« 2020. № 1 (151)

Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 147—154

УДК 75.052(477.43/44)”20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01.147

ХАТНІЙ СТІНОПИС ПОДІЛЛЯ В СУЧАСНИХ МИСТЕЦЬКИХ ПРАКТИКАХ

СТУДЕНЕЦЬ Наталя

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-4314-6475

кандидат мистецтвознавства,

старший науковий співробітник,

Інститут мистецтвознавства,

фольклористики та етнології

ім. М. Рильського НАН України,

відділ образотворчого і декоративно-прикладного мистецтв,

вул. Грушевського, 4, 01001, м. Київ, Україна,

Контакти: e-mail: studenez@ukr.net

Анотація. Актуальність теми зумовлена необхідністю розглянути заходи з відновлення традиційних художніх практик у системі народної культури Поділля. Мета запропонованої розвідки — з’ясувати специфіку та проаналізувати художні особливості сучасного хатнього стінопису Поділля в його різноманітних виявах. Об’єктом дослідження обрано на­стінні розписи, створені в окремих осередках регіону, пред­метом — відображення в них традиційних рис і новітніх тенденцій. Основні методи дослідження — аксіологічний для розкриття ціннісних особливостей сучасних стінописів, мистецтвознавчий аналіз — для характеристики авторських манер у творах, та метод інтерв’ювання — для виявлення допоміжної інформації, пов’язаної з темою дослідження.

Розглянуто і проаналізовано особливості проведення Міжнародних симпозіумів «Мальована хата» (2012—2019 рр.), у яких взяли участь професійні та самодіяльні художники з України, Польщі, Молдови, а також мешканці сіл. Досліджено оригінальні авторські концепції, творчі пошуки митців щодо спрямування, пластичних рішень, стилістики сучасних стінописів.

Висновки: з’ясовано, що хатній розпис початку ХХІ ст. — багатогранне явище, що розвивається в загальному художньому контексті та закономірно відображає тенденції, притаманні сучасним візуальним мистецтвам.

Ключові слова: хатній стінопис, традиція, Поділля, сучасні художні практики, митці.

Надійшла 3.01.2020

Список використаних джерел

  1. Крижанівський М. Мальована хата: міжнародний мис­тецько-культурологічний проект 2012—2018. Вінниця: Консоль, 2018.
  2. Панчук Ф. Біла хата моя розмальована. Світлиця. 2012. № 4 (39). С. 60—63.
  3. Дмитренко Ж. «Мальована хата». Світлиця. 2014. № 3 (46). С. 41—43.
  4. Крижанівський М. Мальована хата в Буші. Світлиця. 2018. № 2 (61). С. 45—47.
  5. Букатинка — территория Любви и Свободы. Часть первая. URL: https://zalgalina.livejournal.com/110992.html.
  6. Букатинка. Живой музей в покинутых домах. URL: https://ukrainer.net/bukatinka/.
  7. Вінницька художниця перетворила занедбану хатку на арт-об’єкт. URL: http://vlasno.info/spetsproekti/1/persona/item/7293-iuliia-gushul.
  8. Маленьке село стало культурним туристичним простором. URL: https://day.kyiv.ua/uk/article/podorozhi/malenke-selo-stalo-kulturnym-turystychnym-prostorom.
  9. СтуденецьН. Український хатній настінний розпис у контексті сучасних креативних пошуків. Традиційна культура в умовах глобалізації: збереження автентичності та розвиток креативних індустрій. Матеріали науково-практичної конференції (22—23 червня 2018 року). Харків: Друкарня «Мадрид», 2018. С. 388—390.
  10. Студенець Н. Синергія традиції хатнього розпису в сучасних художніх практиках Східного Поділля. Традиційна культура в умовах глобалізації: синергія тра­диції та інновації. Матеріали науково-прак­тич­ної конференції (21—22 червня 2019 року). Хар­ків: Друкарня «Мадрид», 2019. С. 322—324.
  11. Лотман Ю. Статьи по семиотике и типологии куль­туры. Избранные статьи: в 3 т. Т. 1. Таллин: Александра, 1992.
  12. Найден О. Українська народна картина. Поетика. Семантика. Космологія. Київ: Стилос, 2018. 240с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »