« 2020. № 5 (155)

Народознавчі зошити. 2020. № 5 (155). С. 1189—1201

УДК 745:7.031.4(477.87)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.05.1189

НАРОДНЕ МИСТЕЦТВО КАРПАТ ОЧИМА СЕРГІЯ МАКОВСЬКОГО (1877—1962)

СЕЛІВАЧОВ Михайло

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0001-9199-0270
  • доктор мистецтвознавства, професор, Національна академія
  • образотворчого мистецтва й архітектури,
  • вул. Вознесенський узвіз, 20, 04053, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: mik_sel@ukr.net

Анотація. Актуальність теми: книга Маковського «Народне мистецтво Підкарпатської Русі», видана російською, чеською (1925) й англійською (1926) мовами у Празі, мала менший вплив, ніж вона заслуговує. Її не популяризували через еміграцію автора та близькість до імператорського двору. Втім, відлуння здійсненого автором уперше передусім естетичного підходу до фолкарту можна спостерегти в окремих дослідників 1960-х рр. і пізніше.

Предмет і мета статті — аналітичне висвітлення цієїпраці в контексті діяльності Маковського. Книга — підсумок однойменної виставки 1924 р., влаштованої шкільним відділом Ужгородської цивільної управи. Як експерт і директор виставки, Сергій Костянтинович обійшов усе Закарпаття, вивчав мистецькі речі на місці виготовлення та зібрав чималу колекцію, спілкувався з майстрами, фотографував. Для нього народне мистецтво — не музейний спомин, а продовжувана жива сила.

Застосовано методи: біографічний, текстологічний, історіографічний, порівняльний.

Доходимо висновку, що в книзі Маковського народне мистецтво Закарпаття вперше є предметом уваги не музейника, історика, етнографа чи організатора народних промислів, а професійного критика, який усе життя писав про митців модерну. На Карпатах він зіткнувся з творчістю, де декоративність — основна властивість, нерозривно пов’язана з ужитковою доцільністю та традицією. Наш герой захоплено її сприймає, рефлексуючи влучними спостереженнями й узагальненнями.

Ключові слова: етноестетикаКарпат, орнамент, народне ремесло, побутове мистецтво.

Надійшла 5.10.2020

Список використаних джерел

  • 1. Katalog výstavy : “Umění a život Podkarpatské Rusi”, pořádané pod záštitou guvernéra Podkarpatské Rusi dra Antonína Beskida školským odborem civilní správy Podkarpatské Rusi v Užhorodě 1924, 20. Březen — 1. květen / uspořádal a redigoval Sergej Makovskij. Praha : Umělecko-průmyslové museum obchodní: Živnostenská komora, 1924. 159 s.
  • 2. Народное искусство Подкарпатской Руси. Поясни­тельный текст С.К. Маковского. Прага: издательство Пламя, 1925. 162 с.
  • 3. Династія Маковських. URL: https://subscribe.ru/group/chelovek-priroda-vselennaya/3468873/.
  • 4. Лебедева Т.В. Сергей Маковский. Страницы жизни и творчества. Воронеж: Воронежский университет, 2004. 484 c.
  • 5. Династія Маковських (продовження). URL: https://subscribe.ru/group/chelovek-priroda-vselennaya/3604553/?utm_source=relap&utm_medium=widget&utm_campaign=link.
  • 6. Лебедева Т.В. «Страницы художественной критики» — итог раннего творчества С.К. Маковского. Вестник Воронежского государственного университета. Серия «Филология. Журналистика. 2006. № 2. С. 192—198.
  • 7. Маковский С.К. Страницы художественной критики: в 3-х т. Том 1. Мысли и впечатления о художественном творчестве современного Запада. Cанкт-Петербург: Содружество, 1906; Книга 1. Художественное творчество современного Запада. 2-е  издание с изменениями и дополнениями. Cанкт-Петербург: Пантеон, 1909; Книга  2. Современные русские художники. Cанкт-Петербург: Пантеон, 1909; Книга  3. Выставки и характеристики. Cанкт-Петербург: Апол­лон, 1913.
  • 8. Steinke, Elena. Der Briefwechsel zwischen Sergej Makovskij und seiner Schwester Elena Luksch-Makovskaja, 1914— 1961. Edition, Übersetzung und Bearbeitung. Magisterarbeit an der Philosophischen Fakultät der Universität Münster 2000. Gutachter: Prof. Frank Kämpfer. Digitale Osteuropa-Bibliothek: Geschichte 7. ISSN 1613-1061. Letzte Änderung am: 30.11.2004. Електронний ресурс: http://www.vifaost.de.
  • 9. Маковский С. Памяти современников. Статьи. Нью-Йорк: издательство имени Чехова, 1955.
  • 10. Маковский С. На Парнасе «Серебряного века». Статьи. Мюнхен, 1962.
  • 11. Маковский  С. И аз воздам. Роман. Отрывки: Литературная газета, 1990, 26 сентября.
  • 12. Маковский С. Силуэты русских художников. Прага: Наша речь, 1922. 160 с.
  • 13. Народне мистецтво Карпат. Альбом ілюстрацій С.К. Маковський; передмова М.Р. Селівачов; упорядник О.О. Савчук. Харків: Видавець Олександр Савчук, 2019. 128 с., 110 табл.: іл.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »