« 2020. № 1 (151)

Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 3—14

УДК [7:39:008]:351.854(477)]:061.1(=1:100)”19/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01.003

ЗБЕРЕЖЕННЯ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ: УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД

ГЕРУС Людмила

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5931-3816

кандидат мистецтвознавства,

старший науковий співробітник,

завідувач відділу народного мистецтва,

Інститут народознавства НАН України,

відділ народного мистецтва,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: ludmilagerus@gmail.com

Анотація. Глобалізація, соціальні перетворення та невпинний розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, які наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст. набрали особливої інтенсивності, стали джерелом колосальної загрози руйнування і зникнення традиційної культури та поглибили актуальність питання збереження і захисту культурних надбань народів світу. Європейський вибір України, її інтеграція у міжнародне співтовариство посилюють відповідальність держави за збереження самобутніх історичних реліквій різних часів і народів, які знаходяться на її території та є невід’ємною частиною світових культурних надбань. Метою статті є комплексний аналіз становлення, сучасного стану та перспектив охорони нематеріальної культурної спадщини в Україні. Методи дослідження: Основним у дослідженні є системний підхід, який полягає у розгляді діяльності ЮНЕСКО як складової інституційної системи Організації Об’єднаних Націй — ООН, її взаємозв’язків з іншими спеціалізованими установами сфери забезпечення охорони нематеріальної культурної спадщини, а також адаптації охорони нематеріальної культурної спадщини в Україні до нормативних принципів ЮНЕСКО, досягнуті результати та перспективні шляхи реалізації. Статистичний метод застосовано для оцінки наслідків вжитих в Україні заходів щодо охорони нематеріальної культурної спадщини.

Ключові слова: Україна, нематеріальна культурна спадщина, охорона, популяризація, ЮНЕСКО.

Надійшла 26.01.2020

Список використаних джерел

  1. Андрес Г.О. Охорона культурної спадщини України в контексті Європейської інтеграції. Проблеми і шляхи їх вирішення. Сугдейский сборник. 2008. Вып. ІІІ. С. 524—533.
  2. Босик З.О. Нематеріальна культурна спадщина України в контексті суспільного розвитку та культурної політики держави. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтва. 2015. № 2. С. 35—39.
  3. Донцов О. Картографування нематеріальної культурної спадщини України в інформаційному забезпеченні туризму. Проблеми безперервної географічної освіти і картографії. 2018. Вип. 28. С. 4—10.
  4. Кудерська Н.І., Кудерська І.О. Нематеріальна культурна спадщина України, її обєкти (прояви). Європейські перспективи. 2015. Вип. 7. С. 59—67.
  5. Мельничук О.І. Концепція нематеріальної культурної спадщини. Формування в міжнародному праві. Па­м’ятки України: історія та культура. 2003. № 3. С. 12—17.
  6. Поливач К.А. Культурна спадщина та її вплив на розвиток регіонів України. Київ: Інститут географії НАН України. 2012. 208 с.
  7. Терес Н. Міжнародна охорона нематеріальної культурної спадщини: світовий та український досвід. Етнічна історія народів Європи. 2011. Вип. 36. С. 58—63.
  8. Рекомендація про збереження традиційної культури і фольклору. URL: https://etnoua.info/novyny/reko­men­dacija-oon-pro-zberezhennja-folkloru/ (дата звернення: 21.01.2020).
  9. Report on the preliminary study on the advisability of re­gulating internationally, through a new standard-setting instrument, the protection of traditional culture and folklore. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000 122585 (дата звернення: 21.01.2020).
  10. UNESCO UNIVERSAL DECLARATION ON CULTURAL DIVERSITY. URL: http://www.unes­co.org/new/fileadmin/MULTIMEDIA/HQ/CLT/pdf/5_Cultural_Diversity_EN.pdf (дата звернення: 21.01.2020).
  11. Конвенція про охорону нематеріальної культурної спадщини. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 995_d69 (дата звернення: 21.01.2020).
  12. Конвенція про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/952_008 / (дата звернення: 21.01.2020).
  13. Convention for the Protection of the World Cultural and Natural Heritage. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/ 48223/pf0000218120 (дата звернення: 21.01.2020).
  14. Browse the Lists of Intangible Cultural Heritage and the Register of good safeguarding practices. URL: https://ich.unesco.org/en/lists#2019 (дата звернення: 21.01.2020).
  15. Мінкультури презентує законопроект «Про нематеріальну культурну спадщину». URL: https://www.kmu.gov.ua/ news/248077113 (дата звернення: 21.01.2020).
  16. Всеукраїнський відкритий конкурс програм збереження і розвитку елементів нематеріальної культурної спадщини «Жива традиція». URL: http://uccs.org.ua/featured/vseukrainskyj-vidkrytyj-konkurs-prohram-zberezhennia-i-rozvytku-elementiv-nematerialnoi-kulturnoi-spadshchyny-zhyva-tradytsiia/ (дата звернення: 21.01.2020).
  17. Річний звіт УЦКД щодо стану реалізації в Україні положень Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини. 2018. URL: http://uccs.org.ua/wp-content/uploads/2019/01/zvit-2018_-unesco.pdf (дата звернення: 21.01.2020).
  18. Віртуальний музей нематеріальної культурної спадщини України. URL: http://virtmuseum.uccs.org.ua/ua (да­та звернення: 21.01.2020).
  19. Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини. URL: https://www.docdroid.net/Ze1KwjQ/natsionalniy-perelik-elementiv-nksrishennya.doc#page=10 (дата звернення: 21.01.2020).
  20. Нематеріальна культурна спадщина України. Методична розробка. URL: http://uccs.org.ua/wp-content/uploads/bsk-pdf-manager/2018-08-17_2.pdf (дата звер­нення: 21.01.2020).
  21. Креативність, заснована на нематеріальній культурній спадщині, є двигуном розвитку, який відповідає викликам сучасності, — Євген Нищук. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/kreativnist-zasnovana-na-nema­terialnij-kulturnij-spadshchini-ye-dvigunom-rozvitku-yakij-vidpovidaye-viklikam-suchasnosti-yevgen-nishchuk (дата звернення: 21.01.2020).
  22. Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Стан, проблеми та перспективи охорони культурної спадщини в Україні». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2716-19 (дата звернення: 21.01.2020).
  23. Традиційна культура українців у дослідженнях відділу народного мистецтва Інституту народознавства НАН України (1992—2018 рр.): бібліографічний покажчик. Відп. ред. С.П. Павлюк; голов. ред. Л.М. Герус; ред.-упор. О.С. Федорчук; пер. Foreword Т.В. Куцир. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2019. 196 с.: іл. (укр. + Introduction).

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »