« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1640—1644

УДК 75.036(477)(092)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1640

ЗБЕРЕЖЕНА ТВОРЧА СПАДЩИНА ОСИПА ВАСЬКІВА (1895—1972)

МЕЛЬНИК Іван

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5301-8253

кандидат мистецтвознавства,

начальник науково-дослідного сектора,

Львівська національна академія мистецтв,

вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: ndslnam@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена творчості художника і педагога, одного з найменш досліджених українських модерністів Осипа Васьківа (1895—1972). Ця студія є дотичною до актуальної нині проблеми вивчення творчого доробку малознаних митців першої половини ХХ ст., які працювали у периферійних з точки зору інтенсивності мистецького життя містах, проте своєю творчістю репрезентували панівні течії авангарду та модернізму. У запропонованій розвідці автор ставить перед собою мету розглянути основні факти з біографії О. Васьківа, а також здійснити спробу наукової реконструкції його багатогранної живописної та графічної спадщини.

Методологічною основою дослідження є методи системного, хронологічного, стилістичного аналізу поряд з принципом історизму у поєднанні з елементами структурно-функціонального аналізу. Одним з результатів дослідження стало виокремлення основних етапів становлення та еволюції індивідуальної манери художника, окреслення специфіки мистецького середовища, що мало вплив на формування його творчої особистості та низки стилістичних напрямів (у тому числі й авангардних), які надали імпульс подальшим пошукам власної художньої мови.

 Ключові слова: Осип Васьків, Делятин, модернізм, живопис, графіка, формальні пошуки, виставкова діяльність, вчителювання.

Надійшла 28.11.2019

Список використаних джерел

  1. Мисюк А. Український Ганді — Васьків О.М. Київ: Салютіс, 2015. 45 с.
  2. Прохасько Т. Шерлок для Робінзона, або Крузо для Голмса. Критика. Київ, 2013. Ч.5—6. С.30—31.
  3. Гори Гуцульщини. Під ред.А.Вєльоха. Краків: Центр. Осередок Гір. Туризму ПТТК, 2006. 223 с.
  4. Звід пам’яток Івано-Франківської області. Надвірнянський район. Книга2. Надвірнянський район. СмтДелятин. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2015. 110 с.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »