« 2020. № 2 (152)

Народознавчі зошити. 2020. № 2 (152). С. 260—266

УДК 39 (=163.42):930.2(477)]:303.683

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.02.260

ДЕЯКІ ПИТАННЯ ЕТНОГЕНЕЗУ ХОРВАТІВ У СУЧАСНІЙ ХОРВАТСЬКІЙ НАУЦІ

ПАЩЕНКО Євген

Scopus ID: 55804653800

доктор історичних наук, професор,

кафедра української мови і літератури,

філософський факультет,

Загребський університет (Хорватія).

вул. Республіки Хорватія, 14, 10000, Загреб

Анотація. Проблема етногенезу хорватів має велику історіографію, вона трактується з різних точок зору і дає різні висновки. Цим, властиво, і зумовлена актуальність статті. Метою праці є виокремити і проаналізувати деякі ключові і не достатньо досліджені на сьогоднішній час питання етногенезу хорватів. Об’єктом дослідження є, головним чином, матеріали з України у працях сучасних хорватських авторів. А предметом дослідження є конкретні питання: звідки взялися хорвати, коли вони опинилися на південно-східних просторах та інші. Територіально і хронологічно проблема пов’язана з широким географічним простором та матеріалом.

У статті використовуються в основному порівняльно-типологічний та історично-культурологічний методи, а також елементи структурно-типологічного, географічного та інших методів етнологічної науки.

На основі архівних та польових джерел, а також наукової літератури розглянуто й проаналізовано головні і малодосліджені на сьогоднішній день питання етногенезу хорватів у сучасній хорватській науці. Ця проблема етногенезу хорватів у сучасній хорватській науці пов’язана з широким географічним простором та матеріалом. Водночас безумовною складовою дослідження є матеріал з України, який потребує всебічного, міждисциплінарного порівняння.

Ключові слова: етногенез, хорвати, міфологія, слов’яни, Карпати.

Надійшла 25.03.2020

Список використаних джерел

  1. Еtnogeneza. Hrvatska enciklopedija. Zagreb: Leksiko­grafski zavod Miroslav Krleћa. URL: http://www.enciklopedija.hr/natuknica.aspx?id=18527.
  2. Пащенко Євген. Проблеми і завдання порівняльного вивчення етногенезу хорватів в українському контексті. Етногенеза хорватів і Україна. Дрогобич, 2013. С. 290—315.
  3. Paљиenko Evgen. Etnogeneza i mitologija Hrvata u kontekstu Ukrajine. Zagreb, 1999.
  4. Hrvati, Hrvatska enciklopedija: URL: http://www.enciklopedija.hr/Natuknica.aspx?ID=26386.
  5. Paљиenko Evgen.Tajanstveno ime Hrvat. Etnogeneza i mitologija Hrvata u kontekstu Ukrajine. S. 61—74.
  6. Paљиenko Jevgenij. The importance of landscape in topo­nymy contextualization. Sacralization of landscape and Sacred Places. Book of Abstracts / Belaj, Juraj (ur.). Zagreb: Institute of archeology. 2016. P. 12—13.
  7. Пащенко Евгений. Дубровник в сравнительном изучении славянской мифологии. Балканские чтения. 1. Симпозиум по структуре текста. Москва: Академия наук СССР; Институт славяноведения и балканистики. С. 133—136.
  8. Пащенко Євген. Міфологема на карті Дубровника. Visnyk of the Lviv University. Series Philology (Issue 59. Scientific journal). P. 77—82.
  9. Paљиenko Jevgenij. Povijesni tekst prijelaznoga razdoblja: Neke osobitosti sadrћaja i forme Kraljevstva Slavena Mavra Orbinija. Komparativna povijest hrvatske knjiћevnosti. Vrsta ili ћanr. Zbornik radova sXIX. Meрunarodnoga znanstvenog skupa. Split; Zagreb: Knjiћevni krug Split; Odsjek za komparativnu knjiћevnost Filozofskoga fakulteta u Zagrebu, 2017. S. 48—63.
  10. Paљиenko Jevgenij. Juraj Kriћaniж i Ukrajina. Graditelji europske krљжanske unije. Zagreb: Matica hrvatska. 500 s.
  11. Пащенко Євген. Роль українського Бароко у форму­ванні поглядів Юрая Крижанича. Мандруючи світами і віками. Збірник на пошану Юрія Пелешенка. Редактор І. Набитович. Київ; Дрогобич: Посвіт, 2016. С.180—193.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »