, м. Харків, Україна

Контакти: e-mail: gletan.my1@gmail.com

ОЛЕНІНА Олена

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4442-1192

доктор мистецтвознавства, професор,

завідуюча кафедри дизайну та образотворчого мистецтва,

Харківський національний університет

міського господарства імені О.М. Бекетова,

вул. Маршала Бажанова, 17, 61002, м. Харків, Україна

Контакти: e-mail: oleninaolena@gmail.com

Анотація. У статті проаналізовано японські ігрові скульптури, в яких елементи національної художньо-естетичної традиції використовувались для створення оригінального стильового та образного наповнення твору. З огляду на світове обговорення перспективи відродження дитячої ігрової скульптури актуальним є виявлення та узагальнення ознак, характеру і методів втілення японської національної художньо-естетичної традиції у такому суто західноєвропейському мистецькому винаході, як ігрова скульптура. Метою статті є аналіз елементів національної художньо-естетичної традиції в ігровій скульптурі Японії.

Методологія дослідження базується на використанні методу порівняльно-історичного аналізу, формально-сти­лістичного та образно-стилістичного методів, іконографічного та іконологічного аналізу, герменевтичного методу. У висновку автор зауважує про можливість створення неповторних художніх зразків світового рівня на основі синтезу традиційних національних образів та стилістики із сучасними формами мистецтва.

Ключові слова: ігрова скульптура, національна культура, японська художньо-естетична традиція, японський живопис, графічна стилістика, пластична стилістика.

Надійшла 29.11.2019

Список використаних джерел

  1. Burkhalter G. When playground got serious. Електронний ресурс. Gabriela Burkhalter. Tate Etc.. 2014. URL: https://www.tate.org.uk/tate-etc/issue-31-summer-2014/when-play-got-serious (дата звернення: 08.11.2019).
  2. КулановА.Е. Привлекательный японский консерватизм: генезис и трансформація. Тетради по консерватизму. 2015. № 5. С. 122—125.
  3. Мостовой С. Эволюция японского сада в контексте национальной истории: диссертация … кандидата Исторических наук: 07.00.03. Иркутский государ­ственный університет. 2016. 294 с.
  4. Бишарова С.Г. Синтоистские основы традиционной японской культуры: дис. на соискание учён. степени канд. филос. наук: спец. 24.00.01 «Теория и история культуры». Новосибирск, 2006. 275 с.
  5. Интервью с Исаму Ногучи, 1973. 7 ноября — 26 дек. Архив американского искусства; Смитсоновский институт. URL: https://99percentinvisible.org/episode/playground-mountain/ (дата звернення: 08.11.2019).
  6. Solomon SusanG. American Playgroundgrounds: Revitalizing Community Space. Lebanon, NH: The University Press of New England, 2005. 263 p.: ill.
  7. Соколов С.Н. Эстетические основы и художественные принципы живописи «хайга». Искусство Японии. Сборник статей. Под ред. И.Ф. Муриан. Москва: Главная редакция восточной литературы, 1965. С. 98—116.
  8. Octopus. Свободная энциклопедия «Википедия». URL: https://ja.wikipedia.org/wiki/%E3%82%BF%E3%82%B3#%E7%A5%9E%E8%A9%B1%E3%83%BB%E4%BC%9D%E6%89%BF Octopus (да­та звернення: 08.11.2019).
  9. Drouet L. France. An exhibition on Japanese playgroundgrounds. Domus. URL: https://www.domusweb.it/en/news/2018/05/23/france-an-exhibition-on-japanese-playgroundgrounds.html. (дата звернення : 08.11.2019).
  10. Maeda Environmental Art Co., Ltd. URL: http://www.e-maeda.co.jp/story/001.html. (дата звернення: 08.11.2019).

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »