« 2020. № 1 (151)

Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 190—199

УДК [738:39(=135.2)]:378(478)]:930.2

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01.190

ГОНЧАРСТВО ЯК ЕТНІЧНИЙ ФЕНОМЕН ТРАНСПОГРАНИЧНОГО НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА ТА ЯК ХУДОЖНЯ ДИСЦИПЛІНА У ПРАКТИКАХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ РЕСПУБЛІКИ МОЛДОВА

ФРУНЗЕ Олена

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5887-2141

педагог, здобувач, зав. Департаментом

«Декоративного мистецтва та скульптури»,

Академія музики, театру та образотворчого

мистецтва Республіки Молдова,

вул. А. Матеевич, 87, 2014, Кишинів,

Республіка Молдова,

Контакти: e-mail: frunzeelena81@gmail.com

 

БАБІНА Юліана

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8717-7092

докторант, Державний педагогічний

університет імені Іона Крянге,

вул. Корнулуй, 10, MD-2008,

художник-дизайнер АС Флоарє-Карпет,

вул. Гредіна ботаніке, 15, МD-2032,

Кишинів, Республіка Молдова,

Контакти: e-mail: iulianababin1987@yandex.ru

Анотація. Мета дослідження — з’ясувати, яку роль відіграє народне мистецтво у педагогічній практиці в Академії му­зики, театру та образотворчого мистецтва та інших закладах країни, наскільки помітні синкретичні відгуки традиційного орнаменту культури Кукутень-Трипілля в сучасному декоративному мистецтві Республіки Молдова, як на сучасному етапі розвитку гончарного мистецтва адаптувалися молдавські народні традиції у творчості відомих майстрів (як предмет досліджень авторів).

Методологічною основою дослідження є принципи історизму, комплексного, систематичного, порівняльного та ретроспективного аналізу, а також різні методи дослідження етнологічних та додаткових історичних наук.

Ключові слова: гончарство, народна кераміка, етнічний феномен, традиції, трипільська культура, Молдова.

Надійшла 5.01.2020

Список використаних джерел

  1. Фрунзе О.М., Бабіна Ю.І. Культура Кукутень-Трипілля і кераміка в Республіці Молдова: історіографічні аспекти, міжкультурні зв’язки. Глобализация современных научных исследований 2019. Авт. кол. И.Я. Львович, А.П. Преображенский, О.Н. Чопоров, Н.И. Мыхайлив, Ю.П. Олексин и др. Иваново: Научный мир. 2019. 168 с.: ил., табл.
  2. Buzilг V. Arta tradiționalг din Republica Moldova = Traditional art from Republic of Moldova. Chișinгu: Cartier, 2018 (Tipogr. «Bons Offices»). 272p.: fot.
  3. Хвойка В.В. Каменный век Среднего Поднепровья. Труды XIАрхеологического съезда в Києве в 1899 го­ду. Москва, 1901. Т. I. С.12.
  4. Даниленко В.М. Энеолит Украины. Киев: Наукова думка, 1974. С.10, 25, 29.
  5. Рыбаков Б.А. Космогония и мифология земледельцев энеолита. Советская археология. №1. 1965.
  6. Moisei Ludmila. Ornamentu fenomen artisticoestetic: (Viziuni ontologice єi estetice asupra ornamenticii юesгturilor tradiюionale). Chiєinгu: Pontos. 2017 (Tipografia «Bons Offices»). 272 p.: fig. tab.
  7. Spоnu C. Arta decorativг din RSS Moldoveneascг: anii 1944—1991. C.Spоnu; Inst. Patrimoniul Cultural, Centrul Studiul Artelor. Chișinгu: Epigraf, 2018 (Tipogr. «Bons Offices»). 560 p.
  8. Lavrente I. Ceramica contemporanг din Republica Mol­dova. Tezг de doctorat оn studiul artelor. Chișinгu, 2011. 187p.
  9. Мицик В. Хто заснував Трипільську культуру? Персонал. №10. 2004. С.63—67.
  10. MironS., PintilieE. Meєteєuguri populare tradiюionale moldoveneєti: (Din colecюiile Bibliotecii Naюionale): Bibliografie derecomandare. Bibl. Naю. A Rep. Moldova, Proiectul editorial «Moldavica»; alcгt.: Svetlana Miron; dir. gen.: Elena Pintilie. Chiєinгu: Biblioteca Naюionalг a Republicii Moldova, 2017 (Centrul editorial — poligrafic BNRM). 168 p.
  11. Маркевич В.И. Позднетрипольские племена Северной Молдавии. Кишинев: Штиинца. 1981. С.176—180.
  12. Cведения на 1/1—1947. Молдавский Союз советских художников. Справки о деятельности Союза для ЦК КП МССР. Списки и творческие характеристики на членов Союза. Списки работ, выдвинутых на выставку 1951—1952 гг.
  13. Vasilieva N., Ciocolov S. Maeștribasarabeni din secolul XX. Chișinгu, 2004.
  14. Sвrbu Gh. Comunitгțile CucuteniTripolietвrzii din spa­țiul PrutoNistrean. Grupul cultural Gordinești. Teza de doctor оnistorie. IPC. Chișinгu. 2019.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »