« 2020. № 2 (152)

Народознавчі зошити. 2020. № 2 (152). С. 330—349

УДК [398.341:398.4](477.86/.87+83)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.02.330

БУДІВЕЛЬНА ОБРЯДОВІСТЬ БОЙКІВ (за матеріалами східної та середньої частин Бойківщини)

РАДОВИЧ Роман

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1900-8948

доктор історичних наук,

старший науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ історичної етнології,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,

Контакти: e-mail: radovychroman@gmail.com

Анотація. У системі традиційної обрядовості українців помітне місце займає комлекс звичаїв, повір’їв та символічних дійств, пов’язаних із спорудженням нового житла, що, власне, і включає в себе поняття «будівельна обрядовість». У запропонованій розвідці автор ставить собі за мету охарактеризувати будівельну обрядовість на теренах східної та центральної (середньої) частин Бойківщини. Хоча окремі відомості з цієї сфери знань й присутні в окремих публікаціях, будівельна обрядовість цієї частини Бойківщини ніколи не була предметом спеціальних досліджень, що й визначає актуальність пропонованої розвідки. Об’єктом дослідження є традиційне будівництво покутян, а предметом — звичаї, повір’я та символічні дійства, пов’язані з його будівництвом та введенням у експлуатацію. Методологічною основою дослідження є принцип історизму у поєднанні з елементами структурно-функціонального аналізу та використання основних методів етнологічної науки: типологічного, комплексного та ретроспективного аналізу, історичної реконструкції тощо.

Наведений матеріал дає можливість констатувати, що в комплексі обрядів, звичаїв і повір’їв, пов’язаних із будівництвом, які побутували на дослідженій території, спостерігається низка рис, спільних із відповідним загальноукраїнським комплексом чи з будівельною обрядовістю усього Карпатського регіону. Поряд з тим, деякі аспекти цього комлексу на зазначених теренах мають чітко виражене місцеве (притаманне лише для східної та середньої частин Бойківщини) чи локальне (притаманне групі сіл чи лишень одному—двом населеним пунктам) забарвлення.

Ключові слова: Бойківщина, будівельна обрядовість, вибір місця, будівельне деревце, ворожіння, новосілля.

Надійшла 20.01.2020

Список використаних джерел

  1. Сілецький Р. Традиційна будівельна обрядовість українців. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2011. 428 с.
  2. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 279. 140 арк. Матеріали А. Будзана.
  3. Гошко Ю., Федака П. Звичаї та вірування, пов’язані із спорудженням житлових та господарських будівель. Народна архітектура Українських Карпат ХV—ХХ ст. Київ: Наукова думка, 1987. С. 237—243.
  4. Schnaider J. Z џycia gуrali nadіomnickich. Lud: Kwartalnik etnograficzny. Lwуw, 1912. T.ХVІІІ. S.141—214.
  5. НагорнюкО. Народна топографія. Етнокультура Рівненського Полісся. Рівне, 2009. С.239—264.
  6. Радович Р. Народна архітектура Старосамбірщини ХІХ — першої половини ХХ ст. (житлово-гос­подарський комплекс). Київ: Видавець Олег Філюк, 2015. 352 с.
  7. Андрієвська Т. Традиційне народне житло в с. Космач. Наукові записки. Музей народної архітектури та побуту у Львові. Львів, 1998. Вип. І. С. 37—42.
  8. Потушняк Ф. Постройка дома в народном веровании. Русская правда. Ужгород, 1940. 6 августа.
  9. Милорадович В. Житье-бытье лубенского крестьянства. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. Київ: Либідь, 1991. С.170—341.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »